“>
Національний банк України, прагнучи підтримати ділову активність, наростив ліміти на зняття юридичними особами готівки: з гривневих рахунків у межах України та валютних як в Україні, так і за її межами – зі 100 тис. грн до 200 тис. грн щоденно, а з використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – з 17,5 тис. грн щотижнево до 140 тис. грн щомісячно.
Як зазначено в прес-релізі НБУ, опублікованому пізно ввечері у понеділок, також було підвищено ліміт для розрахунків за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток зі 150 тис. грн до 400 тис. грн на місяць, при цьому зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати подібні розрахунки, використовуючи валютні корпоративні картки.
Крім того, НБУ анонсував низку інших послаблень у рамках стимулюючої валютної лібералізації, спрямованих на збільшення притоку капіталу та зміцнення обороноздатності держави.
Варто зазначити, що поряд із запровадженим рік тому "донатним" лімітом, який практично не використовувався, буде введено "додатковий" ліміт. На відміну від "донатного" ліміту, що відповідає сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, "додатковий" ліміт формуватиметься з коштів, спрямованих з 10 серпня 2026 року у вигляді прямих благодійних внесків до військових частин ЗСУ та Національної гвардії.
Регулятор уточнив, що внески, які формують "додатковий" ліміт, повинні бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній "великої четвірки" та відповідними документами.
Також компаніям надано можливість делегувати свій "додатковий" ліміт та "інвестиційний" ліміт, що дорівнює обсягу залученої з 12 травня 2025 року іноземної валюти до статутного капіталу з-за кордону, іншим юридичним особам у межах однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).
Національний банк зауважив, що перелік доступних операцій у рамках стимулюючої валютної лібералізації залишається незмінним: репатріація дивідендів, закриття "минулих" імпортних контрактів, повернення авансових платежів за товари, отримані до початку повномасштабного вторгнення Росії, погашення "старих" зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв.
НБУ також, задля підвищення довіри до українських експортерів, надав їм можливість здійснювати виплати штрафів, пені, бонусів та відшкодовувати витрати й збитки на користь контрагентів-нерезидентів за договорами експорту товарів. Сума таких переказів на календарний рік не повинна перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними угодами після 23 лютого 2021 року.
Крім того, НБУ впровадив низку інших, більш специфічних, змін за такими напрямками: репатріація дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу; переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН; купівля валюти гарантами / поручителями за кредитами в іноземній валюті; розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами/гарантіями/контргарантіями; переказ коштів для оплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах; переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених урядом України; перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що покривають політичні ризики.
За оцінками НБУ, пом’якшення валютних обмежень не становитиме загроз для стабільності валютного ринку, враховуючи наявність необхідних передумов та ретельний аналіз кожної окремої міри. Зазначається, що цей пакет валютної лібералізації вже інтегрований в оновлений макроекономічний прогноз НБУ, який передбачає зростання міжнародних резервів майже до $70 млрд у 2026 році з поточних $51,2 млрд.
Згідно з прес-релізом, пом’якшення валютних обмежень затверджено постановою правління НБУ від 10 серпня 2026 року № 90 про внесення змін до "воєнної" постанови №18 від 24 лютого 2022 року, яка набуває чинності з 11 серпня 2026 року.