Фото до статті
Роман ПрядунНовини. Світ27.08.2026 13:009 хвилин 27,3 тис. 0Читать на русском
Підписатися
Візит очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви став подією, яку складно інтерпретувати винятковою дипломатією. Очільник американської розвідки після 2021 року знову з’явився у російській столиці — цього разу на тлі зупинених контактів щодо завершення війни та звітів про можливий новий етап російської мобілізації й жорстких провокацій проти Європи. Кремль і ЦРУ утримуються від коментарів. Таким чином, ключове запитання — з чим саме Вашингтон направив до Москви керівника розвідки, відомого своєю жорсткою антиросійською позицією?
Відео дня
Версія про те, що Реткліфф прибув з метою обговорення виключно мирного плану, видається надто спрощеною. Він не є дипломатом чи спецпредставником президента. Його місія могла бути значно конкретнішою: донести позицію Вашингтона, виявити реакцію Кремля, обговорити межі подальшої ескалації або попередити Москву про наслідки певних дій. Найімовірніше, цей візит був черговою спробою запобігти діям Кремля: європейські провокації не залишаться без відповіді. Отже, Москві варто відмовитися від ідеї залякування Європи, яка останнім часом набуває все більше практичних форм. Після попереднього візиту директора ЦРУ до Москви у 2021 році, такі застереження не спрацювали. Підстав розраховувати, що цього разу Кремль сприйме їх серйозно, також небагато.
Не менш значущим фактором є одночасний приїзд до Москви високопоставленого представника Ватикану Пола Галлахера. Це перші особисті переговори між представниками Святого престолу та Росії за п’ять років. Галлахер прибув не для обговорення військових питань. Його компетенція стосується припинення війни, гуманітарних аспектів, дітей, відновлення діалогу. Важливо, що після зустрічі Лавров заявив про готовність Росії відновити політичні консультації на рівні заступників міністрів. У сукупності, ці два канали можуть надати Вашингтону значно більше інформації про реальні наміри Кремля: Реткліфф — про те, що Росія дійсно готова зробити, Галлахер — про те, що Москва може допустити як дипломатичний та гуманітарний процес. Чи є це спільною операцією США та Ватикану, поки складно сказати, проте збіг у часі є дуже показовим.
Своїми міркуваннями щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA поділився український дипломат і політик Роман Безсмертний.
– Сам факт поїздки директора ЦРУ до Москви, першої з часів візиту екскерівника цього відомства Вільяма Бернса у 2021 році, вже виглядає надзвичайно важливим сигналом. Тоді Бернс приїздив попередити Кремль про підготовку вторгнення в Україну. Чи міг очільник ЦРУ привезти Путіну жорстке попередження? Про що могли попереджати США Кремль і яких дій Вашингтона варто очікувати, якщо Москва його проігнорує?
– В Україні на оперативному рівні було відомо, що до Риги прямують два літаки. Один мав бути з невідомою особою, а в другому — Віткофф і Кушнер. Прибув лише один. Як відомо, було заявлено, що через обстріли Києва Віткофф і Кушнер не прибудуть. Обидва літаки мали прилетіти в неділю. Власне, Реткліфф і прибув до Риги. Отже, вже з того часу в Україні на оперативному рівні знали, що готується візит. Правда, прізвища не називалися, але тематика була зрозуміла. Прибуття Реткліффа — не випадковість. І його візит необхідно обов’язково розглядати разом із місією Галлахера, міністра закордонних справ Ватикану, тому що саме так ця ситуація і сприймається. При цьому не варто завищувати очікування, як зараз говорять про якісь таємні укази Путіна за наслідками візиту тощо. Сфера тем візиту не така широка.
Ви, власне, вказали на тему, яка стосується паралелі з візитом Бернса. І тут напрошується фантастична ідея — попередження не проводити мобілізацію з метою атаки на Європу. Зрозуміло, що мова йде про питання континентальної та глобальної безпеки. І на цю тему розмова, ймовірно, й велася.
– При цьому Реткліфф — не та людина, яка приїжджала домовлятися.
– Так, він виконав подібну до Бернса функцію, але треба розуміти, що цього разу це звучить з вуст Трампа і республіканців зовсім інакше. Звучить дуже жорстко — на ваш такий-то крок буде такий-то наслідок. Зрозуміло, що Вашингтону необхідно було чітко з’ясувати параметри ситуації. Тому що США, як і всі інші держави, зараз опинилися в дуже складній позиції.
Власне, Реткліфф, як щодо України, так і в переговорах з Москвою та Китаєм, займає дуже жорстку позицію. Він давній прихильник України. І тому я відразу знімаю цей трек як ключовий, бо в усіх повідомленнях, починаючи з CBS News, можна знайти в кінцевій частині фразу, що головними в питаннях України в переговорах з Москвою є Кушнер і Віткофф. Ця фраза потрібна для того, щоб у нас у Києві не було плутанини. Бо ми думаємо, що Реткліфф поїхав туди винятково заради теми, яка стосується України. Якщо Україна там і була, то лише як частина континентальної та глобальної безпеки. Тому необхідно саме так дивитися на цю ситуацію.
Причому думати, що він поїхав з домовленостями — ні. Він поїхав з інформацією, де було сказано після зустрічі з помічником Путіна Ушаковим: перше, друге, третє, четверте. Це діалог для визначення позиційних речей. Позиційних. Тобто ми на такій позиції, на такій, на такій стоїмо. Для того, щоб Реткліфф міг повідомити Вашингтону, якої позиції дотримується Москва. Водночас треба розуміти, що ситуація зовсім погана. Ситуація у відносинах між Москвою і Вашингтоном погіршується.
– Обмін або звільнення американських громадян. ЦРУ має досвід участі в таких операціях.
– Цю версію не можна відкидати, але я б поставив її нижче за переговорну. Треба мати на увазі, що нині в Росії понад два десятки американців перебувають у різних умовах ув’язнення, за різними статтями. Починаючи від 74-річного вчителя і закінчуючи зовсім молодими людьми, яких просто взяли як обмінний фонд, що Москва завжди робить. Тому це треба обов’язково розглядати в цій системі.
Зараз повернення групи американців з російських в’язниць — це буде серйозний плюс Дональду Трампу, а він, на мою думку, відбудеться. Бо я ще раз кажу — не треба дивитися на візит Реткліффа як на суто україноцентричну річ, бо це насамперед виходить із ширших американських інтересів.
– Чи можна розраховувати на якісь серйозні кроки після цих зустрічей?
– Ні. Я б не обнадіював нікого, що це може кардинально змінити ситуацію. Так, проглядається дуже важлива річ. Реткліфф зустрічався з Ушаковим, і це була основна, найбільша зустріч. Після цього зустрічався і Галлахер. А потім відбувся вихід до преси, обмін позиціями, де було вказано на те, що Москва продовжуватиме працювати у питаннях обміну військовополоненими, по-перше, і, по-друге, щодо повернення дітей. Як ви бачите, Москва працює за цими напрямками і працює для того, щоб підтримувати діалог з Ватиканом. І це дає шанс на періодичні діалоги з Вашингтоном. Але це, скажімо, свідчить про кардинальну зміну стратегії відносин між Москвою і Вашингтоном. Те, що ситуація там погіршується, очевидно і зрозуміло. Невипадкова пауза в діалогах Віткоффа і Кушнера з Кремлем. І після цього візиту Реткліффа будемо бачити, яку тактику запропонує Вашингтон для продовження діалогу між Кушнером і Віткоффом, з одного боку, і Москвою — з іншого.
– Тобто виходить, що Реткліфф приїхав з чітким посланням. На ваш погляд, він просто сказав — ми знаємо, що ви готуєте, чи є чіткий план відповіді, який і був представлений Путіну?
– Ні, ні. Республіканці ніколи цього не робили. Вони чітко дали зрозуміти, що Вашингтон добре поінформований, він знає про всі плани, він знає про всі задуми, в тому числі й щодо Ірану. Це був один з основних аргументів — ЦРУ відомо про постачання зброї, вибухівки, компонентів, боєприпасів до Ірану. Друге — це те, що стосується України. Третє — плани щодо Європи. Це все було викладено, але без визначення того, якою може бути реакція, якщо це буде продовжуватися. Це завжди на такому рівні формулюється однією фразою — світ готовий відповідати на будь-які ваші кроки.
– Якщо брати треки “загроза для Європи”, “Україна”, “Іран”, на що Москва може відреагувати, а на що принципово не буде реагувати, а можливо, навіть збільшуватиме ескалацію?
– Москва робитиме вигляд, що вона на щось реагує, але насправді жодної реальної реакції не буде. Це буде розіграш Дональда Трампа, як було до цього. Тобто будуть інформаційні повідомлення, якісь кроки, але це не буде кардинальна зміна курсу і так далі. Москва продовжуватиме гібридну війну проти Європи, Москва продовжуватиме агресивну війну проти України. Треба розуміти, що, що б не робили в цьому випадку Реткліфф, Галлахер і так далі, Москва йтиме шляхом сили. Москва розуміє лише один аргумент. Цей аргумент називається сила. Подібні маневри потрібні, вони додають розуміння ситуації. Шкода тільки, що Трамп, повернувшись до Білого дому, так довго усвідомлює, що собою являє Москва.
Однак тут важливо те, що це був Реткліфф. Це дуже серйозна зброя з боку Вашингтона. І це означає, що в адміністрації Дональда Трампа і в самого Трампа вичерпується певний набір кроків, створюється дефіцит інструментів. І тоді він починає задіювати систему. Позиція Реткліффа зрозуміла. Вона була проукраїнською і такою залишиться.
Реткліфф дуже добре володіє інформацією. Інша справа, що він знаходиться в певних умовах. Але така поведінка і включення в процес директора ЦРУ після опори на віцепрезидента Ді Джея Венса, після опори на Віткоффа і Кушнера — це велика допомога Рубіо. У цьому відношенні видно, як зростають акції Рубіо, як зростають, в тому числі, акції Центрального розвідувального управління.
– Стосовно відповіді американців. Чи може Трамп все ж таки піти на певні кроки на підтримку України — зокрема щодо постачання протибалістичних ракет для Patriot, використання Starlink для ударів по території Росії, щодо пускових?
– Я тут застосую формулу, яку періодично вам озвучую — це питання часу. І питання задіяння Starlink, і питання надання додаткової допомоги Україні. Якщо уважно послухати результати і подивитися на результати подій та озвучених протоколів, озвучених, скажімо так, гостями в період з 23 по 24 серпня в Києві, то там на багато питань уже є відповіді.
Чомусь непоміченою пройшла фраза Вадефуля, міністра закордонних справ Німеччини, про передачу Україні 600 PAC-2 ракет-перехоплювачів. Якщо цю тему розвинути і зрозуміти, де і звідки в Німеччини така кількість ракет, то стає зрозумілим, що на повну потужність працюють лінії, які були збудовані в Німеччині. А це зовсім по-іншому формує погляд на ситуацію. Я вже не кажу про те, що інші в цьому відношенні почали працювати. І така відверта позиція Енді Бернема, британського прем’єра, і Макрона, про що ми з вами говорили, я озвучував ці речі, свідчить про те, що ситуація прискорилася і буде дуже швидко розвиватися.
Всі чудово розуміють, що коли буде збиратися SCALP або Storm Shadow в Україні, як це може відбуватися. Але це не означає, що в цей момент, коли буде готуватися відповідна промислова база, не можуть постачатися і SCALP, і Storm Shadow. А це зовсім інший підхід. Це крилаті ракети, які можуть завдавати ударів по глибоко розташованих цілях. Їхнє проникнення сягає до 40 метрів. Тобто це вже зовсім інший погляд на ситуацію. І повідомлення, які були озвучені, насправді дуже серйозні. Тому й почали верещати в Москві — ай-яй-яй, а що таке? Ці публічні слова насправді означали, що пора зупинятися, бо буде дуже боляче. Бо одна справа — це дрони, “Валькірії” і таке інше. А зовсім інша — коли прилетять SCALP, а вони зараз модернізовані. І хоч іде мова про 300, це не означає, що вони не можуть долетіти за 800. Тому в цьому відношенні насправді в ці дні ми отримали відповіді на дуже багато питань. Це крок на півдорозі до Taurus, до Tomahawk і так далі.
– Це все приваблива перспектива, але ж нам потрібно ще вчора захист від ударів.
– Так, з Трампом це зробити не вдасться, бо для нього тема війни — це тема зовсім іншого регіону. Він уже не є президентом миру, всі це вже зрозуміли. Але в цьому відношенні треба розуміти, що питання, яке ви поставили, чітко говорить про те, що все це ми отримаємо. Інша справа — коли, як, за яких умов і в якому стані ми на той момент будемо перебувати.
– Стосовно Ватикану — якщо ширше, це виключно гуманітарні питання, які можуть бути реалізовані за участю Святого престолу, чи все ж таки можлива його ширша участь у переговорному процесі на якомусь етапі?
– Перше — за цими, скажімо так, Божими кроками, я б сказав, гуманітарними кроками, насправді стоїть дуже жорстка позиція. Суть її в тому, що вам треба зупинятися і припиняти це діло. Річ у тім, що Ватикан має універсальні способи тиску. Треба розуміти, що багато хто про це чомусь не говорить, але величезні обсяги російського капіталу знаходяться в банку Ватикану. І це той шмат, про який не прийнято публічно говорити, бо не прийнято говорити про природу цих грошей, їхнє походження, як і багато чого іншого. Але щодо цих ресурсів постійно виникають питання. Тому в цьому відношенні ці аргументи ніхто озвучувати не буде, а принагідно пояснять. Бо свого часу спочатку Радянський Союз, у період Горбачова, зробив величезні внески туди. Потім єльцинська Росія, потім Путін. І це все Ватикан дуже делікатно опрацьовує. Ніхто ніколи не зловживав цими ресурсами, але треба розуміти — це один із найбільших банків у світі. Причому ніхто ніколи не скаже, хто його контролює і де використовуються ці гроші. Але Москва повинна розуміти, що вони впираються в стіну, коли Ватикан може ухвалити рішення, як вчинити з цими ресурсами, не оголошуючи при цьому нікому нічого.
Загалом же, давайте скажімо так — коли в Москві з’явилися директор ЦРУ і міністр закордонних справ Ватикану, то це єдине ціле одного процесу.
15121536280ПідписатисяТегиСШАВійна в УкраїніПереговори США та РосіїПереговори України та СШАМирний план ТрампаДерждеп СШАЦРУСтів ВіткоффРоман БезсмертнийДональд ТрампДжон РеткліффРедакційна політика
- Новини. Світ
- Яструб із Вашингтона…
Повернутися на головну OBOZ