class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
В Україні відсоткові ставки за іпотекою ніколи не демонстрували стійкості — вони зазнавали постійних коливань під впливом різноманітних економічних та політичних чинників.
Незважаючи на значні виклики, сектор іпотечного кредитування поступово трансформується — сьогодні громадяни України мають можливість придбати житло за суттєво нижчими відсотковими ставками, ніж це було навіть 5–10 років тому.
Цю інформацію було представлено в аналітичній публікації Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
“Рівень відсоткових ставок за іпотекою є своєрідним показником загального стану економіки. Вони залежать не лише від ключової ставки Національного банку України, але й від вартості залучення коштів для банківських установ, рівня інфляції, обсягу попиту на позики, конкурентного середовища, курсу іноземних валют та безлічі інших факторів”, — пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.
Згідно з даними Національного банку України, середньозважена ставка за іпотечними кредитами в Україні у період з 2006 по 2021 рік коливалася в межах від 11,8% до 20,6%. Середнє значення за цей період становило 16,2%.
Найвищий показник ставки — 20,6% — було зафіксовано у 2009 році, що співпало з періодом економічної кризи, високих темпів інфляції та стрімкого зростання курсу долара.
“У той час українці активно інвестували в нерухомість на тлі падіння курсу гривні та браку довіри до банківських установ. Банки, у свою чергу, прагнули задовольнити зростаючий попит, пропонуючи кредити навіть з мінімальним початковим внеском. Це призвело до збільшення ризиків та підвищення ставок”, — зауважує Мустафаєва.
У 2015–2016 роках ринок демонстрував тенденцію до стабілізації: середньозважені ставки знизилися до 11,8%–12,4%. Однак уже у 2017 році, через введення валютних обмежень та переведення іпотечних кредитів у гривневу площину, ставка знову зросла — до 17,4%.
Значний перелом стався після 2022 року, з початком реалізації державної програми “єОселя”. За словами Діляри Мустафаєвої, саме ця програма зробила іпотечне кредитування дійсно доступним для широкого кола населення.
“Програма “єОселя” докорінно змінила ситуацію на ринку. По-перше, вона надала можливість отримати позики під 3–7% річних. По-друге, стимулювала розвиток ринку первинної нерухомості. І, по-третє, продемонструвала, як держава може ефективно співпрацювати з банками для вирішення суспільно важливого завдання — забезпечення громадян житлом”, — підкреслює експертка.
У 2022 році середньозважена ставка знизилася до 8,6%, у 2023 році — до 9,4%, а у 2024 році — до 8,8%. Варто зазначити, що у 2024 році програму “єОселя” було переорієнтовано на підтримку первинного ринку, тобто на житло від забудовників.
“За офіційними даними, вже половина іпотек у рамках програми “єОселя” оформлюється на новобудови. Це надзвичайно важливо в умовах воєнного стану, коли понад 13% житлового фонду зазнали руйнувань, а 3 мільйони українців проживають у пошкодженому житлі”, — наголошує Діляра Мустафаєва.
Позитивні тенденції спостерігаються і в будівельній сфері. За результатами 2024 року, обсяг введеного в експлуатацію житла зріс на 32% і досяг 85% від показників довоєнного періоду.
“Іпотека — це не лише можливість отримати власне житло. Це каталізатор економічного зростання, який активізує суміжні галузі, створює робочі місця та формує податкові надходження. Ми вже спостерігаємо, як належно організована державна підтримка демонструє мультиплікативний ефект — кожна інвестована гривня повертається у вигляді зростання ВВП”, — резюмує Мустафаєва.
Інформаційна довідка:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Напрямки діяльності Центру, сприятимуть досягненню наступних цілей:
- Покращення якості нормативної бази, що регулює діяльність фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, які гальмують його повноцінний розвиток.
- Підвищення рівня прозорості діяльності фінансових інституцій.
- Розробка нових ринкових інструментів та операційних механізмів, зокрема шляхом імплементації передових міжнародних практик.
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення.
- Сприяння втіленню економічних реформ, включаючи фінансову децентралізацію.
- Сприяння розвитку підприємницької діяльності тощо.
Дата: 10.06.2025 Джерело: Фінансовий пульс