Фото до статтіНовини політики / Думки29.08.2026 16:168 хвилин 768 0Читать на русском
Підписатися
Азербайджан успішно розбудовує двосторонні взаємозв’язки з багатьма ключовими державами світу, паралельно зменшуючи вплив Російської Федерації на регіон Південного Кавказу та значно ширше.
Відео дня
Баку та Ташкент формують альтернативну до Росії енергетичну вісь співпраці
Азербайджанська Республіка та Республіка Узбекистан послідовно нарощують економічну, енергетичну та інвестиційну співпрацю, створюючи нові прямі зв’язки між Південним Кавказом та Центральною Азією, і таким чином знижуючи залежність від традиційних російських економічних і транспортно-енергетичних коридорів. Під час IV Міжрегіонального форуму “Азербайджан—Узбекистан”, що проходив у Ташкенті, міністр економіки Азербайджану Мікаїл Джаббаров оголосив про вихід державної нафтової компанії SOCAR на роздрібний ринок Узбекистану. Одночасно азербайджанська компанія “AzerGold” спільно з узбецькими партнерами візьме участь у геологорозвідувальних роботах та розробці родовищ золота. Розширення взаємодії охоплює стратегічно важливі сектори та сприяє формуванню нової системи економічної взаємозалежності між двома країнами. Залучення азербайджанських компаній до енергетичних та видобувних проєктів в Узбекистані відкриває додаткові канали для взаємодії між Центральною Азією та Південним Кавказом, підсилюючи роль Баку й Ташкента у створенні диверсифікованої регіональної економічної та енергетичної системи.
Баку робить ставку на турецькі оборонні технології
Паралельно Азербайджан поглиблює військово-технічне співробітництво з Туреччиною, поступово зміцнюючи власні оборонні можливості та зменшуючи залежність від російських військових розробок.
У Баку відбулася зустріч міністра оборони Азербайджану Закіра Гасанова з делегацією, очолюваною головою правління турецької компанії “Baykar” Сельчуком Байрактаром. Сторони обговорили перспективи розвитку спільних виробничих потужностей, зокрема безпілотних літальних апаратів та систем радіоелектронної боротьби, а також визначили подальші напрями військово-технічної співпраці. Закір Гасанов наголосив на необхідності подальшого нарощування спільних виробничих потенціалів на основі впровадження передових технологій та інноваційних рішень. Сельчук Байрактар, зі свого боку, зазначив, що взаємні візити сприяють поглибленню азербайджано-турецького військового та військово-технічного партнерства. Для Баку це співробітництво має не лише військово-технічний, але й стратегічний вимір. В умовах трансформації системи безпеки на Південному Кавказі та поступового ослаблення монопольного впливу Росії, Азербайджан розширює коло зовнішніх партнерів і зміцнює свою стратегічну автономію. Туреччина при цьому виступає не лише як постачальник сучасних оборонних технологій, а й як ключовий стратегічний партнер, здатний врівноважувати російський вплив у регіоні.
США посилюють економічну присутність на Південному Кавказі
Водночас Вашингтон активізує свою економічну присутність на Південному Кавказі, зосереджуючись на розвитку Транскаспійського торговельного шляху — Серединного коридору. Державний секретар США Марко Рубіо оприлюднив заяву стосовно декларації, підписаної рік тому між США, Азербайджаном та Вірменією, в межах якої передбачається запуск Транскаспійського фонду підприємництва. Його метою є стимулювання інвестицій приватного сектору вздовж Серединного коридору, який з’єднує Центральну Азію, Південний Кавказ та європейські ринки. Рубіо також висловив надію на подальший прогрес у досягненні сталого миру на Південному Кавказі. Активізація американської участі свідчить про прагнення Вашингтона зміцнити свої економічні та політичні позиції в регіоні, одночасно сприяючи розвитку альтернативних російським транспортних маршрутів. Розвиток Серединного коридору має стратегічне значення, оскільки створює додаткові можливості для переміщення вантажів між Центральною Азією, Південним Кавказом та Європою в обхід російської території. У довгостроковій перспективі це може посилити транспортно-економічну самостійність держав регіону та зменшити їхню залежність від російської інфраструктури.
Єреван і Баку формують нову модель економічних відносин
Паралельно Єреван і Баку починають розробляти нову економічну модель двосторонніх взаємовідносин без посередництва Москви. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про наявність порядку денного взаємної торгівлі товарами між Вірменією та Азербайджаном. Розвиток торговельних зв’язків між двома країнами відбувається на тлі загальної перебудови регіональної системи відносин та посилення орієнтації Єревана на розвиток зв’язків із західними партнерами. Водночас поглиблення економічної взаємодії між Вірменією та Азербайджаном має безпосередній політичний вимір. Потенційне розширення експорту Вірменії до Азербайджану є сигналом поступового переходу від конфронтаційної моделі до прагматичного економічного співробітництва. У разі подальшого розвитку цей процес може стати одним із практичних інструментів закріплення миру між двома країнами та сприяти формуванню нової регіональної архітектури безпеки й економічної взаємодії. Одночасно нормалізація відносин між Єреваном і Баку об’єктивно зменшує потребу в ролі Москви як традиційного посередника та арбітра на Південному Кавказі.
Вашингтон посилює стратегічні зв’язки з Баку
Важливим елементом цієї трансформації є також зміцнення відносин Азербайджану зі Сполученими Штатами Америки. Державний департамент США повідомив Конгрес про продовження звільнення Азербайджану від обмежень, передбачених статтею 907 Закону про підтримку свободи, ухваленого у 1992 році. Стаття 907 обмежує надання Азербайджану американської допомоги, однак у 2001 році Конгрес надав президентові США право призупиняти дію цих обмежень. Відтоді американські президенти щорічно продовжують відповідне звільнення. Продовження дії цього механізму має значення не лише для двосторонніх відносин між Вашингтоном і Баку. Воно також відображає глибші зміни геополітичної конфігурації Південного Кавказу. Посилення американської присутності, розвиток альтернативних Росії транспортно-енергетичних маршрутів, поглиблення азербайджано-турецького військово-технічного партнерства та формування нових економічних зв’язків між Вірменією й Азербайджаном поступово змінюють баланс впливу в регіоні.
У сукупності ці процеси свідчать про формування на Південному Кавказі та прилеглому просторі нової системи взаємодії, в якій ключову роль дедалі більше відіграють Баку, Анкара, Вашингтон і Ташкент. Для Росії це означає поступове скорочення можливостей використовувати економічну, енергетичну, транспортну та безпекову залежність як інструмент регіонального впливу.
Азербайджан посилює роль стратегічного партнера Ізраїлю та сполучної ланки з Центральною Азією
Азербайджан послідовно зміцнює статус надійного партнера Держави Ізраїль, одночасно формуючи для неї додаткові можливості для виходу на ринки Центральної Азії та сприяючи подальшому ослабленню російських позицій у регіоні. Баку вже має розвинені двосторонні відносини з Ізраїлем і водночас підтримує активні політичні, економічні та транспортні зв’язки з державами Центральної Азії. Це створює передумови для перетворення Азербайджану на важливу сполучну ланку між Ізраїлем та центральноазійським регіоном. Загалом скорочення російського впливу в Центральній Азії та на Південному Кавказі стає одним із ключових чинників трансформації регіональної системи відносин. Держави регіону дедалі активніше диверсифікують свої економічні, політичні та безпекові зв’язки, розвиваючи співпрацю з Китаєм, США, Туреччиною, ЄС, Ізраїлем та іншими зовнішніми партнерами. Країни Центральної Азії загалом дотримуються прагматичного підходу до розвитку відносин з Ізраїлем, зосереджуючись передусім на торговельно-економічній, енергетичній, технологічній та безпековій співпраці. У цьому контексті Азербайджан має особливе значення завдяки поєднанню двох чинників: сформованого стратегічного партнерства з Ізраїлем та розгалужених контактів із державами Центральної Азії. Казахстан та Азербайджан відіграють важливу роль у забезпеченні ізраїльського нафтового імпорту. Водночас стратегічне значення Баку виходить далеко за межі енергетичної сфери. Азербайджан може виконувати функцію транзитного та дипломатичного посередника між Ізраїлем і центральноазіатськими державами, зокрема через багатосторонні формати співпраці та розвиток Середнього коридору.
Географічне положення Азербайджану, його транспортна інфраструктура та доступ до Каспійського моря підвищують його значення для реалізації економічних і логістичних проєктів, що пов’язують Центральну Азію з Європою та іншими зовнішніми ринками. У перспективі це може сприяти розширенню ізраїльської економічної та технологічної присутності в регіоні. Таким чином, зміна регіонального балансу створює взаємодоповнювальні можливості для Ізраїлю та Азербайджану: Ізраїль отримує додатковий канал для розширення економічної, технологічної та політичної присутності в Центральній Азії, тоді як Баку зміцнює власну роль регіонального транспортного, енергетичного та дипломатичного вузла.
Німеччина та Азербайджан: від енергетичного партнерства до нової промислової та логістичної взаємодії
Паралельно Азербайджан посилює стратегічне партнерство з Німеччиною, яке поступово виходить за межі традиційної енергетичної співпраці. За словами директора аналітичного центру CASPIA Орхана Йолчуєва, розвиток двосторонніх відносин відображає ширший європейський курс на скорочення залежності від Росії, диверсифікацію джерел енергії та формування альтернативних транспортно-логістичних маршрутів. В Азербайджані функціонує понад 250 німецьких компаній, діяльність яких охоплює, зокрема, машинобудування, транспорт, відновлювану енергетику та високотехнологічне виробництво. Це свідчить про поступовий перехід від переважно енергетичного формату співпраці до ширшого промислового партнерства. У 2025 році двосторонній товарообіг сягнув приблизно €1,7 млрд, значну частину якого сформував експорт німецького промислового обладнання, машин і транспортних систем. Водночас ключовим показником розвитку відносин стає не стільки збільшення обсягів торгівлі, скільки поглиблення промислової кооперації. Німецький бізнес може відігравати дедалі більшу роль у реконструкції та розвитку промислових зон Азербайджану, насамперед у машинобудуванні, транспорті, відновлюваній енергетиці та високотехнологічному виробництві. Особливого значення набуває Середній коридор, який з’єднує Китай і Центральну Азію з європейськими ринками через Каспійське море, Азербайджан, Грузію та Туреччину. Після початку повномасштабної війни Росії проти України цей маршрут набув стратегічного значення як альтернатива російським транзитним шляхам. У результаті Азербайджан перетворюється на важливий логістичний вузол європейської стратегії диверсифікації ланцюгів постачання.
За оцінкою Орхана Йолчуєва, економічний потенціал Середнього коридору визначається передусім можливістю транспортування товарів із високою доданою вартістю. Розширення Бакинського порту та розвиток Вільної економічної зони Алят створюють додаткові умови для залучення інвестицій та збільшення транзитних потоків. Енергетика при цьому залишається фундаментом азербайджано-німецького партнерства. На початку 2026 року Азербайджан розпочав прямі постачання газу до Німеччини та Австрії, посилюючи свою роль як альтернативного постачальника на тлі поступової відмови Європи від російських енергоресурсів. У перспективі Азербайджан також може відігравати важливу роль у транзиті казахстанської нафти та туркменського газу до європейських ринків, що додатково зміцнить його значення для європейської енергетичної безпеки.
Війна Росії проти України стала одним із ключових чинників прискорення цієї трансформації. Скорочення російського впливу на Південному Кавказі збіглося з прагненням європейських держав диверсифікувати джерела енергії, транспортні маршрути та ланцюги постачання. У цьому контексті Азербайджан поступово набуває нового стратегічного статусу — не лише постачальника вуглеводнів, а й важливого елементу формованої архітектури економічної та транспортної зв’язності між Європою, Кавказом і Центральною Азією. У ширшій перспективі це означає посилення багатовекторної регіональної системи, в якій Азербайджан прагне закріпити роль одного з ключових вузлів взаємодії між Європою та Центральною Азією, тоді як Ізраїль, Німеччина та інші зовнішні партнери отримують нові можливості для економічної, енергетичної та технологічної присутності в регіоні.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням…33001000ПідписатисяТегиАзербайджанВолодимир ПутінРедакційна політика
- Новини політики
- Азербайджан посилює міжнародну…
Повернутися на головну OBOZ