У Києво-Печерській Лаврі висловилися щодо залучення партнерів до відбудови Успенського собору Ексклюзив 07.08.2026 16:51 Укрінформ
Початок практичного етапу міжнародної співпраці з реставрації Успенського собору Києво-Печерської Лаври, який постраждав внаслідок російської дронової атаки, заплановано після розробки та затвердження проєктно-кошторисної документації.
Про це в коментарі Укрінформу заявив генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко.
«Нашим пріоритетним завданням на даний момент є проведення консерваційних робіт та підготовка відповідної проєктної документації. Коли документація буде готова та пройде експертну оцінку, ми зможемо чітко окреслити обсяги робіт, що потребуватимуть міжнародної допомоги, та визначити країни, які долучаться до їх виконання. Адже партнерам необхідно мати чітке розуміння обсягу завдань та вартості кожного етапу», – пояснив Остапенко.
За його словами, детальний проєкт стане підґрунтям для формування міжнародних пакетів допомоги, дозволяючи кожній країні долучитися до відновлення певної частини головної святині Києво-Печерської Лаври.
Гендиректор заповідника нагадав, що за попередніми підрахунками, загальна сума завданих збитків оцінюється приблизно у 500 мільйонів гривень (11-12 мільйонів доларів США).
Остапенко наголосив, що першочерговим завданням є забезпечення збереження Успенського собору до настання зимового періоду. Після пожежі будівлю тимчасово вкрили захисною плівкою, проте вона не витримає снігового навантаження, зазначив він.
«Міністерство культури вже виділило кошти на консерваційні заходи. Найближчим часом ми розпочнемо монтаж конструкцій, які допоможуть безпечно пережити зимовий сезон. Паралельно завершуватиметься процес проєктування. Лише після цього можна буде предметно обговорювати з міжнародними партнерами питання фінансування окремих напрямків реставрації», – підсумував Остапенко.
Як інформував Укрінформ, у ніч на 15 червня російський ударний безпілотник влучив вівтарну зону Успенського собору Києво-Печерської Лаври. Внаслідок удару сталася масштабна пожежа. Вигоріло приблизно 80% покрівлі та дерев’яних елементів купола, були пошкоджені куполи, стіни та вікна собору. Під час подальших хвиль атаки або через вибухову хвилю пошкоджень зазнала також Башта Іоанна Кущника – оборонна споруда XVII-XVIII століть.
Про готовність взяти участь у відновленні Успенського собору після російської атаки вже повідомили Швейцарія, Греція та Японія.
Візит керівників закордонних Дипломатичних установ України до Національного заповідника Києво-Печерська Лавра / Фото: Євген Котенко. Укрінформ 1 / 22
Напередодні керівники українських дипломатичних місій за кордоном відвідали Києво-Печерську Лавру. Під час візиту МЗС закликало їх сприяти залученню партнерів у країнах перебування до процесу відновлення собору.
Київська Лавра Київ Відновлення України Ексклюзив