“`html
Верховна Рада 21 жовтня обговорить проєкт закону №14025, який передбачає обкладання податками прибутків, зароблених через онлайн-платформи. Чи стане це вирішенням для узаконення діяльності мільйонів українських онлайн-підприємців та що потрібно вдосконалити, щоб ринок приносив користь економіці та невеликому бізнесу? Пояснює провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський
Придбайте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви надаєте перевагу якості, поглибленості та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас.
Верховна Рада 21 жовтня розглядатиме проєкт закону №14025 про автоматичний обмін відомостями про прибутки, отримані через електронні платформи. Документ, через нерозуміння, отримав серед людей назву «закон про податок на OLX». Хоча на «сайти оголошень», такі як OLX, Aviso, RIA та інші, він не розповсюджується, за винятком випадків, коли оплата проводиться через платформу, як у ситуації з OLX-доставкою.
Проте це не єдине хибне уявлення, пов’язане з цим проєктом закону.
Популярне Категорія Гроші Дата 17 жовтня Удвічі менше фінансування і акцент на виведенні з тіні. Україна та МВФ обговорили основні положення майбутньої програми. Який їхній вигляд?
Саму думку пільгового оподаткування прибутків, отриманих за допомогою цифрових платформ – за оренду житла та транспорту, надання послуг та збут товарів – критикують як з правого боку («ще один збір, дайте людям спокійно заробляти на життя»), так і з лівого («ще одна пільга, всі повинні сплачувати однаково»).
Сьогодні ці прибутки є частиною нелегальної економіки, що, з одного боку, порушує податкову справедливість і чесну конкуренцію, а з іншого – поширює в суспільстві неправову культуру. Але, згідно з чинним законодавством, фізичні особи зобов’язані сплачувати ПДФО та військовий збір із «чистого прибутку» (загалом – 23%), обчислення яких вимагає певних знань і вмінь в бухгалтерії. Їх мають далеко не всі, а перевірки містять значний елемент дискреції, що може призвести до корупційних ризиків. Звісно, цього всіляко уникають.
Компромісом стала полегшена система оподаткування, за якою працюють приблизно півтора мільйона ФОПів. Але навіть вона виявилася недостатньо привабливою для ще майже мільйона людей, які станом на 2021 рік працювали неофіційно через електронні платформи.
Спочатку Мінфін бачив для себе впровадження DAC7 як обкладання всіх таких постачальників на загальних підставах. На щастя, вдалося переконати уряд та депутатів, що це безперспективний шлях, і досягти компромісної концепції, на якій базується проєкт закону №14025. 5% збору з надходжень (плюс, на жаль, ще 5% військового збору – до завершення воєнного стану). Це дещо гірше, ніж умови 3 групи єдиного податку, але в межах «десятини». І, найважливіше, без жодних труднощів, реєстрацій, обліку, а отже без вибіркових перевірок фізичних осіб.
Це досягається завдяки тому, що платформи погодилися взяти на себе роль податкових агентів, а також, можливо, частину податку – тобто таксисти, кур’єри, репетитори не будуть самі реєструватися як ФОП (і не нестимуть відповідальність за своє майно), а також не повинні подавати звітність. Однак їхні прибутки стануть законними, що дасть змогу отримати доступ до кредитів під звичайні відсотки, віз і загалом дозволить почуватися повноцінними громадянами. Держава розраховує отримати від них 14 млрд грн у 2026 році, і ця сума вже врахована в бюджеті.
«Спляча» норма
Найбільше дискусій виникло щодо «збуту товарів». Чинне законодавство невірно вважає «прибутком» надходження від реалізації будь-якої власності – формально, з продажу старого дитячого візка потрібно сплачувати 18% ПДФО. На щастя, ця норма була «неактивною» через її явну безглуздість.
Але з іншого боку, нелегальні торговці займають значну частку ринку, масово продають контрабандні та фальсифіковані товари, створюючи нечесну конкуренцію легальній торгівлі, зокрема сумлінним ФОП. Коли податкова намагалася боротися з ними, «листи щастя» почали приходити, в тому числі законослухняним громадянам, які нещодавно продали кілька особистих речей.
У правильному варіанті, потрібно було б вивчити це питання і раз і назавжди визначити чіткі принципи для розмежування підприємницької діяльності від реалізації особистого майна. Але поки що депутати обмежилися порогом у €2000 на рік під час збуту через платформу, без обмеження кількості операцій. Це досить розумне тимчасове рішення.
Однак на майбутнє варто було б врегулювати це питання остаточно. Тим паче, що особисті речі часто продають на «барахолках» через форуми або той самий OLX, але без доставлення. І поки діє чинна норма, це все формально незаконно.
Також потрібно амністувати минулі прибутки тих, хто після ухвалення закону вийде з тіні.
Загалом, є сподівання, що якщо всі заплановані Комітетом правки перед першим читанням будуть внесені до проєкту закону, і не додадуть «шкідливих» нових правок, – він може частково повторити успіх «спрощенки», яка колись вивела з тіні мільйони мікропідприємців.
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 19 вересня Податок для таксистів і кур’єрів на 14 млрд грн на рік. Кабмін має намір з 1 січня обкладати податками Uklon, Glovo та OLX. Який це матиме вплив на користувачів?
Категорія Інновації Дата 04 серпня «Водіям було нецікаво». Сервіс замовлення авто Uklon підвищив основний тариф майже на 50% у районі туристичного комплексу Буковель. Чому компанія зважилася на це
Категорія Гроші Дата 14 січня 10 млрд грн податків від Bolt, Uklon, Glovo та інших. Уряд та народні депутати розробляють проєкт закону про обкладання податками прибутків з електронних платформ. Який він має вигляд? Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]
