Фото до статті Останніми днями мешканці Києва помічають зеленуватий відтінок води та піну поблизу берегів Дніпра. У Департаменті захисту довкілля КМДА пояснили, що це природний сезонний процес – «цвітіння» води, а не хімічне забруднення.
Ярослав Степанов Редактор стрічки новин вчора, 20:10
річка Дніпро вчора, 20:10
Останніми днями кияни звернули увагу на зеленуватий відтінок води та піну біля берегів Дніпра. Міська державна адміністрація Києва оперативно відреагувала: фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП «Плесо» продовжують спостерігати за станом водних об’єктів столиці та вже здійснили забір проб води для лабораторного аналізу.
Екологи заспокоюють: причина зміни кольору — природний сезонний процес, а не забруднення хімікатами. Однак, остаточні висновки будуть зроблені виключно після отримання результатів лабораторних досліджень.
Що таке «цвітіння» води
Зміна кольору води в літній період пов’язана з активним розмноженням мікроскопічних водоростей та ціанобактерій. Це явище називають «цвітінням» води — йдеться не про буквальне цвітіння водойми, а про масове розмноження мікроскопічних організмів. Залежно від видів водоростей, вода може набувати зеленого, синьо-зеленого, жовтувато-бурого та інших відтінків.
Масове розмноження водоростей відбувається за сприятливого поєднання природних та антропогенних чинників. Одним із ключових елементів є надлишок біогенних речовин, передусім сполук азоту та фосфору. Інтенсивність «цвітіння» також залежить від погодних умов: тривала спека, нагрівання води, слабка течія та застійні ділянки створюють ідеальні умови для швидкого розмноження водоростей.
Київ, міст, Дніпро, фото із соцмереж
Звідки береться піна
Поява піни пов’язана з масовим розмноженням та відмиранням водоростей. Після загибелі значної кількості біомаси у водоймі розпочинається активне розкладання органічної речовини, що змінює склад поверхневого шару води. Органічні сполуки разом із продуктами розпаду накопичуються поблизу берегів — це спричиняє неприємний запах.
Під впливом хвиль та вітру ці органічні речовини утворюють піну, яка концентрується там, де течія сповільнена, зокрема уздовж берегової лінії. У департаменті наголошують: сама по собі поява піни не є свідченням хімічного забруднення водойми — для встановлення конкретних причин потрібні лабораторні дослідження.
Водночас масове відмирання водоростей має й інший негативний наслідок: біомаса розкладається і поглинає розчинений у воді кисень. Це погіршує умови для життя риби та інших водних мешканців, а за значного дефіциту кисню може призводити до їхньої загибелі. Аналогічні процеси наразі спостерігаються і в Київському водосховищі, води якого потрапляють до Дніпра.
Що робитимуть далі
Дніпро є річкою загальнодержавного значення, тому моніторинг та управління її водними ресурсами здійснюються в рамках державної системи. Для координації подальших дій та посилення моніторингу Київ уже звернувся до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» виїхали на місце події та здійснили забір проб води для детального лабораторного аналізу. У разі виявлення ознак забруднення департамент обіцяє додатково поінформувати киян. Результати лабораторних досліджень очікуються найближчим часом.
У Департаменті наголошують: «цвітіння» — не самостійна причина погіршення стану водойми через скидання забруднювальних речовин чи стічних вод, а сигнал про зміни її екологічної рівноваги. Ситуацію важливо оцінювати комплексно — не лише в межах столиці, а й у всьому басейні Дніпра.