Фото до статтіНовини. Суспільство / Думки23.08.2026 10:441 хвилина 897 0Читать на русском
Підписатися
Столиця, кажуть, лише пристосовується. Харків вже адаптувався чотири роки тому. Панікери одразу виїхали, у тих, хто залишився – звичне життя. Принаймні, наскільки це можливо.
Відео дня
Часом ті, хто поїхав, повертаються, і їх завжди легко розпізнати – коли оголошують чергову тривогу, вони налякані, але й вони згодом теж швидко звикають.
Харків не скаржиться, а оперативно відновлюється. Харків щасливий: у нього найкращий у світі мер. Харків не обирав ані божевільного банкіра, ані боксера.
Діти засинають під звуки тривоги.
Для молоді вона іноді може стати ерогенним чинником.
Коли лунає черговий вибух – усі чекають саме на тривогу, яка завжди “запізнюється”, і коли вона нарешті звучить, відчувають полегшення: все як завжди, все функціонує, традиція не порушена, все гаразд.
“Мамо, а чому ти кажеш ‘валіза’, а не ‘чемодан’?” – це запитання пролунало при вході в метро на вокзалі.
Таксисти знають, де їх можуть спіймати, а де навряд чи. Трапляється, що помиляються – тоді замість них з’являються нові.
Харків не ниє. Вже не ниє. Адже це набридло.
“Олександре Вікторовичу, я за Вас голосувала! Мій собака на Вас гавкає, а Ви не відповідаєте!”
Я харків’янин, і цим пишаюся.
З твоїм днем, моє місто!
З днем визволення у ТІЙ війні – від ТИХ фашистів.
Прапору не соромно, з чиїм днем збігається його день.
Харкове, ти непереможний, бо кращого за тебе немає.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням…33330010000ПідписатисяТегиУкраїнаХарківРедакційна політика
- Новини. Суспільство
- Місто якому давно…
Повернутися на головну OBOZ