-
Тетяна Єрмоленко
Журналістка
Як брак робочої сили впливає на ціну будівництва в Україні у 2026 році?
Ще до широкомасштабної війни тисячі українців зустрічалися з такою проблемою як роками очікувати на введення квартири в експлуатацію після її придбання. Придбати квартиру у новобудові та роками чекати на її здачу. Сьогодні проблема набула більших масштабів. Будівельні зони простоюють не через дефіцит грошей чи дозволів, а через те, що бракує людей.
Брак робочої сили в будівельній сфері, який подекуди оцінюють у 20–50%, залежно від регіону та типу споруди, став одним із визначальних викликів для ринку нерухомості. Читайте на Delo.ua, звідки з’явилася ця скрута, чому вона не зникне сама собою — і що вона означає для тих, хто має намір купити житло.
- Що відбувається на будівельних майданчиках зараз?
- Чому так сталося: огляд головних факторів
- Брак людей впливає на підвищення цін?
- Як сфера шукає рішення?
- Що буде після війни і коли настануть позитивні зміни?
Що відбувається на будівельних майданчиках зараз?
У Києві будівельні роботи фактично тривають лише у 60% житлових комплексів, де офіційно продають квартири. Інша частина – це споруди, де продаж відбувається, а темпи будівництва або значно вповільнилися, або зовсім зупинилися.
За оцінками представників індустрії, дефіцит робочої сили на будівельних об’єктах досягає 30–40%. На деяких спорудах нестача перевищує половину штатного розкладу, і про це відкрито заявляють керівники будівельних фірм.
Опитування Мінекономіки лише підтверджує ситуацію: більше половини будівельних компаній в Україні зіткнулися з дефіцитом кваліфікованих робітників. І якщо колись індустрія скаржилася на брак як на тривалу (але стерпну) проблему, то зараз вона трансформувалася на системну загрозу для всього ринку нерухомості.
Чому так сталося: огляд головних факторів
Кадрова криза в будівництві не з’явилася миттєво. Це накопичувалося роками, а повномасштабна війна тільки пришвидшила процеси, які вже давно діяли. Забудовники називають декілька головних причин, що вдарили по індустрії одночасно.
Мобілізація та побоювання перед нею
З початку повномасштабного вторгнення частка мобілізованих чоловіків у деяких фірмах досягала від 25 до 60% від усього чоловічого штату.
Але, як зауважують самі учасники ринку, не менш нищівним виявився психологічний фактор: через острах призову багато професіоналів свідомо уникають роботи у великих містах або на спорудах в інших регіонах, навіть сусідніх. Будівельники все частіше відмовляються від вахтових графіків і шукають роботу тільки поблизу дому.
Еміграція та довоєнний відтік кадрів
Перша суттєва хвиля кадрового голоду в індустрії почалася ще у 2017 році, коли набрав чинності безвізовий режим з ЄС. Кваліфіковані українські будівельники масово попрямували до Польщі, Чехії, Німеччини, оскільки там пропонують вищу зарплату та стабільніші умови. Повномасштабна війна стрімко прискорила цей процес, і частина професіоналів виїхала разом із сім’ями та не квапиться повертатися.
Внутрішня міграція
Переміщення населення з прифронтових регіонів змінила географію робочої сили. Будівельники, які раніше працювали на Харківщині, Донеччині чи Запоріжжі, тепер розпорошені по всій країні. Причому, далеко не всі з них повернулися до своєї роботи.
Непопулярність професії серед молоді
Так, це проблема не сьогоднішнього дня, але вона нікуди не зникла. Будівельні спеціальності роками не приваблювали нові покоління, а сьогодні ця прогалина відчувається повною мірою.
Брак людей впливає на підвищення цін?
Брак робочих рук показує цілком відчутний відбиток у ціні будівництва. А отже, і в ціні квадратного метра для кінцевого покупця. Механізм зрозумілий: менше робітників — більша конкуренція за кожного з них. Відповідно, вищі зарплати – вища собівартість будівництва.
За інформацією ринку, середня зарплата будівельника зросла приблизно на 30% порівняно з довоєнним рівнем. За інформацією Work.ua, зараз середня зарплата будівельника в Україні становить приблизно 39–40 тис. грн за даними пропозицій. Так, у великих містах вона більша:
- Київ — понад 50 тис. грн,
- Дніпро — близько 40 тис. грн,
- Львів — близько 45 тис. грн.
Але ці цифри дуже умовні і виступають скоріш “середньою температурою по палаті”. До цього додаються збільшення вартості будівельних матеріалів, порушення логістичних шляхів, інфляційний тиск.
Згідно з прогнозом Нацбанку, інфляція у 2026 році може скласти близько 6,6%. Це прямо впливає на собівартість будівництва. За оцінками девелоперів, ціна будівельно-монтажних робіт на окремих спорудах зросла приблизно на 35%, зокрема через дефіцит кадрів і збільшення вартості матеріалів.
Наслідок для покупців очевидний. У 2025 році найбільше зростання цін на первинному ринку зафіксували
- в Одесі — плюс 16%,
- у Хмельницькому — 14%,
- у Луцьку, Житомирі та Тернополі — по 12%.
Навіть у Львові, де новобудови зазвичай найдорожчі в країні, квадратний метр зріс у ціні на 6%. В Івано-Франківську — на понад 8%. І це не кінець: від початку продажу об’єкта до його завершення ціна може зрости ще на 15–25%.
Як сфера шукає рішення?
Забудовники не чекають, поки проблема вирішиться сама собою. Ринок випробовує різні способи і з різним рівнем успішності.
Залучення іноземних робітників
Фірми з Індії, Філіппін та Узбекистану вже готові відправляти своїх робітників на українські об’єкти. Для них питання мобілізації не є важливим і саме це робить їх привабливим варіантом для девелоперів, які не можуть дозволити собі припиняти будівництво.
Конкуренція за кадри
Великі забудовники переглядають соціальні пакети, впроваджують додаткові бонуси, інвестують у збереження досвідчених фахівців. Девелопери відверто зазначають, що дефіцит змушує фірми конкурувати фінансовими умовами, соціальним пакетом і нетиповими способами заохочення.
Залучення жінок
На тлі загального браку кадрів фіксується помітне збільшення цікавості жінок до роботи на будмайданчиках, перш за все у малярстві, оздобленні приміщень. З’являються навіть жінки-кранівниці. Це не масове явище, але тенденція вже простежується.
Проте системного розв’язання проблеми поки що немає. Як не крути, необхідна державна програма мотивації молоді до будівельних професій: від профорієнтації та пільгового навчання до іпотечних програм для тих, хто обирає цю галузь як основну. Поки що такої програми немає, ринок розв’язує проблему тактично, а не стратегічно.
Що буде після війни і коли настануть позитивні зміни?
Парадокс ситуації полягає в тому, що закінчення бойових дій не знімає кадрову проблему, а ускладнює її. Масштаби руйнувань величезні: за даними Укрінформ, понад 170 тисяч житлових будинків пошкоджено або зруйновано, пошкоджено 19 аеропортів, близько 130 залізничних вокзалів і станцій, більше 3,4 тисячі закладів освіти. Відновлення всього цього потребує просто величезної кількості будівельників і негайно.
А ринок праці до такого сплеску попиту не готовий. Навіть якщо велика кількість чоловіків повернеться з фронту, цього навряд чи вистачить, щоб компенсувати той обсяг робіт, який почнеться в перші роки після війни. А одне нове робоче місце в будівництві традиційно створює 6–7 нових місць у суміжних галузях: від виготовлення матеріалів до транспорту й оздоблення.
Це означає, що тиск на ціну будівництва нікуди не зникне, а навіть посилиться. Тож дефіцит кадрів став структурною проблемою ринку, яка закладена в ціну квадратного метра вже сьогодні та закладатиметься ще більше завтра.