За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки на джерела для близько 1 млн т металобрухту. Створення умов для його перероблення може приносити українській економіці мільярди гривень на рік і 2500 робочих місць. Але все не так просто.
З 24 лютого 2022-го в Україні утворилось понад 1 млн потенційних запасів металобрухту – частина від знищеної російської техніки, порахували в Українській асоціації вторинних металів («УАВтормет»).
Металобрухт є найбільшою частиною надлишкового майна Міноборони. Лише на обліку Управління відчуження та утилізації відомства накопичилося більше 12 000 т металобрухту чорних металів, розповів Forbes начальник управління Олег Коваль. Понад 541 т з них – брухт з вмістом дорогоцінних металів. Через війну обсяги брухту виросли у 17 разів – до кінця 2024 лише на обліку управління може опинитися 200 000 т брухту, каже Коваль.
Також брухт зберігається на складах Державної прикордонної служби, Національної поліції, СБУ, каже Олександр Шейко, голова експертно-наукової ради «УАВтормету». Склади із брухтом потрібно охороняти, пильнувати за його станом, тож міністерство лише витрачає гроші, замість того, щоб заробляти на реалізації.
Що заважає та скільки Міноборони може заробити на металобрухті?
Складна процедура
Міноборони може реалізовувати накопичений на своїх складах брухт із чорних металів лише із залученням уповноважених державних підприємств із затвердженого переліку уряду, каже Коваль. Наразі управління співпрацює всього з трьома держкомпаніями: «Укроборонсервіс», «Укрспецторг» та «Черкаський автомобільний ремонтний завод».
Реалізовувати брухт із вмістом дорогоцінних металів – ще складніше: тільки через спеціалізовані приватні переробні підприємства, яких в Україні всього шість. А до етапу підписання договорів із Міноборони доходять лише два: «Солярис» та «Гіацинт», пояснює він.
Через специфічну процедуру реалізації впродовж останніх років брухт на складах міністерства лише накопичувався, каже Коваль. «Ніхто не хотів братися за його передачу бо, вбачали у цьому ризики недоотримання коштів з відповідними юридичним наслідками», – пояснює він.
З 24 лютого 2022-го в Україні утворилось понад 1 млн потенційних запасів металобрухту від знищеної російської техніки, порахували в Українській асоціації вторинних металів («УАВтормет»). Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
З 24 лютого 2022-го в Україні утворилось понад 1 млн потенційних запасів металобрухту від знищеної російської техніки, порахували в Українській асоціації вторинних металів («УАВтормет»). Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
З 24 лютого 2022-го в Україні утворилось понад 1 млн потенційних запасів металобрухту від знищеної російської техніки, порахували в Українській асоціації вторинних металів («УАВтормет»). Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
За майже два роки великої війни Україна перетворила 15 000 одиниць російської броньованої техніки у джерела для близько 1 млн т металобрухту. Фото надано пресслужбою Міноборони України
Проте поточний рівень цін на брухт робить його продаж в межах України не дуже вигідним, каже Коваль. Середня ціна на брухт чорних металів в Україні – €170–180 /т, а легована сталь не продається зовсім. Тоді як вже на кордоні із Польщею тонну брухту вуглецевих сталеі можна реалізувати за €300–320, легованих – від €500, наводить дані Шейко із «УАВтормету». Собівартість переробки тонни військового брухту в Україні наближається або перевищує на 10–15% ринкової ціни, каже він.
За десять місяців 2023 року експорт відходів та брухту чорних металів зріс учетверо порівняно з аналогічним періодом минулого року – до майже 147 000 т, свідчать дані Державної митної служби. У грошовому вираженні експорт металобрухту за вказаний період становив $42 млн (збільшення в 2,9 раза). Але експортувати конверсійний брухт чорних та кольорових металів Міноборони заборонено.
Складнощі експорту брухту зі знищеної російської техніки
У 2021 році Верховна Рада, щоб захистити внутрішній ринок, збільшила експортне мито за металобрухт до 180 євро за тонну. Компанії, які експортують металобрухт до ЄС, мають отримати сертифікат EUR.1, що підтверджує українське походження сировини. Він дозволяє зменшити сплату експортного мита зі 180 євро до 3 євро за тонну.
Довести «українське походження» брухту зі знищеної російської техніки – майже неможливо, до того ж для Міноборони існує пряма заборона на його експорт.
Від постачання брухту в Україні гостро залежать два металургійні підприємства – «Інтерпайп Сталь» та «Дніпроспецсталь», які мають електроплавильні потужності та працюють виключно з використанням металобрухту. Використовують брухт і метзаводи «Метінвесту» Ріната Ахметова.
Читати більше Згорнути
7 млрд грн на металобрухті
«Якщо казати про ворожу бронетехніку, то її лом може становити тільки 5% у складі нової української сталі», – повідомив Юрій Риженков, генеральний директор групи «Метінвест» в липневому інтервʼю проєкту FAQ talks. «Метінвест» є найбільшим в Україні та одним з найбільших в СНД виробників залізорудної руди й сталі.
Ворожа бронетехніка – зараз основне джерело металобрухту – складається з трьох видів металів, пояснює Шейко. Лише третина – звичайний брухт, який вільно може перероблятися в Україні, ще третина – лише мала частина українських підприємств, і третина – брухт легованих сталей з «екзотичним» вмістом інших металів – ніобію, молібдену, вольфраму тощо – й до війни в Україні не перероблявся в повній мірі.
Якщо уряд не дозволить продавати залишки військового брухту на експорт – можна спробувати налагодити переробку в Україні, охочі вкладати в це вже є, каже Шейко. За підрахунками «УАВтормет», це дозволить заробити на реалізації військового брухту біля 7 млрд грн та створити в Україні близько 2000–2500 нових робочих місць.
До асоціації, за його словами, вже звернувся ряд іноземних компаній, які розглядають можливість будівництва переробних центрів або виробництва на базі індустріальних парків. «І це те, що вже на рівні «більше, ніж розмови», деякі компанії шукають землю під мініметалургійні заводи», – наголошує Шейко.
Що потрібно від Міноборони? Допустити до своїх майданчиків потенційних інвесторів та спростити процес передачі надлишкового майна. Міністерство вже напрацювало та подало постанову із такими пропозиціями на розгляд Кабінету міністрів, каже Коваль. Якщо уряд підтримає документ, вже до кінця цього року – на початку наступного Міноборони самостійно зможе продавати цей брухт через відкриті торгові майданчики на кшталт Prozorro. Наразі документ чекає погодження від Мінфіну, Мінекономіки та Мінстратегпрому.
Поки уряд працює над постановою, Міноборони знайшло спосіб вперше в історії передати до Нацбанку понад 1,4 кг золота, яку знайшло на своїх складах, розповідає Коваль. Золото закуповували для стоматологічних кабінетів поліклінік ЗСУ, а тепер управління розраховує виручити від нього до кінця цього року орієнтовно 3,5 млн грн.
Міноборони вперше в історії передасть до Нацбанку понад 1,4 кг золота Фото пресслужба Міноборони
80% виручених коштів спрямують до держбюджету, ще 20% – на спеціальний фонд Міноборони, кошти з якого будуть розподілені на фінансові програми відомства, розповідає Коваль.
За такою ж схемою відомство розраховує наповнити бюджети від реалізації решти брухту із вмістом дорогоцінних металів – зараз на обліку управління близько 541 т такого брухту, каже Коваль. «За оптимістичними оцінками при переробці з них можна буде отримувати близько 100–200 кг чистих дорогоцінних металів щороку, основним з яких буде срібло», – пояснює Володимир Мілаков, експерт Київської Торгово-промислової палати. Від реалізації брухту із вмістом дорогоцінних металів Міноборони розраховує отримати близько 10 млн грн за рік.
