Оплата житла залишається обтяжливою для багатьох домогосподарств. / Freepik
Близько половини українців та українок не мають плану на випадок втрати оселі й не зможуть особисто забезпечити себе іншим місцем проживання.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на дослідження Cedos “Житло та житлові умови україн_ок: результати опитування”, проведене у вересні 2025 року.
Житлова сфера є однією з найбільш уражених внаслідок війни. За інформацією Швидкої оцінки збитків і потреб на відновлення (RDNA5) за 2025 рік, близько 14% житлового фонду України було пошкоджено або зруйновано. Це зачепило приблизно 3 млн родин.
Більшість вимушена винамати
Внаслідок повномасштабної агресії значно зменшилася частка людей, які мешкають у своїй оселі, водночас збільшилася кількість тих, хто змушений винамати.
Найбільшого впливу зазнали внутрішньо переміщені особи. 68% тих, хто змінив місце проживання, винаймають оселю, тому що не в змозі придбати власну.
Оселя як фінансовий тягар
Витрати на оселю й надалі є суттєвим фінансовим тягарем для багатьох родин, насамперед для тих, хто орендує. Станом на вересень 2024 року 42% опитаних заявляли, що більше 30% своїх прибутків витрачають на оплату житла. Ситуація ускладнюється такими факторами, як інфляція та збільшення тарифів на комунальні послуги при майже незмінному рівні зарплат.
Найбільш незахищені – сім’ї з низькими прибутками або ті, що знаходяться на межі злиднів. Через великі витрати на житло вони вимушені обмежувати себе в інших основних потребах.
Зокрема, близько 90% таких родин заощаджують саме через житлові витрати – насамперед на їжі (38%) та одязі (42%).
Ключові результати дослідження:
- Майже половина опитаних – 48% – не мають чіткого плану дій у разі втрати оселі. У порівнянні з 2024 роком ця частка збільшилась з 42%, що говорить про поглиблення житлової невизначеності.
- Дослідження також виявило значну різницю між віковими групами. Найбільш уразливі – люди похилого віку: серед тих, кому 60 і більше років, 63% не знають, як діяти у разі втрати оселі. У віковій групі 40-59 років цей показник складає 54%, тоді як серед молоді 18-39 років – 31%.
- Можливості особисто розв’язати житлове питання надалі обмежені: лише 17% опитаних змогли б орендувати інше житло, а придбати власне – лише 3%.
- Разом з тим, близько 90% родин з низькими прибутками вимушені економити через витрати на житло, зокрема зменшуючи витрати на харчування (38%) та одяг (42%).
Результати дослідження свідчать про потребу формування комплексної житлової політики, яка гарантує захист прав тих, хто орендує, та підтримає родини у разі втрати житла – незалежно від форми власності. Разом з тим, вони акцентують на важливості розбудови доступного житла та дієвих механізмів соціальної підтримки для населення.
Cedos – незалежний аналітичний центр, урбаністичне бюро та об’єднання, що з 2010 року працює над питаннями соціального та просторового розвитку.
Нагадаємо, Кабмін схвалив проєкт закону, який дозволить українцям приватизувати житло, яке було пошкоджене або зруйноване внаслідок війни. Мова йде про випадки, коли громадяни жили в державному або комунальному житлі як наймачі, але не мали права власності на нього.