“>
Фото: https://interpipe.biz/
Україна повинна продовжувати відстоювати доступ своїх експортерів до зовнішніх ринків, зокрема до ринку Євросоюзу, заявила GR-директорка компанії “Інтерпайп” Наталя Сидорук під час онлайн-заходу “Від зими до зими: як оговтується українська економіка?”, організованого Центром економічної стратегії (Centre for Economic Strategy).
За інформацією компанії, протягом повномасштабної війни український промисловий гігант “Інтерпайп” був змушений постійно адаптуватися до численних викликів. Ці виклики варіювалися від військових загроз, пов’язаних із близькістю лінії фронту, до енергетичних проблем та дефіциту кваліфікованого персоналу. Починаючи з 1 липня цього року, з введенням Євросоюзом нової системи тарифних квот на імпорт сталі, для компанії розпочався черговий етап випробувань.
Уточнюється, що за перші 22 дні липня компанія вже вичерпала значну частину своєї квартальної квоти на експорт безшовних труб до ЄС. Ймовірно, вже наступного місяця безмитна квота буде вичерпана, і для продовження поставок до Європи доведеться сплачувати мито у розмірі 50%. З огляду на це, “Інтерпайп” знову звертається до Єврокомісії з проханням якнайшвидше виправити свою технічну помилку. Ця помилка виникла через використання при прийнятті регламенту даних Євростату, які відрізняються від офіційних. У результаті, річна квота України для безшовних труб виявилася заниженою щонайменше на 30% порівняно з тим, якби використовувалися правильні дані.
“Компанія доволі стримано оцінює перспективи переорієнтації поставок на альтернативні ринки. Виробники безшовних труб з Китаю вже повністю вичерпали свою квоту в ЄС і спрямовують надлишкову продукцію на інші ринки, створюючи там додаткову конкуренцію. Крім того, викликає велике занепокоєння постійне ускладнення логістичних обмежень через систематичні обстріли українських морських портів”, – зазначила Сидорук.
Вона висловила сподівання, що український уряд, незважаючи на нещодавні кадрові зміни, продовжить відстоювати доступ експортерів на зовнішні ринки та врегулює питання функціонування Торгового представника.
“Україні необхідно поповнювати державний бюджет за рахунок надходжень в іноземній валюті, а цю валюту країна може отримувати передусім на зовнішніх ринках”, – підсумувала топ-менеджер.
Як раніше повідомлялося, “Інтерпайп” вважає квоти ЄС на поставку безшовних труб заниженими на 30% через статистичну помилку та сподівається на їх коригування до кінця третього кварталу поточного року. Згідно з відповідною заявою компанії, через статистичну помилку та невиконані зобов’язання “Інтерпайп” сигналізує про заниження євроквоти на безшовні труби для України на 30%. При цьому нагадується, що 1 липня 2026 року в ЄС набув повної чинності новий механізм захисту ринку сталі. Імплементаційний регламент, опублікований 30 червня 2026 року, передбачає виділення для України окремої тарифної квоти в дев’яти продуктових категоріях загальним обсягом 1 млн 49,960 тис. тонн на рік.
“Українська промислова компанія “Інтерпайп” вважає, що суттєва статистична помилка негативно вплинула на розмір квоти, виділеної для продуктової категорії безшовних труб України. Крім того, згідно з власними розрахунками компанії, квота не відображає преференційного режиму для України, передбаченого регламентом, прийнятим Європейським Парламентом 19 травня 2026 року”, – йдеться у заяві.
Також уточнювалося, що в продуктовій категорії безшовних труб Україні було виділено річну квоту в розмірі 80,670 тис. тонн. Однак протягом усього процесу консультацій українські державні органи неодноразово інформували Єврокомісію, що ця цифра базується на помилці в даних: значна частина українського експорту до ЄС протягом 2022-2024 років, як підтвердив Євростат, не була повністю відображена в базових розрахунках. Як наслідок, квота України для цієї продуктової категорії занижена щонайменше на 30%, ніж якби використовувалися правильні дані.
Окрім цього технічного питання, “Інтерпайп” вважає, що імплементаційний регламент не забезпечує в повній мірі преференційний режим для України, країни-кандидата на вступ до ЄС, яка стикається з винятковою безпековою ситуацією, що було передбачено регламентом. Зокрема, під час розрахунку частини квот, який застосовується до режиму найбільшого сприяння, до України ставилися так само, як до основних світових експортерів, враховуючи й країни з документально підтвердженими надлишковими неринковими потужностями. Аналогічно до України застосовувалася та сама методологія, що й до решти партнерів по ЗВТ, без диференціації, прямо передбаченої регламентом.
“Інтерпайп” вважає поточний розмір євроквот на сталь серйозним ударом по Україні та українській металургійній промисловості, яка продовжує працювати у прифронтових регіонах в умовах воєнного часу. Крім того, розподіл цих квот не враховує значних соціальних та економічних наслідків для тисяч працівників, їхніх сімей та громад, які залежать від української металургії. Метою нового захисного механізму є вирішення проблеми глобальних неринкових надлишкових сталеливарних потужностей. У цьому відношенні Україна явно не є частиною проблеми”, – зазначив генеральний директор “Інтерпайпу” Лука Занотті.
Він, як генеральний директор компанії “Інтерпайп”, яка зазнає збитків через війну, очікує, що Єврокомісія відкоригує дані в категорії безшовних труб для України до кінця третього кварталу 2026 року, “що є єдиним справедливим способом усунути допущені помилки”.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії постачається більш ніж у 50 країн світу через мережу торгових представництв, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи.
У структурі компанії шість промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет”, електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь” та трубний завод у Румунії Interpipe Roman. Загальна чисельність співробітників компанії становить близько 9,5 тис. осіб. Кінцевим власником Interpipe Limited є український підприємець і філантроп Віктор Пінчук разом із членами його родини.