Росіяни вивозять свої заощадження за кордон: причини, чому вони більше не бажають тримати активи в Кремлі

Фото до статті

Фото до статті

Дарина Герцева

Дарина ГерцеваРинки та компанії17.08.2026 12:395 хвилин 8,1 т. 0Читать на русском

Санкції проти РФ. Ілюстративне фото.

Підписатися

З грудня 2024 по червень 2026 року громадяни РФ перевели нерезидентним посередникам майже 600 мільярдів рублів, а за квітень-червень поточного року лише на купівлю іноземної валюти було витрачено близько 159 мільярдів рублів. Це свідчить про зростання занепокоєння щодо майбутнього. Водночас російські мільярдери виводять десятки мільярдів доларів до ОАЕ, Туреччини, Монако та інших держав, побоюючись санкцій та нестабільності у банківській сфері.

Відео дня

Про масштабне виведення капіталів повідомляє Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ). Згідно з отриманою інформацією, така тенденція може вказувати на зростання побоювань щодо можливого посилення внутрішніх обмежень у Російській Федерації.

Росіяни різко збільшили перекази іноземним брокерам

Одним з найпомітніших сигналів став стрімкий сплеск переказів від російських домогосподарств на рахунки нерезидентних брокерів. За даними СЗРУ, з грудня 2024 року по червень 2026 року росіяни направили іноземним посередникам майже 600 мільярдів рублів. Зазначається, що це перевищує сукупний обсяг таких переказів за попередні сім років.

Особливо активізувався цей процес навесні 2026 року. У квітні, травні та червні щомісячний обсяг переказів сягав приблизно 42-45 мільярдів рублів, що еквівалентно понад 500 мільйонам доларів за місяць.

Важливо зазначити, що йдеться не лише про звичайні інвестиційні операції. За оцінками української розвідки, приблизно 40% цих переказів фактично означають виведення коштів з Росії.

Деякі громадяни РФ використовують брокерські рахунки як своєрідний замінник валютних банківських депозитів. Тобто кошти переміщуються в іншу юрисдикцію та зберігаються там, з метою зменшення залежності від російської фінансової системи.

Ще близько чверті таких операцій, за оцінкою СЗРУ, може бути пов’язане з підготовкою до можливого переїзду за кордон. Таким чином, частина росіян фактично формує фінансову “подушку безпеки” поза межами РФ на випадок подальшого погіршення економічної чи політичної ситуації.

Чому росіяни бояться залишати гроші в РФ

Однією з причин таких переміщень капіталу є санкційний тиск та посилення контролю з боку західних фінансових інституцій. Проведення російських коштів через міжнародну банківську систему стає дедалі складнішим. Додатковим фактором стало рішення ЄС наприкінці 2025 року включити Росію до переліку країн, які мають стратегічні недоліки у сфері протидії відмиванню коштів.

Для власників значних сум це означає зростання ризиків під час здійснення міжнародних операцій, посилення перевірок щодо походження коштів та потенційні труднощі з доступом до певних фінансових інструментів. На цьому тлі росіяни намагаються діяти на випередження – переводити кошти за кордон, поки існують доступні канали.

Населення знову скуповує готівкову валюту

Паралельно в Росії спостерігається суттєве зростання попиту населення на готівкові долари та євро. За даними СЗРУ, у квітні росіяни придбали валюту на суму 51,8 мільярда рублів, у травні – на 52,2 мільярда, а в червні – вже на 54,9 мільярда рублів. За три місяці сукупний обсяг чистих покупок валюти склав майже 159 мільярдів рублів.

Зазначається, що це один із найвищих показників за останні роки та фактично рекордний рівень, що спостерігався у перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас населення не лише купує валюту, а й активно вилучає кошти з банківської системи у вигляді готівки.

За січень–липень 2026 року з банківської системи РФ було виведено близько 2 трильйонів рублів у готівковій формі. Лише у липні цей показник сягнув приблизно 620 мільярдів рублів.

