Як бойові дії змінили вартість квадратного метра та поточна ситуація

class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Протягом трьох років повномасштабної війни, вартість побудови житлової нерухомості зросла в середньому на 90-115%, залежно від класу об’єктів, і ця тенденція зберігається.

Причини такого зростання криються не тільки у вартості матеріалів, але й у хронічному дефіциті кваліфікованих фахівців та проблемах з логістикою ключових компонентів.

«На будівельних майданчиках зараз працює лише 40–50% від кількості персоналу, що був до початку війни. Частина фахівців виїхала, інші захищають Україну в лавах ЗСУ. Відчувається гостра нестача кваліфікованих зварювальників, операторів кранів, фахівців висотних робіт, машиністів спецтехніки, і навіть звичайних робітників вже не вистачає», — зазначає Володимир Жигман, директор з будівництва групи компаній DIM.

За словами В. Жигмана, брак робочої сили змушує будівельні компанії збільшувати заробітні плати, залучати підрядні організації з інших регіонів, а часом і з-за кордону. Це безпосередньо впливає на собівартість будівництва. З початку поточного року вартість будівництва в сегменті комфорт+ зросла на 17%, сягнувши $850-1000 за квадратний метр.

Що ще подорожчало:

  • Будівельні матеріали. Помітно зросли ціни на бетон, гіпсокартон, штукатурні суміші та плитку. Особливо критичною є нестача скла (великогабаритного, флоат-скла), металевих профілів та систем скління, що стає особливо помітним у проєктах бізнес-класу.
  • Оздоблення фасадів. У проєктах класу «комфорт» використовується система «мокрого фасаду», тоді як у бізнес-сегменті застосовуються дорожчі керамогранітні системи, а в деяких випадках — навіть натуральний камінь, наприклад, травертин. Вартість цих матеріалів зросла на 25–40% за останній рік.
  • Інженерні системи. Все більше забудовників відмовляються від електрокотлів, які були популярні у 2022–2023 роках, через труднощі з постачанням, зростання вартості електрообладнання та регулярні аварійні й стабілізаційні відключення електроенергії. Газові системи опалення стають більш актуальними там, де це дозволено висотністю будівель та будівельними нормами.

Приблизне середнє підвищення цін на основні будівельні матеріали в Україні з початку повномасштабного вторгнення (лютий 2022 року) до травня 2025 року становить від 40% до 60%. Наприклад, вартість бетону зросла практично вдвічі, що пов’язано зі збільшенням витрат на паливо, логістичними викликами та зменшенням виробничих потужностей до 30–40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону зросла на 35–45%. Це зумовлено подорожчанням сировини, зокрема гіпсу, та збільшенням витрат на енергію. Зростання вартості штукатурки спостерігається приблизно в тому ж діапазоні — 30–40%. Причинами є підвищення цін на цемент та наповнювачі, а також зростання витрат на енергоносії. Ціна на плитку також зросла: спостерігається підвищення на 50–60%. Основними факторами є залежність від імпорту, зростання вартості логістичних послуг та енергетичних ресурсів.

Залежність від імпортних товарів

Частка імпортних будівельних матеріалів у типовому проєкті зросла майже вдвічі: з 12–14% у 2021 році до 23% у 2023-му, і майже досягла 25% у 2024 році. Такі дані наводить DIM, посилаючись на власні аналітичні звіти.

«Більшість ліфтового обладнання на ринку є імпортним, так само як і системи вентиляції та електротехнічна продукція. Додайте до цього логістичні витрати, коливання валютного курсу та пов’язані ризики — і отримаємо пояснення стійкої тенденції до зростання цін», — зауважує В. Жигман.

У 2024–2025 роках забудовники все більше зосереджуються на оптимізації технічних рішень, раціональному проєктуванні та налагодженні прозорої комунікації з потенційними покупцями. У галузі, де собівартість будівництва наближається до ринкової вартості, це стає питанням не лише рентабельності, але й виживання на ринку.

“Зростання собівартості стало новою реальністю. Питання вже не в тому, чи будуть ціни вищими, а в тому, як зберегти конкурентоспроможність, не жертвуючи якістю та темпами будівництва. Це зовсім інша гра, ніж була у 2021 році”, – ділиться думками молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський.

За його словами, у 2025 році та в майбутньому ключовими конкурентними перевагами для девелоперів будуть гнучкість у плануванні проєктів, прогнозування логістичних ризиків та системна робота з підрядними організаціями. “Ринок входить у фазу, де перемагають не найбільші компанії, а найефективніші”, – підсумовує А. Насіковський.

 

Дата: 09.05.2025 Джерело: DIM

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *