Витрати на збір врожаю істотно підвищилися, а дефіцит місць для його зберігання сягне 11 мільйонів тонн

“>

Фото: SuperAgronom.com

Вартість жнив для українських аграріїв значно зросла через різке підвищення цін на дизельне пальне та одночасне зниження вартості закупівлі пшениці. За словами виконавчого директора Всеукраїнської асоціації громад Івана Слободяника, платоспроможність господарників внаслідок цього скоротилася майже вчетверо, що ставить під сумнів прибутковість усієї збиральної кампанії.

Ситуацію додатково погіршують ризики для експорту зернових та постійна небезпека обстрілів зерносховищ та елеваторів у прифронтових регіонах. Фермери змушені одночасно вирішувати кілька надзвичайно важливих завдань: як провести збір врожаю в умовах підвищеної небезпеки, куди його реалізувати за адекватною ціною та як зберегти вже зібране зерно.

За словами Івана Слободяника, наразі мова вже не йде про отримання прибутку.

«Вже ніхто не говорить про те, щоб заробити. Завдання просто хоча б вижити і пережити наступний рік», — підкреслив голова ВКФ, констатуючи, наскільки критичною є ситуація для аграрного сектору перед початком нового агросезону.

Згідно з його прогнозами, дефіцит місць для зберігання врожаю в Україні може сягнути близько 11 млн т різноманітних зернових та зернобобових культур. За його словами, прогнози щодо цієї проблеми варіюються від стримано оптимістичних до песимістичних, проте сам факт суттєвої нестачі складських приміщень вже не викликає сумнівів.

Читати також: Жнива-2026: які врожаї ранніх культур отримали українські аграрії

Серед альтернативних шляхів вирішення проблеми аграрії розглядають зберігання врожаю безпосередньо на фермах, зокрема, використовуючи перевірені методи, такі як полімерні рукави, модульні сховища та підлогове зберігання. Ці рішення вже активно опрацьовуються, а аграрні об’єднання звернулися до профільного міністерства та міжнародних донорів із проханням допомогти у забезпеченні необхідної техніки та ресурсів для їх впровадження у потрібних масштабах.

Держава пропонує задіяти потужності державної продовольчої зернової корпорації, однак, за словами Івана Слободяника, існують значні ризики, що великі накопичення зерна можуть стати мішенню для атак, враховуючи стратегію противника щодо знищення господарств у прифронтових районах. Тому навіть за наявності альтернативних місць для зберігання, головним залишається питання, чи вдасться згодом вигідно реалізувати це зерно.