Росіяни побоюються нової мобілізації та посилення режиму

Ще одним чинником, що може стимулювати виведення капіталу, є політична невизначеність. У СЗРУ зазначають, що занепокоєння серед населення зростає на тлі очікувань щодо можливого посилення внутрішнього режиму після виборів до Державної думи.

Серед імовірних сценаріїв називають подальше посилення обмежень, введення воєнного стану або чергову мобілізацію. У такій ситуації наявність коштів поза межами РФ може розглядатися громадянами як спосіб зменшити власні ризики. Особливо це стосується осіб, які мають достатній капітал для відкриття рахунків або здійснення інвестицій за кордоном.

У Росії можуть виникнути проблеми з готівковою валютою

Наразі російські банки продовжують забезпечувати внутрішній ринок іноземною готівкою, зокрема шляхом імпорту доларів та євро через треті країни. Прямі поставки американської та європейської валюти до РФ обмежені санкціями, тому фінансові установи вдаються до альтернативних маршрутів.

Однак збереження цього каналу залежить від подальшої санкційної політики. За оцінкою української розвідки, якщо Конгрес США ухвалить нові масштабні санкції проти Росії, можливості для постачання готівкових доларів через треті країни можуть суттєво скоротитися.

У такому разі російський внутрішній ринок може зіткнутися з дефіцитом готівкової валюти. А це, своєю чергою, може змусити Центральний банк РФ та комерційні банки обмежити її продаж. Якщо аналогічні обмеження запровадить Європейський Союз, ризики поширяться і на готівковий євро.

Російські мільярдери теж виводять активи

Проблема відтоку капіталу не обмежується пересічними громадянами. Російські підприємці та мільярдери також дедалі активніше шукають шляхи переведення частини своїх активів за межі РФ.

За даними Bloomberg, з початку 2026 року російська бізнес-еліта могла вивезти за кордон десятки мільярдів доларів.

Серед популярних напрямків зазначаються ОАЕ, Туреччина, Монако, Саудівська Аравія та Кіпр. Російський великий бізнес також інвестує у нерухомість, золото, криптовалюти та міжнародні інвестиційні фонди.

При цьому йдеться не лише про підприємців, які вже тривалий час перебувають під західними санкціями. За інформацією Bloomberg, серед тих, хто прагне диверсифікувати свої статки, є й бізнесмени, яких раніше вважали наближеними до Кремля.

Однією з причин такої поспішності є політика російської влади стосовно приватних активів.

За останні роки держава отримала контроль над значною кількістю підприємств та активів приватного бізнесу. За оцінками Bloomberg, сукупна вартість компаній, над якими російська держава отримала контроль, становить близько 4 трильйонів рублів.

Для російських мільярдерів це стало сигналом, що навіть великий бізнес не має абсолютної гарантії збереження власності. Одним з найбільш показових прикладів став агрохолдинг “Русагро”. Його засновник Вадим Мошкович, статки якого Forbes оцінював у 2,9 мільярда доларів, втратив контроль над активами та опинився під арештом за звинуваченнями у шахрайстві та хабарництві.

Раніше під державний контроль також перейшли активи золотовидобувної компанії “Южуралзолото”, а також московського аеропорту “Домодєдово”. Продаж або перепродаж частини конфіскованих активів вже приніс російському бюджету сотні мільярдів рублів.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, у РФ оцінили збитки Wildberries та понад 400 тисяч постраждалих російських продавців у 600-800 млрд рублів, причому лише знищені товари можуть мати собівартість до 300 млрд рублів. Для порівняння, 800 млрд рублів – це майже півтора річного бюджету Татарстану на 2026 рік, витрати якого затверджені на рівні 566 млрд рублів, і більше за річні бюджети низки інших російських регіонів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!

1071101010ПідписатисяТегиРосіяСоціально-економічна ситуація в РосіїРосіяросіянипаперові грошісанкціїоперації з валютоюдоларєвроРедакційна політика

  1. Економіка
  2. Ринки та компанії
  3. Росіяни виводять “валізи…

Повернутися на головну OBOZ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *