ФОПи та НАЗК: час припинити обман

Ілюстрація до статті про схеми в деклараціях

Регулярно ознайомлюючись із результатами перевірок декларацій від НАЗК та звітами антикорупційних громадських організацій, щоразу дивуюся, наскільки просто сьогодні обходити державний контроль.

Умови побудовані так, що якщо ти маєш корупційні ризики й тобі потрібно “законно” пояснити походження коштів, шлях відкритий: зареєстрував на дружину ФОП на єдиному податку – і отримуй собі хоч по мільйону гривень на місяць “у білу”.

Спрощена система оподаткування теоретично створена для підтримки малого бізнесу, а на практиці вона перетворилася на податковий офшор всередині країни та зручне прикриття для посадовців.

Зараз поясню детально.

ФОПи на єдиному податку можуть акумулювати мільйонні надходження, і все це вважатиметься легальним сімейним доходом, який у майбутньому пояснить купівлю елітних квартир, комерційної нерухомості чи дорогих автівок.

Здавалося б, ситуація мала б регулюватися логікою: якщо член родини справді веде підприємницьку діяльність, його прибутки мають відображатися в декларації у вигляді “чистого” доходу. Тобто те, що теоретично можна витратити на квартири, машини, подорожі тощо.

У чинних правилах криється фундаментальний абсурд. Чистий прибуток ФОПа, який, наприклад, займається продажем напоїв і отримав на рахунки за рік 10 мільйонів гривень, може становити лише близько мільйона. Адже реальний бізнес вимагає величезних витрат: виплат заробітних плат працівникам, закупівлі сировини, логістики, податків, оренди приміщень та обладнання.

Тобто “мільйонер” на папері у фінансовій звітності насправді може бути скромним підприємцем із мінімальним реальним заробітком. Проте НАЗК під час перевірок бере не чистий прибуток, а враховує увесь валовий дохід, який пройшов через рахунки такого ФОПа. Виникає закономірне питання: як після цього можна довіряти подібним перевіркам та офіційним висновкам?

Я не маю на меті показувати пальцями на конкретних людей чи звинувачувати когось завчасно. Проте кілька характерних прикладів ідеально ілюструють увесь абсурд чинної системи.

Відкриваю реєстр НАЗК – лише за минулий рік у понад 1,6 тисячі декларацій прокурорів вказано доходи від підприємницької діяльності. Абсолютна більшість із них – це саме оформлені на родичів ФОПи. І це лише декларації прокурорів.

Взяв для прикладу декларацію прокурора однієї з обласних прокуратур. Він вказав дохід дружини як ФОПа в розмірі близько 4 млн грн. Сума достатня, щоб у майбутньому пояснити, наприклад, купівлю елітної автівки.

Але я зробив наступний крок – відкрив реєстр юридичних осіб та фізосіб-підприємців. Виявляється, дружина прокурора має основний КВЕД “Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування”. Будь-хто, хто хоч трохи розуміється на специфіці цього бізнесу, знає реальну маржинальність. Скільки залишається “чистими” з 4 млн грн обороту за рік? Я добре знаю цей бізнес і не здивуюся, якщо дружина прокурора взагалі працює в мінус.

Ще раз зверну увагу: я ні в чому не звинувачую цього прокурора, правила створював не він. Але цей абсурд треба виправляти.

Я знаю багато посадовців, у яких після призначення на важливу посаду дружина раптово зареєструвала ФОП і стрімко “розбагатіла”. Деякі з цих посадовців уже є фігурантами гучних кримінальних проваджень НАБУ. Порушення можна було помітити раніше, якби мільйонні витрати таких посадовців не прикривали “доходом ФОПа”.

Тому постає логічне питання: кому вигідно було створювати таку конструкцію, яка дозволяє можновладцям офіційно “малювати” собі шалені сімейні статки через прості схеми?

Можливо, НАЗК хоча б для чиновників має рахувати по-іншому?

Існування ФОПів на єдиному податку в такому неконтрольованому форматі – це величезна податкова діра та лазівка, якою роками користуються аж ніяк не маленькі підприємці, а професійні схемники і ті, хто прагне уникнути оподаткування. А тепер ФОПами користуються ще й для прикриття від НАЗК та борців із корупцією. Час називати речі своїми іменами та починати наводити лад.

Можна почати хоча б із прозорості та справедливості фінансового контролю.

А загалом, якщо я вже згадав про декларації, чи не час нам, як це роблять в Європі та США, ввести податкове декларування для всіх громадян? Нагадаю про ст 67 Конституції України:

“Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом”.

Годі популізму. І годі нас дурити.

Подивіться, що відбувається з рішенням про скасування пільги на оподаткування посилок вартістю до 150 євро? Ці розповіді про дешеві “шкарпетки з Китаю”, які замовляють українці – це чистий популізм, мета якого захистити невелику частину тіньовиків, які, користуючись пільгою, ввозять в країну без оподаткування велику кількість мотлоху з Китаю. Я за українських виробників. Якщо вони платять ПДВ, то ПДВ мають платити і з китайського товару, який ввезуть до нас.

І я за чесне декларування. Давайте всі вчитись жити за правилами.

Нам треба дуже швидко діяти. Без порядку ми сильну та безпечну країну не побудуємо і частиною Євросоюзу не станемо.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *