Україна відчуває брак кадрів: чи допоможуть економіці робітники з Азії?

Трудовий ринок в Україні в умовах війни стикається з важливими проблемами. Велика кількість відкритих вакансій, працедавці готові надавати оплату, але часто мають справу з простою дилемою — відсутність персоналу. Там, де є вільні місця, відчувається нестача тих, хто дійсно здатний виконувати роботу.

Related video

Після трьох років збройного конфлікту економіка поступово відновлюється, а запит на кадри збільшується. І це вже відображається у цифрах: рівень безробіття в Україні стабільно зменшується. Якщо у 2023 році він становив 17,4%, (згідно з оцінкою Центру економічної стратегії), то у 2024 — вже 14,3%, а у 2025 році знизився до 12%. За прогнозом Національного банку, цей показник може впасти навіть нижче 11%.

Разом з тим, знайти відповідного працівника зараз важче, ніж будь-коли. На «Єдиному порталі вакансій», який поєднує пропозиції Державної служби зайнятості та шести провідних українських платформ з пошуку роботи (work.ua, robota.ua та інших), наприкінці серпня нараховувалось більше 242 тисяч оголошень про роботу — від шоферів, слюсарів і реалізаторів до лікарів, інженерів та IT-спеціалістів. 

Згідно з інформацією Служби зайнятості, найбільше вакансій пропонують у сфері торгівлі — 43 тисячі (17% від загальної кількості), транспорті та логістиці — 26 тисяч (11%), виробництві — 20 тисяч (8%), а також у галузі інформаційних технологій — приблизно 6 тисяч (3%).

Серед найбільш потрібних професій — продавці (понад 21 тис.), водії (12 тис.), адміністратори та кулінари (по 7 тис.), слюсарі й вантажники (по 6 тис.), прибиральниці (5 тис.), кравчині та електромонтери (по 2 тис.).

Стабільно великий попит спостерігається і на спеціалістів офісного та технічного спрямування: потребують 7 тис. бухгалтерів, 6 тис. інженерів, по 3 тис. вчителів, фармацевтів і техніків.

Медична сфера — окрема тема. На порталі опубліковано понад 4 тис. вакансій для лікарів: шукають сімейних лікарів (338), терапевтів (207), анестезіологів (132), неврологів (131), педіатрів (128) та хірургів (123).

До того ж, є близько 4 тис. пропозицій для медичних сестер, 2 тис. — для фармацевтів і 800 — для психологів.

В той же час, війна створила абсолютно нові сфери зайнятості — від операторів дронів і бойових медиків до реабілітологів, психологів для ветеранів та спеціалістів з відновлення військової техніки.

Цікаво, що найбільшу оплату праці зараз отримують не працівники офісів, а люди фізичної праці. Водії отримують в середньому 33 тисячі гривень, електрики — 32 тисячі, зварювальники — 21 тисячу. Для порівняння: економісту пропонують 21 тисячу, бухгалтеру — 24, юристу — 22.

Але навіть за таких обставин дефіцит кваліфікованих працівників лише збільшується.

Масова еміграція українців: чисельність населення України може впасти до критичних 25 мільйонів 

Українці продовжують покидати країну. За даними Державної прикордонної служби, за перші пів року 2025 року Україну покинули близько 250 тисяч осіб. Якщо така тенденція збережеться, кількість жителів України може зменшитись до критичної позначки у 25 мільйонів людей. Про це повідомив Фокусу керівник відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Олексій Позняк.

«Міграційні тенденції показують, що українці, які їдуть за кордон, — це в основному люди в активному професійному віці — ті, хто формує майбутнє України. А це означає, що швидко заповнити прогалини на ринку праці навряд чи вдасться», — зазначає експерт.

Міграція українців триває: за пів року країну покинули близько 250 тисяч осіб Фото: Відкриті джерела

Після того, як уряд дозволив виїзд за межі країни чоловікам до 22 років, у службі зайнятості зафіксували зменшення кількості молодих людей, які шукають роботу.

Станом на 1 вересня 2025 року на обліку перебувало 7,6 тисячі осіб віком до 22 років, а на кінець вересня — вже 6,5 тисячі.

Проте, як пояснюють у відомстві, таке зменшення не обов’язково пов’язане з виїздом молоді за кордон — частина юнаків і дівчат просто повернулася до навчання або продовжила здобувати професійну освіту.

Разом з тим, Позняк попереджає, що відтік молодого покоління та жінок негативно позначиться на народжуваності, що, своєю чергою, зменшить потребу в школах та дитячих садках.

