Містобудівні умови та обмеження залишаються найбільшою перешкодою для житлового будівництва. / Pexels
Отримання містобудівних умов та обмежень і досі є ключовою перепоною для початку зведення житла. Через це, сфера потребує чіткого інструменту оскарження, коли місцева влада відхиляє або затримує надання таких паперів.
До такого висновку дійшла Українська асоціація девелоперів на основі галузевого дослідження “Адміністративні бар’єри у житловому будівництві”, про це інформує Delo.ua.
Згідно з даними дослідження, саме проблеми з отриманням містобудівних умов та обмежень (МУО) є основним фактором, що гальмує старт житлових об’єктів. Також ця діяльність входить у трійку тих, що найбільш потребують полегшення на місцевому рівні.
Містобудівні умови та обмеження – це документ, який визначає головні параметри майбутнього будівництва: висоту, інтенсивність забудови, відстані від меж ділянки та інші вимоги. По суті, він встановлює, що і в яких рамках дозволено будувати на конкретній території.
“За задумом, МУО мали б бути зрозумілим та прогнозованим документом – по суті, цифровою випискою з містобудівної документації щодо конкретної земельної ділянки. Проте в реальності, процедура нерідко лишається залежною від особистих рішень: терміни затягуються, виникають неаргументовані вимоги чи відмови, а ідентичні норми можуть інтерпретуватися по-різному. Саме тому ринку потрібен чіткий механізм апеляції”, – відмітив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.
В Асоціації повідомляють, що труднощі з отриманням МУО підтверджують не лише самі гравці ринку. Національне агентство з питань запобігання корупції також вказує, що поточна процедура отримання даних для проєктування породжує ризики корупції та нелегальної забудови. Тому підходи до видачі містобудівних умов та обмежень потребують системного перегляду.
У минулому аналізі НАЗК зазначало, що МУО, які мають точно відповідати містобудівній документації для конкретної ділянки, на ділі часто видаються “в ручному режимі”. Це створює загрози зволікань процесів, необґрунтованих відмов і маніпуляцій з умовами.
Опитування УАД також показало, що ринок має меншу довіру до місцевої влади, ніж до державної: 3,0 бали проти 5,0. При цьому реформу ДАБІ в ДІАМ респонденти оцінили досить високо – на 7,04 бала з 10.
“ДІАМ вже довела здатність працювати як реформований орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Якщо на місцях трапляється неправомірна відмова або процес фактично зупиняється, ринок має мати незалежний і зрозумілий інструмент перегляду. Це не про централізацію, а про чесні та передбачувані правила”, – додав Фаворов.
В УАД підкреслюють, що введення механізму апеляції не передбачає обмеження компетенцій місцевої влади у сфері містобудування. Громади і надалі повинні визначати політику розвитку територій та затверджувати документацію.
Разом з тим, бізнесу необхідний інструмент захисту – у разі, якщо місцева влада безпідставно відмовляє у наданні МУО або зволікає з прийняттям рішення.
“Сфера говорить про апеляцію саме у випадках неправомірних відмов або бездіяльності. Про те, щоб забрати компетенції у громад, не йдеться. Мова йде про запобіжник від зловживань і затримок. Якщо проєкт відповідає законодавству та містобудівній документації, він не повинен місяцями лишатися заблокованим”, – підкреслив Фаворов.
В Асоціації вважають, що головне рішення для ринку – повна цифровізація та автоматизація процесу надання МУО. Це допоможе зменшити вплив людського фактора, обмежити можливості для зловживань і зробити процедуру більш прозорою та передбачуваною.
У НАЗК також акцентують увагу на тому, що перехід до цифрового формату є одним із головних методів зменшення корупційних ризиків. Доки система не буде повністю автоматизована, в УАД пропонують запровадити механізм апеляції через ДІАМ як тимчасове рішення – щоб захистити проєкти від необґрунтованих відмов і зволікань процесів.
У результаті в Асоціації вважають, що зменшення корупційних ризиків, поява прозорої процедури оскарження та подальша цифровізація посприяють більш активному старту нових житлових об’єктів. Це, у свою чергу, збільшить обсяг житла для українців, зокрема військових, переселенців та інших груп, які потребують підтримки.
Нагадаємо, скандальний польський підрядник здобув перемогу у тендері на будівництво сміттєпереробного заводу у Хмельницькому. Загальна сума будівництва сягає 36,5 млн євро.