Фото до статті
Марія ШевчукЕкономіка21.08.2026 15:342 хвилини 4,7 тис. 0Читать на русском
Підписатися
Україна повинна якнайшвидше відновити безпечне функціонування глибоководних морських портів для будь-яких типів вантажів: обмеження доступу може спричинити значне скорочення експорту, втрату валютних надходжень, податків та робочих місць, а також посилити тиск на національну валюту.
Відео дня
Про це повідомив президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати ICC Ukraine Володимир Щелкунов.
За його словами, з липня 2026 року, через безперервні російські напади, під загрозою опинилися майже 90% морських перевезень країни. Морські порти є механізмом, що генерує валюту, податки та робочі місця для держави. Тому їх діяльність потрібно максимально оперативно відновити для всіх вантажів, а не лише для пріоритетних – таких як металопродукція, залізна руда, сільськогосподарські товари, продукція машинобудування, будівельні матеріали та інша експортна продукція.
Щелкунов попередив, що фрагментарний морський коридор не вирішить існуючу проблему. Металургійна та гірничодобувна промисловість забезпечують вагому частку валютних надходжень і є основою для залізничних перевезень, тоді як аграрний сектор залишається одним з найважливіших джерел українського експорту та світових продовольчих поставок.
Згідно з оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортні надходження можуть скоротитися приблизно на $17 млрд, а бюджет – недоотримати близько $8,5 млрд податкових коштів. Крім того, понад 30 млн тонн агропродукції можуть не дістатися до світових ринків.
Водночас він зазначив, що товарний імпорт в Україні перевищив експорт на $28,3 млрд, а експорт покриває лише близько 40% імпорту.
“У цій ситуації кожен долар експортної валюти є стратегічно важливим ресурсом. Валюта від експорту підтримує курс гривні, сприяє оплаті критично необхідного імпорту та зменшує навантаження на державні резерви”, – підкреслив президент ICC Ukraine.
При цьому можливості заміни морських шляхів іншими маршрутами залишаються обмеженими. За оцінкою Щелкунова, дунайські порти можуть прийняти додатково лише до 30% морських вантажів, переважно для найближчих ринків. Аналогічна ситуація спостерігається і з сухопутними маршрутами через країни ЄС.
Він наголосив, що підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення на 30% також стало значною проблемою для економіки: це рішення було ухвалене в найневідповідніший момент, коли через заблоковані порти бізнес уже змушений використовувати дорожчі альтернативні шляхи.
Найбільше від блокади страждає гірничо-металургійний комплекс. Логістичні витрати для залізної руди, за оцінками організації, зросли вдвічі, а для чавуну – у 2–3 рази. У деяких випадках додаткові транспортні витрати вже перевищують прибуток від реалізації тонни продукції. Це означає, що експортні контракти стають збитковими, а підприємства, які додатково перебувають під постійними обстрілами, опиняються на межі зупинки.
Згідно з оцінками ICC Ukraine, якщо морський коридор не буде відновлено протягом року, Україна ризикує втратити понад 10% ВВП. Експортні надходження можуть скоротитися приблизно на $17 млрд, а бюджет – недоотримати близько $8,5 млрд податкових коштів. Крім того, понад 30 млн тонн агропродукції можуть не дістатися до світових ринків.
“Кожен місяць блокади означає менше валютної виручки, податків та робочих місць, і більший тиск на гривню”, – зазначив Щелкунов, закликавши державу та міжнародних партнерів зосередитися на відновленні безпечного судноплавства та повноцінному відкритті глибоководних портів для всіх видів експорту.
Паралельно, на думку Щелкунова, уряду доцільно скасувати 30-відсоткове збільшення тарифів на вантажні перевезення “Укрзалізниці”, підтримати транзит українських товарів через європейські порти та вести переговори з ЄС щодо перегляду квот на українську металопродукцію.
00000000ПідписатисяТегиУкраїнаметалургіявантажні перевезенняЧорне мореЕкспортВВПкорабліРедакційна політика
- Економіка
- Закриті порти можуть…
Повернутися на головну OBOZ