В Офісі Президента України окреслили ключові елементи системи відшкодування збитків для нашої держави. 22.05.2026 20:27 Укрінформ Міжнародний механізм відшкодування збитків, завданих Україні російською стороною, включає створення реєстру збитків, комісії з відшкодування та спеціального фонду для здійснення виплат потерпілим.
Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра під час конференції «Відшкодування збитків для бізнесу, спричинених агресією Російської Федерації проти України», передає кореспондент Укрінформу.
За словами Мудрої, комплексна міжнародна система репарацій базується на трьох складових, кожна з яких виконує певну функцію.
«Перший елемент – це реєстр збитків. Це початковий етап, де відбувається прийом та верифікація заяв. Другий – це компенсаційна комісія, яка буде оцінювати заяви по суті та визначати розмір відшкодування; очікується, що вона розпочне функціонувати наступного року. Третій – це компенсаційний фонд, з якого будуть здійснюватися виплати присуджених сум», – зазначила Мудра.
Вона підкреслила, що формування компенсаційного фонду є найскладнішим етапом, адже наразі відсутній узгоджений механізм його наповнення. Україна, спільно з партнерами, наполягає на тому, щоб джерелом коштів стала Росія, проте необхідний ефективний міжнародний інструмент для примусового стягнення.
На даний момент триває робота над реєстром збитків, який слугуватиме системою для документування доказів щодо завданої шкоди.
Заступниця голови ОП пояснила, що для подання заяви застосовуються три основні критерії. Зокрема, збитки мають бути спричинені з 24 лютого 2022 року на міжнародно визнаній території України та внаслідок протиправних дій РФ. При цьому походження зброї, якою було завдано руйнувань, не має значення.
За словами Мудрої, подання заяви на цьому етапі має на меті лише документування збитків у міжнародно визнаному форматі.
«До формування реєстру долучилися 35 країн та Європейський Союз. Це міжнародний механізм, і всі учасники мають зобов’язання працювати над створенням компенсаційного фонду. Загалом роботу реєстру підтримують 44 держави», – повідомила вона.
Згідно з її даними, наразі подано близько 150 тисяч заяв від потерпілих фізичних осіб, з яких приблизно 45 тисяч були визнані допустимими після перевірки.
Заступниця керівника ОП поінформувала, що з 43 запланованих категорій наразі відкрито 21, які охоплюють різні типи заяв.
Зокрема, категорія A стосується фізичних осіб. Вона охоплює заяви про різні види втрат – від майнових до втрати доходів. Для фізичних осіб-підприємців передбачено окрему підкатегорію A3.5, яка стосується втрати доходу або прибутку. Подати заявку можуть навіть ті ФОПи, які вже припинили свою діяльність, оскільки фінансова інформація автоматично надходить з Державної податкової служби.
Категорія B охоплює державу та публічний сектор – органи влади, місцеве самоврядування, державні підприємства. Вона включає переважно збитки, завдані інфраструктурі, екологічні втрати, витрати на розмінування та інші публічні фінансові втрати.
Категорія C призначена для бізнесу – юридичних осіб приватного права (ТОВ, акціонерні товариства, кооперативи, приватні підприємства тощо). Вона охоплює найширший спектр економічних збитків.
За словами Мудрої, для бізнесу найефективніше подавати заявки одразу за кількома категоріями, щоб максимально повно зафіксувати всі види втрат. Подання здійснюється через Дію.
Як інформував Укрінформ, у світі наразі відсутній дієвий механізм примусового виконання рішень про відшкодування збитків, тому Україна разом із міжнародними партнерами працює над створенням системи майбутніх компенсацій.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Відшкодування Репарації Міжнародний реєстр збитків Ірина Мудра Виплати