“Цей демографічний вплив може мати серйозні наслідки для економіки та, зокрема, для ринку праці, де з часом можуть виникнути ще більші проблеми з браком кадрів у певних спеціальностях”,– зауважує фахівець.

Чому міграція залишає глибокий відбиток на майбутньому країни?

Чим триваліший період міграції, тим більша кількість українців залишатиметься за кордоном. Така тенденція спостерігається у багатьох країнах і в усі часи.

Олексій Позняк впевнений, що точно не повернуться в Україну ті жінки, які за цей час знайшли собі партнера за кордоном. 

“Цю групу мігрантів можна вважати втраченою. Вони створюють нові родини та будують життя на новому місці, тому рішення повернутися додому для них, вірогідно, не буде важливим” – каже він.

Експерт зауважує, що діти, які почали навчання в школах за кордоном, вивчили мову та адаптувалися в нове середовище, все частіше планують своє майбутнє саме з цією країною. Тому сподіватися, що в майбутньому вони повернуться та вийдуть на український ринок праці, не варто.

Щодо пенсіонерів, то вони, як правило, перебувають за кордоном не поодинці, а в складі сімей. Тому їхнє рішення повернутися буде залежати від того, як вирішить родина в цілому.

«Тому передбачити, скільки біженців повернеться, складно. Через війну ситуація постійно змінюється, це стане зрозуміло лише після закінчення бойових дій», — підкреслив експерт.

Першими повернуться з чужини висококваліфіковані професіонали

Проте, на думку Позняка, є категорії людей, які найбільше зацікавлені у поверненні додому. Зокрема, це ті, хто до війни займав престижні, високооплачувані посади.

“Як правило, в Європі такі фахівці не можуть знайти роботу на відповідному рівні та змушені влаштовуватися на простіші посади – прибиральницею, продавчинею, або виконувати технічні роботи, – пояснює Олексій Позняк. – Це значне зниження соціального статусу, що для багатьох стає серйозним психологічним ударом. Тому можливість повернутися додому для них виглядає привабливоюʼ

Експерти вважають, що першими до України повернуться висококваліфіковані фахівці, які до війни обіймали престижні та високооплачувані посади. Фото: Unsplash

Ще одним з факторів, який може вплинути на рішення українців залишити Європу, є доступність послуг, зокрема медичних. У багатьох країнах ЄС, щоб потрапити до лікаря, потрібні місяці. Проте, як зазначає Позняк, основними причинами залишаються безпека, робота та житло. 

“При чому важливим є не лише можливість знайти роботу, але і соціальна ситуація в країні після війни. Це включає питання відновлення житла та робочих місць, а також готовність держави до відбудови після війни та підтримки соціальних програм”, – зазначив експерт.

Залучення мігрантів – ключ до економічного та демографічного відновлення України 

Скільки часу потрібно, щоб повернути чисельність населення в Україні до довоєнного рівня, важко сказати, говорить Олексій Позняк. Він вказує на те, що після Другої світової війни на це знадобилося близько 10 років. Але тоді був високий рівень народжуваності й майже не було еміграції. 

“Сьогодні ж відновити кількість населення лише за рахунок природного приросту неможливо”,– наголошує Позняк.

Експерт вважає, що головним способом для демографічного відновлення стане залучення мігрантів. Тому вже зараз важливо закладати основу: розробляти імміграційну політику, яка після завершення війни дасть змогу забезпечити економіку достатньою кількістю робочої сили. 

“Якщо економіка буде розвиватися, а зарплати наблизяться до рівня ЄС, Україна стане привабливою для людей з бідніших країн, зокрема з Африки та Південно-Східної Азії, де ще спостерігається висока народжуваність. Відповідно, мігранти могли б повністю заповнити дефіцит на ринку праці,” – стверджує Позняк.

Фахівець підкреслює, що поява іноземців на українському ринку праці повинна відбуватися поступово. Їх потрібно інтегрувати в суспільство, а не просто наймати на роботу. 

“Спочатку варто забезпечити тимчасове працевлаштування, а далі дозволяти залишатися на довший період тим, хто дотримується законів і адаптується,” – роз’яснює Позняк. 

Він додає, що для успішної інтеграції частка мігрантів у суспільстві не повинна перевищувати 10% населення. Такий баланс допоможе забезпечити економіку робочою силою і в той же час зменшити соціальну напругу. 

Проте залучення мігрантів — це процес не одного року. А що ж робити вже зараз, щоб розв’язати проблему нестачі кадрів?

Олексій Позняк називає кілька шляхів: підвищувати продуктивність праці, залучати тих, хто наразі не працює, і головне — заохочувати українців повернутися додому після війни та створювати сприятливі умови для повернення. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *