Зображення до публікації
Дарина ГерцеваМакроекономіка24.08.2026 13:495 хвилин 12,8 тис. 0Read in Russian
Підписатися
Наприкінці 2026 року Європейський Союз (ЄС) може не надати Україні 2,1 мільярда євро (понад 120 мільярдів гривень) фінансування, якщо країна не виконає низку зобов’язань щодо боротьби з корупцією та європейської інтеграції. Йдеться про п’ять законопроєктів, що стосуються діяльності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), реформування ДБР, конкурсу на посаду генпрокурора, строків давності у справах про корупцію та інших змін у правоохоронній системі.
Відео дня
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк (“Голос”). Він зазначив, що ця сума є оцінкою потенційних фінансових наслідків, а не коштів, які вже фактично вилучено з державного бюджету.
Що сталося у Верховній Раді
Йдеться про засідання Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, де обговорювалося формування порядку денного майбутньої парламентської сесії. За словами Железняка, депутати запропонували не включати до порядку денного одразу п’ять законопроєктів, що стосуються кримінального провадження, роботи правоохоронних органів та антикорупційної інфраструктури.
Серед них – законопроєкти №15333, №15334, №15343 та №15354. Зокрема, офіційна картка законопроєкту №15333 вказує, що він пропонує зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо підвищення ефективності кримінального провадження після закінчення строків досудового розслідування та запобігання зловживанням процесуальними правами. Авторами документа є, зокрема, Ярослав Железняк та Анастасія Радіна.
У списку законодавчих ініціатив Железняка також фігурують №15334 щодо підслідності та міжнародного співробітництва, №15343 щодо зміцнення незалежності посади генерального прокурора та №15354 щодо вдосконалення розрахунку строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
По суті, йшлося не про остаточне голосування парламенту щодо змісту цих законопроєктів, а про те, чи залишаться вони серед питань, які Верховна Рада зможе розглядати на сесії. Саме це, за словами Железняка, спричинило головну проблему.
Чому саме 120 млрд грн
Народний депутат пов’язує рішення комітету з міжнародним фінансуванням України. Він зазначає, що певні антикорупційні та інституційні зміни є частиною зобов’язань України перед Європейським Союзом, і виконання цих умов пов’язане з подальшим отриманням фінансової підтримки.
Отже, якщо необхідні рішення не будуть ухвалені вчасно, Україна може зіткнутися з труднощами щодо наступних траншів. Саме потенційний обсяг такого фінансування Железняк оцінює приблизно у 120 мільярдів гривень.
Водночас важливо усвідомлювати, що це не означає, що Україна вже втратила 120 мільярдів гривень. Йдеться про ризик неотримання фінансування, якщо Україна не виконає узгоджені з партнерами умови.
Які саме зміни пропонують автори
Законопроєкти, про які говорить Железняк, стосуються різних аспектів кримінальної юстиції. Зокрема, один з документів має врегулювати ситуації, коли підозрювані або обвинувачені можуть використовувати процесуальні механізми для затягування розгляду справ.
Окремо пропонується переглянути підходи до строків давності. Ідея полягає в тому, щоб у певних обставинах час, протягом якого особа фактично переховується від слідства або правосуддя, не дозволяв автоматично уникнути відповідальності через закінчення встановленого терміну.
Ще один законопроєкт стосується підслідності кримінальних правопорушень та міжнародної взаємодії. Існує також ініціатива щодо посилення незалежності генерального прокурора. Окремий документ присвячений перезапуску Державного бюро розслідувань.
Таким чином, за словами Железняка, ці документи не є другорядними технічними змінами. Вони охоплюють функціонування правоохоронної системи, терміни кримінального переслідування, самостійність прокуратури та діяльність ДБР.
Чому законопроєкти вирішили не включати до порядку денного
Як пояснював під час засідання депутат Максим Бужанський, одним із аргументів було те, що ініціативи мають депутатське походження, тоді як основним рушієм переговорів з ЄС є уряд. Також висловлювалися міркування щодо відповідності окремих положень європейській практиці та рішенням Європейського суду з прав людини.
Окремо представники комітету наголошували на тому, що під час переговорів України з ЄС можуть з’явитися нові вимоги, тому, на їхню думку, варто зачекати на позицію Кабінету міністрів. Саме з цим категорично не погодився Железняк.
За його словами, на даному етапі питання полягало не в тому, чи подобається депутатам конкретний законопроєкт, а в тому, чи втратив він актуальність настільки, щоб повністю вилучати його з порядку денного. Депутат стверджує, що Регламент Верховної Ради передбачає втрату актуальності як підставу для такого рішення, тому вимагав пояснити, що саме змінилося з моменту, коли відповідні документи вже включалися до порядку денного.
Одним із найбільш дискусійних моментів став законопроєкт щодо реформування Державного бюро розслідувань. За словами Железняка, цей документ вже неодноразово включали до порядку денного парламенту, тому виникло питання, чому раптом він став “неактуальним”.
У цьому випадку, за словами депутата, на засіданні також посилалися на позицію Консультативної місії ЄС. При цьому Железняк стверджує, що наявність зауважень до законопроєкту не означає, що його потрібно одразу вилучати з порядку денного. На його думку, такі зауваження можна було б врахувати під час подальшого доопрацювання документа.
Ще одна обставина, на яку звернув увагу Железняк – час проведення засідання. За його словами, рішення комітету було ухвалене того самого дня, коли НАБУ проводило обшуки в Офісі президента та повідомляло про підозри.
Сам депутат вважає таке збіг обставин показовим, адже саме в цей момент парламентський комітет фактично вирішував питання щодо законопроєктів, спрямованих на посилення роботи антикорупційної та правоохоронної системи. Водночас твердження про те, що рішення комітету було безпосередньо пов’язане з Офісом президента, залишається політичною оцінкою Железняка, а не встановленим фактом.
Хто ініціював вилучення законопроєктів
За словами Железняка, відповідну пропозицію подали депутати Максим Бужанський та Ольга Савченко. Народний депутат окремо звернув увагу на політичний контекст навколо цих парламентарів.
Він нагадав, що Бужанський був одним з авторів змін, які влітку 2025 року суттєво обмежували повноваження НАБУ та САП, після чого під тиском громадськості та міжнародних партнерів ці зміни були переглянуті. Щодо Савченко Железняк згадав кримінальне провадження, в якому вона фігурує.
Железняк також заявив, що між ним та Бужанським відбулася публічна переписка, у якій останній запропонував адресувати претензії саме йому. Железняк заявив, що разом із колегами планує оскаржувати рішення та звертатися до Регламентного комітету Верховної Ради.
Його позиція полягає в тому, що якщо законопроєкти прибирають із порядку денного без належної підстави, це створює небезпечний прецедент, адже аналогічним чином можна буде блокувати розгляд інших законодавчих ініціатив.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, Україна опинилася під загрозою неотримання або суттєвого затримання фінансової допомоги на суму понад 400 мільярдів гривень (близько 7,7 млрд євро). Головною причиною є невиконання структурних маяків та реформ, передбачених домовленостями з Міжнародним валютним фондом.
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
70720050ПідписатисяТегиУкраїнаФінансова допомога Україні під час війнизаконопроєктЄвропаЄвропейський Союз (ЄС)макрофінансова допомогаРедакційна політика
- Економіка
- Макроекономіка
- “Зняли” антикорупційні законопроєкти…
Повернутися на головну OBOZ