Фото: Ukravit
Полив сьогодні є необхідною умовою для досягнення високих урожаїв плодових культур. Саме тому так важливо розуміти параметри води, що використовується для цих цілей.
Які критерії є вирішальними та як їх можна модифікувати, пояснюють експерти компанії Ukravit.
«Вода для зрошення надходить із природних резервуарів, тому її характеристики формуються під впливом природних факторів. Проте, їх можна модифікувати, провівши лабораторний аналіз води. Ключовими параметрами якості води для поливу садів є pH, електропровідність, рівень мінералізації, концентрація карбонатів, гідрокарбонатів, магнію, натрію, калію, сульфатів та хлоридів», — зауважує доктор сільськогосподарських наук, агрохімік Ukravit Дмитро Котельников.
Зокрема, підкреслює експерт, ідеальний діапазон pH повинен бути в межах 6,0–7,0, оскільки за таких умов більшість поживних речовин залишаються доступними для рослин.
Електропровідність води при температурі 25°С бажано утримувати на рівні до 1,3 дСм/м, а мінералізацію — до 400 мг/л (допустимо — до 1000 мг/л).
«Плодові культури є чутливими до хлоридів, тому їхня концентрація повинна бути меншою за 150 мг/л; сульфатів — до 100 мг/л. При pH вище 7,5 наявність карбонатів збільшує ризик лужного засолення, тому їхня кількість у воді І класу якості є неприйнятною. Надлишок натрію призводить до розпушування ґрунтових агрегатів, зниження водопроникності та розвитку засолення», — повідомляє Дмитро Котельников.
Тривале використання води з високим вмістом натрію погіршує властивості ґрунту, пригнічує розвиток кореневої системи та засвоєння поживних елементів. Окремо слід контролювати вміст заліза та марганцю, оскільки їхнє випадання в осад може спричинити закупорку фільтрів, водопровідних систем та крапельних емітерів.
Щоб уникнути ризиків, Дмитро радить регулярно аналізувати воду для поливу в Ukravit Institute. Це дозволить не тільки тримати ситуацію під контролем, але й отримувати рекомендації від фахівців компанії щодо її покращення в різні періоди вегетації садів.
«У садівництві доцільно контролювати якість води для зрошення щонайменше тричі протягом сезону. Перший аналіз проводять на початку поливного періоду, коли стартує зрошувальний сезон, а мінералізація води зазвичай найнижча. Повторний аналіз роблять у середині сезону, переважно в червні-липні, коли через високі температури та інтенсивне водоспоживання концентрація солей у воді зазвичай є найвищою. А третє дослідження проводять наприкінці поливного сезону для планування заходів на наступний рік», — підкреслює фахівець.
Вибір заходів для корекції води залежатиме від виявленої причини, додає Дмитро. Зокрема, за наявності піску, мулу та інших часток застосовують механічну фільтрацію; за підвищеної концентрації заліза та марганцю — аерацію, відстоювання та фільтрацію.
За високого pH і значної кількості гідрокарбонатів проводять контрольоване підкислення, а для обмеження розвитку мікроорганізмів зменшують доступ світла і, за необхідності, застосовують контрольоване хлорування або дозволені біоциди.
Для зниження загальної мінералізації використовують зворотний осмос, однак для великих обсягів води цей метод часто є економічно невигідним. Більш практичним рішенням буде змішування такої води з водою І класу якості або зміна джерела поливу. А для зменшення негативного впливу натрію на ґрунт рекомендується застосовувати гіпсування.
Головна тема
Осіння посівна 2027
Олена Басанець, SuperAgronom.com