Українські правоохоронні органи щорічно ініціюють сотні кримінальних проваджень за створення та розповсюдження “контенту для дорослих”. Незважаючи на те, що йдеться про матеріал за участі осіб, які досягли повноліття, держава продовжує наполегливо “відстоювати мораль”, витрачаючи на це великі суми грошей.
Related video
Тільки за січень-серпень 2025 року в Україні було зареєстровано 1464 кримінальних розслідування за статтею 301 Кримінального кодексу. Втім, до судового розгляду доходить лише частина цих справ. З моменту початку повномасштабної війни українські судові інстанції ухвалили 247 рішень, засудивши 287 осіб — переважно за поширення свого власного контенту. Про це йдеться у статті видання “Економічна правда”.
Хоча судові органи формально призначають покарання у вигляді позбавлення волі, практично всі рішення замінюються умовними строками. Фактично за ґратами опинилися б лише десятеро осіб, і навіть ці рішення перебувають на етапі оскарження.
Особлива увага у подібних справах приділяється експертизам, які здійснюють спеціалісти, вивчаючи фото- і відеоматеріали. Держава оплачує їхню роботу, і, як з’ясувала “Економічна правда”, з 2022 року на ці потреби було витрачено приблизно 4,9 млн грн. У середньому експертна оцінка обходиться бюджету в 11,3 тис. грн за один випадок, хоча в майбутньому ці витрати перекладаються на засуджених. При цьому експерти за перегляд відео отримують до 500 грн за годину — держава фактично здійснює оплату за “аналіз” “матеріалу для дорослих” під виглядом захисту суспільної моралі.
Не менш важливі питання викликає практика “контрольних закупок”, коли правоохоронці, маскуючись під звичайних користувачів, замовляють матеріал, фіксуючи факт продажу. За три роки подібних операцій провели щонайменше на 60 тис. грн, але фахівці вважають, що такі дії часто стимулюють злочини, особливо з огляду на відсутність чіткого законодавчого визначення, що саме слід вважати “матеріалом для дорослих”.
Додаткові витрати держава несе і на судові процеси: за три роки у справах, пов’язаних зі статтею 301 ККУ, відбулося понад 1,7 тис. слухань. Зважаючи на те, що одне слухання коштує в середньому 3 тис. грн, загальна сума судових витрат оцінюється в 5,1 млн грн.
Однією з найбільш показових стала справа, яка розпочалася ще 2009 року, коли трьох жителів Дніпра звинувачували у збуті DVD-дисків з “фільмами для дорослих”. Судовий процес тривав 14 років, і тільки 2023 року апеляційний суд визнав обвинувачених невинними. Усі витрати на експертні оцінки та роботу суддів лягли на державний бюджет.
Водночас держава вимагає від творців “пікантного матеріалу” сплачувати податки. За інформацією ДПС, з 2020 по 2022 рік українці заробили на OnlyFans 111 млн доларів, а податкова вимагає сплатити 384,7 млн грн податкового боргу. Проте досить часто разом з листами про заборгованість до моделей приходять і правоохоронці. Відомі випадки обшуків і пропозицій “врегулювати питання” неформальним шляхом.
Нагадаємо, українська модель OnlyFans Альона Омович розповідала про отримання в подарунок годинника Richard Mille за 200 тис. доларів від залицяльника-депутата.
Голова фінкомітету Верховної Ради Данило Гетманцев визнавав, що спілкується з моделями OnlyFans і визнає необхідність декриміналізації даного виду діяльності.
