Корупція в цій сфері часто не проявляється у вигляді прямого хабарництва, а маскується під формально законні рішення. / Freepik
У 2025 році сектор будівництва та земельних відносин за масштабом корупційних проявів вперше з 2021 року обігнав митницю, яка до цього часу лідирувала в антирейтингу. Наразі саме він посідає перше місце серед найбільш вражених корупцією секторів в Україні. Біля 35% українців, котрі мали справу з будівельною галуззю, заявили про випадки корупції. Друге та третє місця займають послуги з приєднання та забезпечення електро-, газо- та водопостачання спільно з водовідведенням, а також функціонування правоохоронних органів. Митниця ж вперше з 2021 року перемістилася на четверту позицію.
Про це інформує Delo.ua, посилаючись на дослідження НАЗК “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, розповсюдження”, яке прокоментувала народна депутатка Олена Шуляк.
Згідно з відомостями авторів звіту, 34,6% опитаних, які мали контакти з даним сектором, повідомили про факти корупції. Як підкреслила Олена Шуляк, це найбільший показник за увесь час спостережень. До того ж, будівельна галузь посунула з першої позиції митницю, яка тримала лідерство впродовж минулих трьох років.
“Як і в попередні чотири роки, друга сходинка за розповсюдженістю корупції належить сфері послуг енергетичних компаній. Мова йде про приєднання та забезпечення систем електро-, газо-, водопостачання та водовідведення. Про корупційний досвід повідомили 31,7% опитаних, які мали справу з даною сферою”, – відзначила Шуляк.
Згідно зі словами дослідників, протягом 2021-2025 років ступінь корупційного досвіду за самооцінкою в цьому секторі утримується орієнтовно на рівні 30%. Показник лишається відносно сталим та не виказує чіткої тенденції ані до зростання, ані до зниження.
Третю позицію у рейтингу займає сектор забезпечення правопорядку – діяльність правоохоронних структур. Тут про корупційний досвід повідомили 26,8% опитаних. Разом з тим, серед підприємців даний показник в цілому відповідає рівню 2021 та 2023 років після короткочасного падіння у 2022-му.
“У той самий час, митна справа з показником корупційного досвіду у 21,8% вперше за весь період спостережень змістилася з першого місця у рейтингу та демонструє статистично значуще зменшення показника у порівнянні з 2022-2024 роками, коли він тримався на рівні близько 35%”, – відмітила Шуляк.
У сфері державного регулювання та контролю над господарською діяльністю ступінь корупційного досвіду серед підприємців становить 17,6% і майже не змінився у порівнянні з 2024 роком (15,4%). Схожа картина спостерігається і в податковій сфері: у 2025 році 15% опитаних, котрі співпрацювали з податковими органами, повідомили про корупційний досвід, на противагу 15,8% роком раніше. Разом з тим, саме податкові структури залишаються найбільш частою точкою контакту для бізнесу.
У судовій сфері зафіксовано певне зменшення: відсоток підприємців, які зіштовхувалися з корупцією, зменшилася до 13,9% у порівнянні з 18,1% у 2024 році.
Найнижчі показники корупційного досвіду, за словами Олени Шуляк, фіксуються у нових напрямках, котрі вивчалися вперше у 2025 році. Зокрема, у секторі відбудови України про корупцію повідомили 12,7% опитаних, а у секторі публічних закупівель – 12%.
Чому будівельна галузь та земельні відносини очолили антирейтинг корупції
Зі слів Олени Шуляк, сектор будівництва та земельних відносин вже декілька років поспіль виказує найвищий рівень корупційного досвіду як серед громадян, так і серед бізнесу. Це вказує на те, що проблема має не поодинокий чи короткочасний характер, а є системною. Мова йде про сформоване роками середовище, де непрозорі процедури, ручне регулювання, маніпулювання з документацією та значна залежність від рішень посадовців створюють сприятливі умови для зловживань.
“Щоб рік за роком тримати першість у країні, де корупційні ризики є у багатьох секторах, необхідні не поодинокі випадки, а ціла система. У будівництві та земельних відносинах вона, на жаль, досі функціонує – через непрозорість процедур, заплутаність регулювання та можливість впливати на результат у ручному режимі”, – відзначила Шуляк.
Вона акцентувала, що одна з головних загроз полягає в тому, що корупція в цьому секторі часто не виявляється у вигляді прямого хабарництва, а ховається під формально законні рішення. Зокрема, йдеться про містобудівну документацію, зміну цільового призначення земель, видачу містобудівних умов та обмежень, затвердження детальних планів територій та інші дозвільні процедури.
У той же час, за словами Шуляк, у багатьох випадках помітна роль місцевої влади. Вона часто виступає не тільки учасником процесів, а й одним з ключових бенефіціарів у схемах, пов’язаних із землею та забудовою.
“Історії з містобудівною документацією, детальними планами територій, зміною цільового призначення землі давно стали окремим корупційним жанром. І проблема тут в тому, що людина або бізнес, котрі приходять оформити землю чи реалізувати будівельний проєкт, дуже часто потрапляють у систему, де неформальні правила давно стали більш звичними, ніж офіційні”, – підкреслила Олена Шуляк.
Вона також відзначила, що, за результатами дослідження, ініціатива у корупційних ситуаціях найчастіше виходить не від заявника, а від сторони, котра надає послугу.
“Це важливий момент, тому що він спростовує популярне пояснення на зразок “самі несуть”. Насправді, у більшості випадків ініціатива виходить від сторони, котра контролює доступ до послуги, документу чи рішення. І це ще раз доводить: для подолання корупції тут недостатньо просто карати окремих виконавців – необхідно змінювати саму систему”, – резюмувала нардепка.
Нагадаємо, Олена Шуляк наполягає на важливості зменшення оподаткування орендарів, аби стимулювати ринок оренди виходити з тіні.