Фото до статті
Марія ШевчукЕкономіка20.08.2026 16:102 хвилини 231 0Читать на русском
Підписатися
Закриття портів Великої Одеси фактично позбавило українські гірничо-видобувні та металургійні підприємства можливості належним чином здійснювати експортну діяльність. Альтернативні шляхи постачання через західний кордон та європейські гавані виявилися настільки витратними, що для деяких виробників вигідніше тимчасово припинити видобуток, аніж працювати зі збитками. Питання полягає у втраті приблизно $500 млн експортної виручки лише впродовж другого півріччя. Однак наслідки простягаються далеко за межі галузі: це зменшення податкових надходжень, скорочення валютної виручки, зменшення вантажної бази “Укрзалізниці” та втрата робочих місць у промислових регіонах. Про це йдеться у публікації “Економічної правди”.
Відео дня
Найбільше від закриття портів зазнав залізорудний сектор, який значною мірою залежав від морських перевезень до Китаю та інших віддалених ринків. У 2025 році Україна експортувала понад 31 мільйон тонн залізорудної сировини, з яких приблизно 55%, або майже 17 мільйонів тонн, відправлялося морем.
У зв’язку з блокуванням портів вже припинено виробництво на Полтавському та Південному гірничо-збагачувальних комбінатах. Експерти попереджають: якщо судноплавство не буде відновлено, протягом кількох тижнів зупинки виробництва можуть охопити інші підприємства.
“Підприємства не мають достатньої маржі, щоб покривати такі логістичні витрати. Експорт через західні пункти пропуску став збитковим. Набагато вигідніше тимчасово припинити видобуток”, – пояснив виданню президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков.
Вартість тонни залізної руди в Китаї становить близько $100, тоді як лише транспортування залізницею до польського Гданська додає щонайменше $68 за тонну. Маршрут через румунську Констанцу може виявитися ще дорожчим.
Ситуацію ускладнюють високі ціни на електроенергію, зниження світових цін на руду, запровадження екологічного податку CBAM, квоти ЄС та збільшення тарифів “Укрзалізниці” на 30%. За таких обставин наземна логістика є не тільки дорожчою, а й фізично нездатною компенсувати морські обсяги.
Найбільш вразливими залишаються підприємства, які не мають значного внутрішнього споживання руди. Наприклад, група Ferrexpo не володіє сталеплавильними потужностями в Україні, тому її діяльність повністю залежить від експорту – вся вироблена продукція відправлялася за кордон. Таким чином, за відсутності додаткового фінансування та відновлення повноцінних відвантажень, наявних фінансових ресурсів Ferrexpo вистачить лише до середини вересня, повідомляють у компанії.
Не краща ситуація спостерігається у Групи “Метінвест”: там попередили, що видобуток на Об’єднаному ГЗК (Північному, Центральному та Інгулецькому) у серпні може скоротитися на 30%, що призведе до зменшення місячних обсягів перевезення продукції ГЗК “Укрзалізницею” на 1,3 мільйона тонн.
Додатковим тягарем для підприємства стало підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30%: у поєднанні з розширеною логістикою це збільшило частку залізничного тарифу в собівартості металу вдвічі-втричі. “Це ставить під загрозу існування не лише ГЗК, а й металургійних комбінатів, адже виплавка тонни сталі потребує чотирьох тонн залізничних перевезень”, – зазначають у “Метінвесті”.
За оцінками Dragon Capital, якщо морський експорт руди залишиться заблокованим, Україна може втратити близько $500 мільйонів експортної виручки лише протягом другого півріччя. Однак, наслідки виходять далеко за межі галузі: це зменшення податкових надходжень, скорочення валютної виручки, зменшення вантажної бази “Укрзалізниці” та втрата робочих місць у промислових регіонах.
Відновлення безпечної роботи морського коридору має стати пріоритетом для держави. Паралельно слід знизити внутрішнє тарифне навантаження та докласти зусиль для отримання від ЄС підтримки альтернативних маршрутів і перегляду торговельних обмежень, підсумовує видання.
53050000ПідписатисяТегиУкраїнаМетінвестметалургіяЕкспортекономікаУкрзалізницявантажні перевезенняРедакційна політика
- Економіка
- Через заблоковані порти…
Повернутися на головну OBOZ