Фото до статті В Україні завершено зведення приблизно 200 захисних конструкцій другого рівня на пріоритетних енергетичних об’єктах. Перший віцепрем’єр Денис Шмигаль пояснив, чи здатні вони витримати безпосередні влучання балістичних ракет.
Марина Семенко Редактор стрічки новин вчора, 18:25
Обстріл ТЕЦ, пожежа / фото: ДСНС вчора, 18:25
Підготовка енергосистеми до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років триває в посиленому режимі. Під час «години запитань до уряду» у Верховній Раді перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що на пріоритетних об’єктах уже збудовано близько двох сотень монолітних споруд, які мають локалізувати наслідки ракетних ударів. Проте головне питання — чи справді вони здатні захистити критичне обладнання — отримало невтішну відповідь.
Шмигаль прямо заявив: стовідсоткового захисту від кількох прямих ударів балістичними ракетами не існує. «Коли по об’єкту прилітає кілька балістичних ракет із боєчастиною пів тонни кожна, жоден захист не дає стовідсоткової гарантії», — наголосив він. Утім, головна мета цих споруд — зробити різницю між повним знищенням обладнання та пошкодженнями, які можна усунути за кілька тижнів. Станом на 21 серпня роботи в регіонах тривають.
Шмигаль оглядає інженерний захист енергетичної інфраструктури
Скільки потужностей відремонтовано і що під загрозою
За словами міністра, протягом 2026 року в Україні вже відновлено близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей, ще майже 4 ГВт перебувають у процесі ремонту та відновлення. Загалом до кінця року планують відновити або збудувати понад 10 ГВт. Однак проблема полягає в тому, що Росія продовжує завдавати ударів саме по тих об’єктах, які щойно відновили. Атака 20 серпня знову відкинула частину ремонтної програми назад — і це, за словами Шмигаля, може статися будь-якої миті.
Наразі Україна має близько 15 ГВт доступної електричної потужності під час вечірнього піку з урахуванням імпорту та когенерації. До 1 листопада цей показник планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. Але це стане реальністю лише за умови, що відновлені об’єкти не будуть знищені повторно.
Наслідки атаки на енергооб'єкт: ДСНС ліквідовує пожежу
Децентралізація: 1,8 ГВт «енергетичних сот»
Одним із ключових способів зробити енергосистему менш вразливою стала децентралізація — замість залежності від великих електростанцій Україна створює мережу невеликих автономних джерел. Шмигаль повідомив, що вже працює близько 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, з яких понад 400 МВт підключили цього року. До кінця 2026-го планують додати ще приблизно 800 МВт. Понад 280 установок нині на етапі монтажу або будівництва. Логіка такого підходу проста: вивести з ладу одну велику станцію значно легше, ніж одночасно знищити сотні розосереджених генеруючих установок.
40 млрд грн і €507 млн допомоги: звідки гроші
На захист, резервне живлення та розвиток розподіленої теплової й електричної генерації парламент передбачив 40 млрд грн. Понад 35 млрд грн із цієї суми вже спрямували на місця. Крім того, через Фонд підтримки енергетики Україна з початку року залучила майже €507 млн міжнародної допомоги. Кошти й обладнання використовують для ремонту, створення резервів трансформаторів, генераторів, когенераційних установок та іншого обладнання.
Що робити українцям уже зараз
Хоча держава вкладає десятки мільярдів у захист енергетики, громадянам не варто покладатися лише на централізовані рішення. Вже зараз подбайте про автономні джерела живлення: зарядіть павербанки, перевірте стан генераторів та акумуляторів, за можливості встановіть інвертори чи сонячні панелі. Також доцільно утеплити житло — замінити вікна на енергоефективні, перевірити ущільнювачі, подбати про тепловідбивні екрани за радіаторами. Ці заходи допоможуть зменшити тепловтрати на 15–30% і зроблять квартиру значно комфортнішою навіть за умов тривалих відключень.
Раніше портал Знай повідомляв, осінь та «найважча зима» вже на порозі: що потрібно встигнути зробити українцям, доки літо не закінчилося.
Також наш портал інформував, зима буде важчою за попередню: підготовка надто повільна, Київ — під прицілом.
Теги: Енергетична безпека