Українські переселенці, котрі були змушені покинути свої оселі через російську агресію, зможуть і надалі користуватися тимчасовим прихистком у Євросоюзі до березня 2027 року. Разом з тим, Рада ЄС прийняла вказівки для урядів держав-членів стосовно підготовки до завершення дії даного захисту.
Related video
Отже, уряди повинні забезпечити інформаційну підтримку і сприяння тим, хто планує повернутися додому, а також видавати національні дозволи на проживання для тих українців, які хочуть залишитися в ЄС на довший термін — з метою працевлаштування чи навчання. Разом з тим, наголошується, що повернення українців повинно відбуватися тільки тоді, “коли це дозволяє ситуація”. Про це повідомляє видання DW.
Німеччина, що прийняла найбільшу кількість українських переселенців в ЄС — більше ніж 1,2 мільйона, вже почала впроваджувати ряд заходів згідно з рекомендаціями Ради ЄС. Федеральне міністерство внутрішніх справ (BMI) інформує, що федеральним землям було дано вказівку пришвидшити процес переходу переселенців на довготривалі дозволи на перебування.
Федеральне міністерство праці та соціальної політики (BMAS) вважає, що зміна статусу відкриє українцям можливості для отримання дозволу на постійне проживання. Незважаючи на це, тільки приблизно 14 тисяч українців у Німеччині замінили тимчасовий захист на довгостроковий дозвіл — наприклад, робочу або студентську візу.
У той же час, кількість працевлаштованих українців у Німеччині збільшується. Якщо на початку 2022 року працювало близько 65 тисяч осіб, то в червні 2025 року це число зросло до 341 тисячі, з яких 55 тисяч мають короткострокові договори або часткову зайнятість, а інші — повноцінну роботу з внесками до системи соціального забезпечення.
Біженці в Німеччині — як українцям і далі залишатися під захистом
Щоб змінити статус, українці можуть вибирати: продовжувати користуватися тимчасовим захистом чи подавати прохання на отримання дозволу на проживання для роботи або навчання. Для цього необхідно звернутися до управління у справах іноземців за місцем проживання. Студентська віза або Блакитна карта ЄС вимагають відмови від тимчасового захисту, в той час як дозвіл на проживання для роботи або професійної підготовки (Au Stimmungsbild) може бути наданий одночасно зі статусом тимчасового захисту.
Передбачені умови включають фінансову самостійність, відсутність судимостей і дійсний паспорт. Додатково для студентської візи потрібне підтвердження місця навчання та фінансових гарантій, для робочої — підтвердження професійної кваліфікації та трудовий договір. Знання німецької мови оцінюється роботодавцями, а не органами влади.
З метою допомоги українським переселенцям орієнтуватися в юридичних питаннях, у Берліні цієї осені буде відкрито перший в ЄС інформаційний центр Unity Hub. Він надаватиме консультації щодо зміни статусу, а також підтримку тим, хто захоче добровільно повернутися в Україну.
Нагадаємо, ЗМІ повідомляли про загрозу втрати права на легалізацію для 900 тисяч українців, які перебувають у Польщі.
Західні аналітики відзначали, що велика частина українських переселенців у Польщі, ймовірно, не повернуться в Україну. Причиною цього є інтеграція в економіку Польщі.
