Українським водіям, які отримали штраф за порушення Правил дорожнього руху, не варто зволікати з його сплатою. Після завершення строку добровільної оплати постанова може бути передана на примусове виконання, що призведе до подвоєння суми штрафу та арешту банківських рахунків і майна.
Багато водіїв в Україні мають звичку відкладати сплату штрафів на потім. Проте, така поведінка може мати серйозні фінансові наслідки. Після завершення 15-денного терміну для добровільної оплати, справа про адміністративне правопорушення передається до державних виконавців. У такому разі, звичайний штраф може перетворитися на значно більшу проблему.
Основна небезпека полягає не лише у збільшенні суми штрафу. Після відкриття виконавчого провадження, водій ризикує зіткнутися з арештом коштів на своїх банківських рахунках, потрапити до Єдиного реєстру боржників, зазнати додаткових витрат, а в певних випадках — навіть втратити майно.
Скільки часу дається на сплату штрафу
Термін для сплати штрафу залежить від виду порушення та способу його фіксації. Загальне правило передбачає 15 днів з моменту вручення постанови для добровільної сплати. Однак, для порушень, зафіксованих в автоматичному режимі, а також для деяких порушень правил зупинки, стоянки та паркування, можуть діяти спеціальні умови.
У передбачених законодавством випадках, водій має можливість сплатити лише 50% від суми штрафу, якщо зробить це протягом пільгового періоду. Тому, отримавши постанову, важливо одразу перевірити дату її винесення, як було зафіксовано порушення, та кінцевий термін для сплати.
Що буде, якщо штраф проігнорувати
Ігнорування постанови не означає, що штраф “зникне”. Після закінчення терміну добровільної сплати, постанову можуть передати на примусове виконання. В такому разі, до справи долучається державний виконавець, і починається зовсім інша процедура.
На цьому етапі, у випадках, передбачених законом, може стягуватися подвійний розмір штрафу. До цієї суми додаються також інші платежі та витрати, пов’язані з виконавчим провадженням. Наприклад, якщо початковий штраф становив 680 грн, то за певних умов сума стягнення може зрости до 1360 грн, ще до врахування додаткових витрат.
Арешт рахунків і майна
Один з основних механізмів примусового виконання — це стягнення коштів з боржника. Після відкриття виконавчого провадження, на гроші, що знаходяться на банківських рахунках, може бути накладено арешт. Це означає, що водій може втратити доступ до частини своїх коштів або не матиме можливості здійснювати певні фінансові операції.
Якщо коштів для виконання постанови виявиться недостатньо, відповідно до законодавства, виконавчі дії можуть поширитися і на майно боржника. В такому випадку, йдеться вже не про саме порушення ПДР, а про процес стягнення заборгованості в межах відкритого виконавчого провадження.
Ще один неприємний наслідок — реєстр боржників
Наслідком невиконання постанови може стати внесення відомостей про водія до Єдиного реєстру боржників. Цей реєстр містить інформацію про осіб, які мають невиконані майнові зобов’язання, і він використовується у різних юридичних та майнових процедурах.
Тому, після передачі постанови на примусове виконання, просто сплатити суму початкового штрафу може бути недостатньо. Необхідно перевіряти актуальний розмір заборгованості, який може включати додаткові платежі.
Що робити, якщо строк сплати вже пропущено
Якщо водій згадав про штраф вже після завершення терміну для добровільної сплати, першочергово слід з’ясувати, на якій стадії перебуває його справа. Потрібно перевірити наступне:
- Чи передано постанову на примусове виконання?
- Чи відкрите виконавче провадження?
- Чи внесено водія до Єдиного реєстру боржників?
- Яка сума підлягає сплаті на поточний момент?
- Чи накладено арешт на банківські рахунки або майно?
Якщо виконавче провадження вже відкрито, проста сплата початкової суми штрафу, найімовірніше, не погасить усю заборгованість, оскільки до неї додаються інші платежі, передбачені законодавством. Найвигіднішим та найпростішим варіантом залишається своєчасна перевірка постанов та сплата штрафів у встановлений термін, уникаючи примусового стягнення.