Зима 2026/27: що варто придбати українцям, доки полиці магазинів не спорожніли

Фото до статті Україну готують до нового опалювального сезону, однак уряд та міжнародні організації застерігають: енергетична та комунальна інфраструктура залишаються вразливими до російських атак

Торі Путімцева Випусковий редактор сьогодні, 17:55

Українці без світла, блекаут, кадр з відео сьогодні, 17:55 1. До настання зими ще є час — і це головний ресурс українців.2. 1. Ліхтарик — але не один3. 2. Свічки — так, але з обережністю4. 3. Вода: створіть запас заздалегідь5. 4. Їжа, яка витримає блекаут6. 5. Тепло починається не з обігрівача7. 6. Термобілизна — покупка не тільки для зимових видів спорту8. 7. Аптечка, яку не доведеться шукати у темряві9. 8. Радіо — предмет із минулого, що раптом стає актуальним10. 9. Павербанк — не обов’язково дорогий11. 10. Термос — дрібниця, яка значно допомагає12. 11. Не забувайте про приготування їжі13. 12. Сформуйте “зимову скриньку”14. 13. Готівка також може стати у пригоді15. 14. Потурбуйтеся про холодильник завчасно16. 15. З’ясуйте, де знаходиться найближчий “Пункт незламності”17. Скільки всього цього потрібно?18. Головне — не зволікати до критичної ситуації

Держава здійснює підготовку енергетичної та комунальної інфраструктури до сезону 2026/27. У червні було повідомлено, що в Україні вже підготували до роботи 2582 котельні, майже 3000 км теплових мереж та понад тисячу центральних теплових пунктів.

Водночас підготовка враховує потенційні нові атаки на критичну інфраструктуру. Проблема полягає в тому, що навіть добре підготовлена система не може гарантувати відсутність аварійних відключень після чергового масованого обстрілу.

Блекаут в українському місті взимку

До настання зими ще є час — і це головний ресурс українців.

Минулої зими російські атаки неодноразово завдавали шкоди об’єктам генерації, передачі та розподілу електроенергії. За даними Моніторингової місії ООН, це призводило до аварійних відключень, які в окремі періоди торкалися мільйонів людей. А влітку 2026 року атаки на енергетичні об’єкти не припинилися. Лише за останній тиждень російські удари 13 разів уразили об’єкти «Нафтогазу», як повідомила компанія.

Тому підготовка до зими — це не передбачення «світла точно не буде». Це елементарна страховка: краще мати необхідні речі й не скористатися ними, аніж шукати їх о 23:00 під час аварійного відключення.

Блекаути. Фото з відкритих джерел

1. Ліхтарик — але не один

Почати слід із найпростішого.

У помешканні бажано мати кілька джерел світла:

стандартний LED-ліхтарик;
налобний ліхтар — особливо практичний, коли потрібно звільнити руки;
невелика лампа на батарейках або акумуляторі;
гірлянди також стануть у нагоді як недороге джерело освітлення. До того ж, вони покращують настрій, а в магазинах типу Аврора, Сінсей або Юск їх можна придбати майже задарма.
запас батарейок, якщо ваші ліхтарики функціонують від них.

Не покладайтеся виключно на телефон.

Смартфон під час блекауту потрібен не тільки для TikTok і новин — це засіб зв’язку, навігації, банківських операцій, зберігання документів, ліхтарик і можливість викликати допомогу. Тому краще зберегти його заряд для справді важливих завдань.

Гірлянда, фото: Знай.ua

2. Свічки — так, але з обережністю

Свічки є бюджетним варіантом резервного освітлення. Однак під час відсутності електроенергії вони одночасно стають чинником ризику виникнення пожежі. Тримайте їх у стійких свічниках, подалі від штор, паперу, меблів та дітей. І ніколи не залишайте відкритий вогонь без нагляду. До речі, кілька пачок сірників або запальничок також варто покласти в окрему коробку. Найгірший момент для пошуку сірників — коли в помешканні вже темно.

3. Вода: створіть запас заздалегідь

Якщо зникає електропостачання, проблеми можуть виникнути не тільки з освітленням. У багатоквартирних будинках перебої з електрикою можуть також впливати на водопостачання. Тому вода має бути одним із перших пунктів домашнього запасу. Зберігайте питну воду в чистій тарі та регулярно оновлюйте запаси. Окремо можна мати воду не для пиття — наприклад, для господарських потреб. Не обов’язково скуповувати десятки пляшок за один раз. Набагато розумніше створювати запас поступово.

Популярні новини зараз Напередодні смерті колишньої нареченої Кличка Панеттьєрі її бойфренду відмовили в суді: що сталося Перевірка газових приладів: 435 грн за плиту, до 2000 грн за будинок — інакше газ відключать Прив’язати до “пійманих ухилянтів”: в Україні хочуть висунути жорсткі умови для бронювання поліції Українцям доплатять по 23% мінімальної пенсії: кому збільшать виплати Показати ще

Запас води. Фото з відкритих джерел

4. Їжа, яка витримає блекаут

Холодильник не є безпечним місцем для всіх продуктів у разі тривалого відключення електроенергії. Тому вдома варто мати запас продуктів, які можна зберігати поза холодильником і, бажано, вживати без приготування.

Наприклад:

консерви;
тушковане м’ясо;
консервована риба;
квасоля, нут, горошок та кукурудза;
крупи;
макарони;
вівсянка та вермішель швидкого приготування;
горіхи;
сухофрукти;
галети та сухе печиво;
хлібці;
арахісова паста;
шоколад;
чай та кава;
цукор;
сухе молоко;
дитяче харчування, якщо воно потрібне родині.

І важливий нюанс: частина цих продуктів потребує гарячої води або плити. Тому запас їжі краще формувати у дві категорії: те, що можна з’їсти одразу, і те, що можна приготувати, якщо електрика з’явиться хоча б ненадовго.

Запаси їжі / фото: depositphotos

5. Тепло починається не з обігрівача

Якщо в помешканні зникне опалення, перша думка — “чим його обігріти?”. Але набагато простіше спочатку не випускати тепло.

До холодів перевірте:

чи немає щілин у вікнах;
чи щільно зачиняються двері;
чи справні ущільнювачі;
чи немає протягів;
чи можна утеплити найбільш холодну кімнату.

Заздалегідь придбайте прості речі:

теплу ковдру, термоковдру, флісовий плед, теплі шкарпетки, рукавички та шапку.

Термоковдра — та сама блискуча металізована річ із туристичних магазинів — коштує відносно недорого, займає мінімум місця і може стати корисним резервом. А ще не варто недооцінювати старий добрий принцип “кілька шарів одягу”. Саме так переживали холод у помешканнях під час тривалих відключень минулої зими. ЮНІСЕФ описував випадки, коли сім’ї в Києві по кілька днів жили без електрики та опалення, а температура в помешканнях опускалася приблизно до 12°C.

Ковдра, собака, зображення з вільних джерел

6. Термобілизна — покупка не тільки для зимових видів спорту

Якщо взимку доводиться довго сидіти в холодному помешканні, термобілизна може бути значно кориснішою за ще один красивий светр.

Особливо варто подумати про:

термоштани;
термокофту;
теплі шкарпетки;
флісову кофту;
теплу піжаму.

Ідея проста: зігрівати тіло, а не все приміщення.

Якщо бюджет обмежений, не купуйте одразу комплект на всю родину. Можна поступово докупити найнеобхідніше.

7. Аптечка, яку не доведеться шукати у темряві

Перевірте домашню аптечку ще восени. У ній мають бути базові засоби першої допомоги та ті ліки, які члени родини регулярно приймають. Окремо варто перевірити терміни придатності. Якщо хтось у родині залежить від постійних ліків, запас не варто залишати «на останній момент». Під час перебоїв з електрикою, транспортом або зв’язком доступ до аптек може бути ускладнений.

Аптечка. Фото: скрін youtube

8. Радіо — предмет із минулого, що раптом стає актуальним

Невеликий радіоприймач на батарейках може стати в пригоді під час масштабних відключень зв’язку та електроенергії. Так, це звучить трохи як підготовка до апокаліпсису з фільмів 1990-х. Але в умовах тривалого блекауту можливість отримувати офіційну інформацію незалежно від мобільного інтернету — зовсім не зайва. Разом із радіо варто мати запас батарейок.

9. Павербанк — не обов’язково дорогий

Немає потреби купувати величезну зарядну станцію за десятки тисяч гривень. Для базової автономності звичайного якісного павербанка може бути достатньо.

Перед зимою перевірте:

чи він справді заряджає ваш телефон;
чи справний кабель;
чи є зарядка потрібного типу;
чи не лежить павербанк розрядженим у шухляді.

І краще мати один заряджений резерв, ніж згадати про нього після того, як електроенергія вже зникла.

Павербанк. Фото: скрін youtube

10. Термос — дрібниця, яка значно допомагає

Термос може здаватися незначною річчю, але під час відключень він дозволяє зберегти гарячу воду або чай протягом кількох годин. Якщо електроенергія з’явилася на короткий час, можна одразу: закип’ятити воду → налити в термос → мати гарячий напій ще кілька годин. Це особливо важливо для сімей із дітьми та літніми людьми.

11. Не забувайте про приготування їжі

Ось тут важливе попередження.

Не використовуйте газову плиту, духовку чи інші прилади, призначені для приготування їжі, для обігріву помешкання.

І не встановлюйте бензиновий або дизельний генератор у квартирі, на балконі, у під’їзді чи іншому закритому приміщенні. Вуглекислий газ не має запаху, а його накопичення може стати смертельно небезпечним. Якщо у вас є туристичний пальник або інше обладнання для приготування їжі, заздалегідь розберіться, де саме його можна безпечно використовувати відповідно до інструкції виробника. Тут економія на безпеці — дуже погана економія.

Газовий туристичний пальник, скріншот з відео

12. Сформуйте “зимову скриньку”

Одна з найпростіших речей, яку можна зробити вже зараз, — зібрати все необхідне в одному місці.

Наприклад:

ліхтарик + батарейки + свічки + сірники + радіо + павербанк + кабелі + термоковдра + аптечка + копії важливих документів.

Не ховайте це по п’яти різних шафах. У момент аварії останнє, що хочеться робити, — це влаштовувати квест “де я поклала той налобний ліхтарик”.

13. Готівка також може стати у пригоді

Під час тривалого відключення електроенергії можуть виникнути проблеми з терміналами, банкоматами або мобільним зв’язком. Тому невеликий резерв готівки вдома — розумна частина аварійної підготовки. Йдеться не про те, щоб тримати вдома всі свої заощадження. Йдеться про суму на базові покупки на випадок, якщо картка тимчасово стане марною.

Готівка, скріншот з відео

14. Потурбуйтеся про холодильник завчасно

Перед зимою варто домовитися з родиною про просте правило: якщо електроенергія зникає — холодильник без нагальної потреби не відчиняти.

Чим рідше його відчиняти, тим довше всередині зберігатиметься низька температура. І не потрібно влаштовувати марафон “приготувати все м’ясо за перші дві години”. Краще мати запас продуктів, які не потребують холодильника.

15. З’ясуйте, де знаходиться найближчий “Пункт незламності”

Це варто зробити до, а не під час великого відключення.

Заздалегідь з’ясуйте:

де розташований найближчий пункт;
як до нього дістатися;
де знаходиться найближче укриття;
де можна набрати воду;
де працюватиме аптека або медичний пункт;
як зв’язатися з місцевою владою.

Державні та гуманітарні структури вже готуються до сценаріїв тривалих перебоїв: наприклад, у плані ЮНІСЕФ на 2026/27 роки передбачені резервні джерела енергії, запаси матеріалів для аварійного реагування та підтримка об’єктів водо- й теплопостачання. Але домашня підготовка все одно залишається відповідальністю кожної родини.

Пункт незламності зі спальними місцями

Скільки всього цього потрібно?

Не варто перетворювати квартиру на склад гуманітарної допомоги. Мінімальний набір для звичайної родини виглядає приблизно так:

світло: ліхтарики (гірлянди) + батарейки;

тепло: теплі ковдри + термобілизна/фліс + теплі шкарпетки;

вода: запас питної та технічної води;

їжа: кілька днів продуктів, які не потребують холодильника;

зв’язок: заряджений павербанк + кабелі + радіо;

здоров’я: аптечка + запас необхідних ліків;

побут: термос + сірники/запальничка + свічки;

інформація: список важливих телефонів і адрес на папері.

І все це можна купувати не за один день.

Цього тижня — ліхтарик і батарейки. Наступного — термоковдра. Потім — кілька упаковок круп, консерви та вода. Так підготовка майже непомітно перетвориться на запас, який може значно виручити.

Українці без світла, скріншот: YouTube

Головне — не зволікати до критичної ситуації

Україна вже переживала зими без світла, тепла та води. Минулої зими це для багатьох родин перестало бути абстрактним сценарієм: ЮНІСЕФ назвав сезон 2025/26 найскладнішим для дітей за час повномасштабної війни через сильні морози, тривалі відключення та удари по енергетичній інфраструктурі. Водночас це не означає, що зима 2026/27 обов’язково буде такою ж або гіршою. Україна готує інфраструктуру, ремонтує пошкоджені об’єкти, розвиває розподілену генерацію та посилює захист критичних систем. Саме це зараз є одним із головних напрямків державної підготовки до зими. Плюс, ми не знаємо, якою буде погода. Можливо, природа зглянеться над українцями, і сильних морозів та великих снігопадів зовсім не буде, що полегшить життя енергосистемі.

Але одна річ залишається очевидною: краще зустріти зиму з ліхтариком у шухляді, повною пляшкою води та теплою ковдрою, ніж шукати все це після першого масованого удару.

Цього разу підготовка може коштувати не десятки тисяч гривень. Іноді вона вимагає лише кількох походів у звичайний супермаркет.