Наразі у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження.
28 Серпня 2026, 15:29
Фото: kyivcity.gov.ua
Моніторинг якості повітря
Представники Київської міської державної адміністрації та фахівці Фінського метеорологічного інституту (FMI) обговорили подальшу взаємодію у сфері спостереження за якістю повітря та результати експертної оцінки столичної системи, проведеної фінськими спеціалістами в лютому 2025 року. Про це повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Зустріч пройшла в рамках спільного проєкту UFAIR (Urban Air Quality Improvement Project), який розпочався у листопаді 2024 року в Києві, Львові та Івано-Франківську. Проєкт реалізується Міністерством економіки та довкілля України і Фінським метеорологічним інститутом за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Фінляндії.
Мета проєкту – підвищити здатність українських національних та місцевих установ надавати населенню достовірні відомості про якість повітря. А також сприяти впровадженню дієвих заходів для зниження негативного впливу забруднення на здоров’я людей та навколишнє середовище.
«Для Києва важливо не лише фіксувати показники якості повітря, а й забезпечувати їхню достовірність. Саме тому цінною є співпраця з фінськими експертами. Вона дає змогу незалежно оцінити функціонування міської системи моніторингу повітря, виявити сфери, що потребують покращення, і поступово привести її у відповідність до європейських стандартів», – зазначив Валентин Мондриївський.
Він нагадав, що місто розбудовує власну систему спостереження за атмосферним повітрям з кінця 2020 року. Наразі у столиці функціонує 7 автоматизованих референтних пунктів спостереження. Вони розташовані на вулицях Архітектора Вербицького, Щусєва, Турівській, Китаївській, Харківському шосе, проспектах Європейського Союзу та Берестейському.
На пунктах автоматично відстежуються концентрації діоксиду та оксидів азоту, оксиду вуглецю, твердих частинок ТЧ10 та ТЧ2,5 і озону. На двох пунктах додатково визначаються концентрації бензолу та важких металів – свинцю, арсену, кадмію та нікелю. Крім цього, пункти спостереження вимірюють радіаційний фон столиці.
У лютому 2025 року фахівці FMI провели аудит столичної системи моніторингу. Експерти перевірили відповідність станцій та процедур європейським вимогам, зокрема положенням Директиви 2008/50/ЄС. А також оцінили розташування пунктів спостереження, методи вимірювання, роботу обладнання, калібрування, обробку та валідацію даних.
«За результатами аудиту фінські експерти запропонували Києву низку рекомендацій. Частина з них вже врахована. Зокрема, відповідно до договору закупівлі від 8 липня 2026 року збільшено періодичність калібрування: перевірка і налаштування обладнання – з одного разу на 6 місяців до одного разу на 3 місяці», – пояснив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Павло Іванов.
Під час зустрічі також обговорили перевірку еквівалентності вимірювань твердих частинок. Її мета – переконатися, що обладнання, яке використовується на київських пунктах моніторингу, дає результати, співставні з результатами референтного методу. Для цього протягом місяця на одному з референтних пунктів проводитимуть паралельні вимірювання. Отримані зразки досліджуватимуть у референтній лабораторії FMI, а результати порівняють із даними автоматичних приладів. Така перевірка дозволить офіційно підтвердити, що обладнання забезпечує достатньо точні та надійні вимірювання відповідно до вимог Директиви 2008/50/ЄС.
Співпраця з Фінським метеорологічним інститутом триватиме й надалі. Вона має сприяти подальшому вдосконаленню столичного моніторингу якості повітря, підвищенню точності вимірювань і довіри до даних, які отримують кияни.
Раніше Інвестиційна рада міста Києва затвердила Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027–2029 роки. Наступні 3 роки столиця комплексно посилюватиме безпеку, стійкість міських систем життєзабезпечення та відновлюватиме пошкоджену ворожими обстрілами інфраструктуру.