Мінвідновлення готує нові правила для будівельних кошторисів / Depositphotos
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України розробляє оновлені нормативи щодо ціноутворення у будівництві при використанні державних коштів. Ці зміни спрямовані на підвищення практичності аналізу вартості, зменшення адміністративного навантаження для замовників та забезпечення надійного контролю за витрачанням бюджетних ресурсів.
Цю інформацію надає Delo.ua, посилаючись на офіційне повідомлення Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
“Реформа системи ціноутворення у будівельній галузі є ключовою для всього процесу відновлення. Наше завдання полягає у знаходженні оптимального балансу між максимальною прозорістю використання публічних фінансів та прискореною реалізацією проєктів, які мають надзвичайне значення для країни сьогодні”, — наголосила заступниця міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Наталія Козловська.
Згідно з її поясненням, реформа не повинна створювати додаткові перешкоди, а натомість має надати замовникам ефективні цифрові інструменти для оцінки вартості, захистити їх від необґрунтованих вимог з боку контролюючих органів та забезпечити бізнесу зрозумілі та чесні умови роботи.
Серед основних пропозицій — запровадження граничної суми у 1,5 мільйона гривень. Якщо вартість проєкту перевищує цей показник, аналіз цін буде здійснюватися за процедурою, яка встановлена постановою №1512. Для проєктів меншої вартості замовники матимуть змогу самостійно визначати порядок аналізу цін у своїх внутрішніх документах.
У міністерстві очікують, що це дозволить уникнути надмірної бюрократії при реалізації менших проєктів, зокрема для шкіл, лікарень та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
Також планується спростити процес підготовки звітності шляхом диференційованого підходу до позицій у кошторисі, залежно від їхнього впливу на загальну вартість будівництва.
Пропонується такий механізм:
- матеріали, що визначають 60% вартості, підлягатимуть перевірці за повною процедурою;
- для ресурсів, що складають 35% вартості, буде застосовуватися спрощений аналіз;
- для матеріалів з низькою вартістю вимоги щодо підтвердження джерел інформації будуть мінімальними.
За попередніми оцінками експертів, це може скоротити час, необхідний для підготовки звіту, до 80%.
Окремо пропонується врегулювати взаємодію з постачальниками. Максимальний термін очікування відповіді на запит щодо цін планується встановити на рівні п’яти робочих днів.
У разі відсутності відповіді, факт надсилання запиту буде зафіксовано в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва і вважатиметься достатнім підтвердженням того, що конкурентні пропозиції не були надані.
Офіційні прейскуранти від виробників та дані з бази цін системи також пропонують прирівняти до комерційних пропозицій.
Проєкт змін розмежовує сфери відповідальності учасників процесу. За достовірність інформації про статус постачальника, наприклад, офіційного дистриб’ютора, відповідатиме особа, яка надає цінову пропозицію. Замовники та кошторисники не будуть зобов’язані проводити додаткову перевірку цих даних.
Для виробників будівельної продукції пропонується закріпити, що внесення цін до бази даних має лише орієнтовний характер і не створює зобов’язань продавати продукцію за оприлюдненими цінами.
Також передбачено безкоштовне внесення інформації до системи через API, що має стимулювати більш активне наповнення бази цін.
Крім того, зміни мають чітко визначити функції замовника та підрядника на різних етапах будівельного проєкту. Перехідні положення покликані унеможливити зупинку вже розпочатих робіт або необхідність повторного проходження експертизи лише через нові вимоги до електронних звітів.
Нагадаємо, у червні Міністерство розвитку громад та територій затвердило наказ, який приводить кошторисні норми у відповідність до раніше прийнятих урядових рішень. Цей документ вносить Зміни №6 до “Настанови з визначення вартості будівництва” для проєктів, що фінансуються за рахунок публічних коштів або кредитів під державні гарантії.