В українських населених пунктах поблизу лінії фронту ціни на винаймання квартир іноді перевершують вартість у великих регіональних центрах і навіть деяких державах Європи.
Про це інформують військові в соціальних мережах. Вони винайматимуть помешкання, щоб відновити сили після служби на передовій, і розраховуються за нього з власної кишені.
Брак пропозицій і непомірні ціни
Захисники заявляють, що потреба в житлі в прифронтових областях збільшилася, а доступних варіантів майже не залишилося. Внаслідок цього власники помешкань зловживають становищем, збільшуючи ціни до абсурдних розмірів.
«Вимагають 20, 30, 40 тисяч гривень за звичайний сільський будинок без водопостачання, в якому роками ніхто не жив — це, на жаль, звичайна ситуація», — розповідає військовослужбовець ЗСУ, колишній депутат Ігор Луценко.
Відмова здавати квартири військовим
Луценко додає, що багато власників взагалі відмовляються здавати квартири військовим через їхню службу.
«Від військових відвертаються, як від хворих на проказу, з них здирають втридорога — і військові змушені це терпіти», — говорить він.
Водночас трапляються й винятки — люди, які безкоштовно приймають військових, або спільноти, які організували систематичну підтримку з розміщення. Однак таких випадків мало.
«В цілому держава та місцеве самоврядування цей біль військових ігнорує», — додає Луценко.
«Житло за вартістю апартаментів у Цюриху»
Військовослужбовець Сергій «Сайгон» підтверджує, що знайти житло важко, а військовим здають неохоче.
«Нове місце служби й „нове“ житло за ціною хорошої квартири в Цюриху. Розмовляв із місцевими жителями — вони винаймають вдвічі дешевше. Такі варіанти просто не публікують у відкритих оголошеннях, оскільки передають „з рук в руки“, але не військовим», — пояснює він.
Його товариш Стас Дергач згадує, що сплачував 20 тисяч гривень за стару халупу в Дружківці без водопроводу та електроенергії.
«Пічне опалення ми змонтували самостійно», — розповідає він.
Вигідніше придбати, ніж орендувати
На думку військового Миколи Шила, в деяких прифронтових районах придбати житло вже економічно вигідніше, ніж його винайти.
«В Ізюмі можна зняти будинок за 15 тисяч гривень, а купити такий самий — за 300 тисяч. Однокімнатна квартира коштує близько 80 тисяч. І безліч військових шукають собі житло», — розповідає він.
Павлоград: подвійні комісійні та передоплата
Аналогічна ситуація і в Павлограді на Дніпропетровщині. За словами військового Андрія Сички, власники просять надмірні суми, а рієлтори часто беруть 100% комісійних. Крім того, орендарів змушують платити за два місяці наперед.
«Ми шукали житло та приміщення для медичного пункту — нам ніде не знайшли навіть 20 квадратних метрів. А житло, незалежно від стану, коштує щонайменше 15–18 тисяч гривень, більш-менш придатне — від 22 тисяч. Будинки — від 40 тисяч гривень на місяць», — розповідає він.
Місцева мешканка Наталія Черпак розповідає, що винаймає двокімнатну квартиру в Павлограді за 17 тисяч гривень — незважаючи на те, що місто перебуває під постійними обстрілами.
