>
Фото: https://bank.gov.ua
Українські фінансові установи прогнозують подальше розширення кредитних портфелів для бізнесу та громадян протягом наступних 12 місяців. Особливо очікується зростання попиту на усі категорії корпоративних та роздрібних позик у третьому кварталі, згідно з результатами дослідження Національного банку України (НБУ).
Водночас, ці очікування дещо зменшилися: показник, що відображає зростання кредитного портфеля бізнесу, знизився до 38,2% порівняно з 72,2% у першому кварталі 2026 року, а для населення – до 38,9% з 65,1%.
Банки передбачають незначне покращення якості кредитних портфелів корпоративного сектору протягом наступних 12 місяців: відповідний показник склав 7,3% проти 7,1% у попередньому кварталі. Проте, четвертий квартал поспіль очікується погіршення якості кредитів для фізичних осіб, хоча цей негативний тренд став менш вираженим – “мінус” 16,3% порівняно з “мінус” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягів депозитів як від бізнесу, так і від населення. Показник очікуваної зміни обсягу депозитів для корпоративного сектору зріс до 53,7% з 50,7%, досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення. Для населення цей показник також збільшився до 53,8% з 53,3%.
У другому кварталі спостерігалося зростання попиту бізнесу на кредити: загальний показник збільшився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, що також є найвищим показником з початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш помітним стало зростання попиту на довгострокові кредити – до 35,4% з 24,6%. Попит на позики для малих та середніх підприємств (МСП) збільшився до 24,7% з 23,8%. Попит на кредити для великих компаній також зріс, але меншою мірою, ніж у попередньому кварталі: показник знизився до 26,9% з 34%.
Банки назвали основні причини зростання корпоративного попиту: необхідність у капітальних інвестиціях та поповненні обігового капіталу. У третьому кварталі очікується збільшення зацікавленості у всіх типах кредитів для бізнесу, особливо довгострокових.
Попит з боку населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, попит на споживчі позики зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти прогнозують подальше зростання попиту домогосподарств на кредити, переважно на іпотечні. Деякі великі банки визначили зниження вартості позик та покращення перспектив ринку нерухомості як ключові фактори зростання іпотечного попиту.
У другому кварталі кредитні стандарти для корпоративного сектору практично не змінилися: показник склав 1,7% проти “мінусу” 2,9% кварталом раніше. Для МСП стандарти стали м’якшими, хоча й меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінусу” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти кредитування корпоративного сектору, проте очікують пом’якшення для позик МСП.
У другому кварталі рівень схвалення заявок від бізнесу загалом залишився стабільним: показник склав 0% проти 12,6% у попередньому кварталі. Для МСП цей показник був 13% проти 24,4%, що пов’язано з можливістю надання їм більших позик деякими банками.
У другому кварталі банки пом’якшили стандарти як для іпотечних, так і для споживчих позик для домогосподарств. Для іпотеки показник знизився до “мінусу” 14,9% з нульового рівня, для споживчих кредитів він склав “мінус” 21,5% проти “мінусу” 23,1% у попередньому кварталі.
Основною причиною пом’якшення стандартів споживчого кредитування залишалася банківська конкуренція. Додатковими факторами для іпотеки стали очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
У третьому кварталі банки також очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
У квітні-червні рівень схвалення заявок від домогосподарств зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум та термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення вимог до застави за нею.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча для МСП воно було ближче до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося невисоким.
У другому кварталі банки зафіксували зростання кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Показник кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% у попередньому кварталі, валютного ризику – до 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – до 8,4% проти 18,8%. Процентний та операційний ризики суттєвих змін не зазнали.
Водночас, у третьому кварталі респонденти прогнозують посилення насамперед валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня по 8 липня 2026 року серед менеджерів з кредитування 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.