Зерно львівського фермера чекало на продаж два роки у “рукавах”

Петро Лелик, аграрій з Львівщини, який вже понад 30 років вирощує зернові на 350 гектарах землі, зіткнувся з проблемою зберігання врожаю. Для власних потреб він має ангар, що вміщує близько 4,5 тисячі тонн зерна.

Склад для зберігання зерна

Фото: Суспільне

На початку повномасштабного вторгнення, коли реалізація зерна практично зупинилася, фермеру допомогли зернові рукави. В них зберігалося близько 2 тисяч тонн врожаю понад півтора року. Це було необхідно, оскільки врожай 2021 року ще не був проданий, потім через бойові дії була перерва, а після цього реалізація на експорт затягнулася. Новий урожай прийшов, а старий ще залишався на складах, яких бракувало, до того ж елеватори були переповнені.

«Тоді так сталося, що ми десь біля 2 тис. т в них зберігали понад півтора року. Ще не був проданий врожай 2021 року, потім була зупинка через бойові дії, після того почали помалу реалізацію зерна на експорт і вона затягнулася. Вже свіжий урожай прийшов, а старий ще був в складі, і не було просто де його зберігати, і елеватори не приймали, бо були заповнені», — розповідає Петро Лелик.

Цьогоріч, за словами аграрія, ситуація з логістикою знову загострилася. Труднощі з перевезенням автомобільним та залізничним транспортом, а також робота портів сповільнили експорт зерна. Як наслідок, аграріям доводиться шукати додаткові місця для зберігання зібраного врожаю.

Світлана Долинська, заступниця директора обласного департаменту агропромислового розвитку, підтверджує, що ускладнення експорту призвело до зниження цін на зерно. Відсутність експорту та сповільнення руху зерна на внутрішньому ринку тягнуть за собою падіння цін.

«Немає експорту, впала ціна, немає реалізації, немає руху зерна на внутрішньому ринку, тому ціна падає. Станом на цей тиждень — минулий тиждень впала десь в межах 30–3 %, десь на 3000, 3500 від того, що було на початок жнив. Я думаю, що тут нижче опускати ціну — це вже просто немає сенсу, тому що вона не буде покривати затрати собівартості вирощування», — додає керівниця агродепартаменту.

За даними Світлани Долинської, елеватори Львівщини можуть одночасно зберігати близько 70% зібраного врожаю. Ще близько 10% припадає на зерносклади, якими володіють самі фермери. Таким чином, загальна потужність зберігання становить приблизно 80% врожаю. Однак, якщо елеватори будуть переповнені зерном ранніх культур, може виникнути дефіцит місць для зберігання пізніх.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *