“>
Ключовими завданнями, які потребують негайного вирішення для нового прем’єр-міністра та уряду стосовно української промисловості, є питання бронювання військовозобов’язаних, забезпечення готовності до зимового періоду, включаючи дефіцит та вартість електроенергії, а також продовження всіх чинних програм підтримки в рамках ініціативи "Зроблено в Україні", як вважає генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
"Один із найважливіших викликів – безумовно, ситуація з бронюванням. До 1 вересня необхідно завершити верифікацію, і це питання №1 для бізнесу, оскільки без цього просто не буде кому працювати", – зазначив він у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
Іллічов додав, що промислові підприємства не стикаються з проблемами щодо такого критерію для бронювання, як заробітна плата, оскільки їхні зарплати, як правило, перевищують 26 тис. грн.
"Однак, наприклад, поки що не зовсім зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і, ймовірно, ми звернемося до уряду з проханням про подовження цього граничного терміну на місяць", – повідомив гендиректор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зими, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
"Це один із головних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запропонував кілька слушних нововведень, зокрема так звані "довгі контракти", які дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший подібний аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов своїх покупців", – зазначає він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження існуючих програм підтримки промисловості в рамках загальноукраїнської платформи "Зроблено в Україні".
"Ми вважаємо їх дуже ефективними: це і локалізація, і галузева підтримка, як-от часткова компенсація (25%, 15%) для придбання техніки та обладнання українського виробництва, це грантові програми, завдяки яким багато компаній отримали виробниче устаткування, програма "5-7-9", яку слід розвивати далі – і це важливий аспект, тобто всю платформу "Зроблено в Україні" необхідно принаймні зберегти та вдосконалювати", – вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, вдосконаленням системи страхування та підтримкою підприємств, що постраждали від руйнувань, а також спрощенням доступу до фінансових ресурсів.
"Ми бачимо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Лише менше 1% складає іноземний капітал. Отже, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують будувати та розвивати виробництво, і для них також необхідні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових коштів", – повідомив Іллічов.
Він зауважив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють непогані результати, але більшість компаній залежать від державних стимулів щодо інвестицій.
"Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо "капексів" (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який уже пройдено в першому читанні, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання збільшення інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію", – зазначає він.
Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки нині, на його погляд, вона стримує кредитування реального сектору економіки.
"Регуляції, які залишаються такими ж, як і до війни, вимоги до позичальника – все це потребує змін, більшої гнучкості, і необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма "5-7-9" діє, але вона не розрахована на великий бізнес, а один із найуспішніших експортоорієнтованих секторів – це бізнес великих компаній", – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як-от збитки українського бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та необхідність сплати за СВАМ-сертифікати вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні проблемних питань у зв’язку з реорганізацією міністерств.
"Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, щоб це не завдало значної шкоди бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок", – резюмував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та здійснила оновлення складу уряду.