class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Український роздрібний кредитний ринок демонструє не лише відновлення, а й трансформаційні зміни: поряд із активним нарощуванням споживчого кредитування, стрімко зростає іпотечний сегмент, головним чином завдяки державній програмі “єОселя”.
У 2026 році ключовим стимулом для подальшого розширення ринку може стати саме оновлення цієї програми.
Про це зазначається у публікації Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
Спираючись на дані Національного банку України, фахівці відзначили, що станом на 1 січня 2026 року сукупний обсяг роздрібного кредитного портфеля української банківської системи сягнув 365,39 млрд грн, при цьому 97% портфеля було сформовано кредитами в національній валюті.
“Незважаючи на воєнні дії та макроекономічні виклики, сегмент роздрібного кредитування продовжує демонструвати зростання”, — коментує Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.
Споживчі кредити нарощують обсяги, але їхня частка знижується
Аналітики наголосили, що, згідно з даними НБУ, споживчі кредити традиційно займають найбільшу питому вагу в структурі портфеля. У порівнянні з початком 2025 року їхній обсяг збільшився на 25%, а відносно довоєнного періоду — на 44%.
Водночас їхня частка у загальному портфелі поступово зменшується: з 81% на початку 2022 року до 76% станом на 1 січня 2026 року.
“Це не означає послаблення сегмента, а свідчить про прискорене зростання інших напрямів кредитування, передусім іпотеки. Структура кредитного портфеля банків стає більш збалансованою”, — пояснила експертка.
Іпотека — основний драйвер структурних змін
За підсумками 2025 року портфель іпотечних кредитів на купівлю нерухомості зріс на 32%, а відносно 1 січня 2022 року — у 2,6 раза. Частка іпотеки у роздрібному портфелі збільшилася з 7% до 12%.
“Вирішальну роль відіграла державна програма “єОселя”. Вона фактично перезапустила іпотечний ринок. У 2026 році планується її модернізація, що може стимулювати нову хвилю видачі іпотечних кредитів”, — переконана експертка.
На її думку, саме іпотека має найзначніший довгостроковий мультиплікативний ефект для економіки, підтримуючи будівельну галузь, суміжні сектори та внутрішній попит.
Автокредитування повернулося до передвоєнних показників
Сегмент автокредитування також демонструє позитивну динаміку: за 2025 рік приріст становив 37%. Однак станом на 1 січня 2026 року загальний портфель лише на 5% перевищує рівень до початку війни. З початку поточного року частка автокредитів у структурі кредитного портфеля банків складає близько 5%.
“Автокредитування поступово відновлюється разом зі зростанням внутрішнього попиту. Проте цей сегмент є більш чутливим до рівня доходів населення та загальних споживчих настроїв”, — зазначила вона.
Рівень заборгованості залишається низьким
Особливу увагу аналітикиня приділила низькому рівню проникнення кредитування в економіку. Згідно з даними НБУ, представленими у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, співвідношення кредитів домогосподарств до ВВП становить лише 0,45% для іпотеки та 3% для інших роздрібних кредитів. Для порівняння, у Франції ці показники сягають 44% і 9%, у Німеччині — 37% і 10%, у Чехії — 24% і 7%.
З огляду на боргове навантаження відносно доходів позичальників, рівень закредитованості також залишається цілком помірним. Станом на 01.10.2025 для переважної більшості позичальників (90% за обсягом кредитного портфеля та 78% за кількістю кредитів) співвідношення щомісячних платежів до доходу не перевищувало 27%, що свідчить про помірне навантаження.
Посилаючись на дані НБУ, Діляра Мустафаєва підкреслила, що станом на 01.10.2025 найбільшу частку кредитного портфеля фізичних осіб формували позичальники із щомісячними доходами від 20 до 50 тис. грн — 31% за обсягом та 28% за кількістю кредитів. Для цієї категорії щомісячні виплати становили в середньому 20% їхніх доходів.
Позичальники з доходами від 12 до 20 тис. грн складали 15% обсягу портфеля та 24% кількості кредитів; їхні виплати становили близько 27% доходів.
Кредити позичальників із доходами понад 50 тис. грн становили 36% за обсягом та 11% за кількістю; щомісячне боргове навантаження для цієї групи не перевищувало 25%.
“Єдиною групою з підвищеним борговим навантаженням (близько 40% доходів) є позичальники з доходами до 12 тис. грн. Однак їхня частка в портфелі є відносно незначною — 10% від загального обсягу кредитів та 22% від загальної кількості договорів. Таким чином, потенціал для розширення кредитування фізичних осіб в Україні залишається суттєвим”, — зазначила вона.
Якість портфеля поліпшується
Станом на 1 січня 2026 року частка непрацюючих кредитів фізичних осіб та ФОП становила 10,78%. Порівняно з початком 2025 року цей показник знизився на 4,71 в.п., а відносно довоєнного рівня — на 6,08 в.п.
“Той факт, що якість портфеля покращується навіть у період війни, є дуже вагомим сигналом для ринку. Банківська система зберігає стійкість, а системи управління ризиками функціонують ефективно”, — підкреслила аналітикиня.
Перспективи на 2026 рік
На думку експертки, за умов збереження макрофінансової стабільності, контрольованої інфляції та підтримки державних програм, ринок роздрібного кредитування має всі підстави для подальшого зростання.
“З огляду на прийнятний рівень непрацюючих кредитів та помірне боргове навантаження населення, ринок споживчого кредитування має значний потенціал для розвитку. Подальше активне зростання іпотечного сегмента може бути забезпечене насамперед через модернізацію програми “єОселя””, — підсумувала Діляра Мустафаєва.
Довідкова інформація:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, досягненню яких сприяє діяльність Центру:
- Поліпшення якості нормативної бази, що регулює функціонування фінансового ринку, усунення регуляторних бар’єрів, що перешкоджають його повноцінному розвитку
- Підвищення прозорості діяльності фінансових установ
- Розвиток нових ринкових інструментів і механізмів функціонування, зокрема шляхом імплементації кращого міжнародного досвіду
- Підвищення рівня фінансової грамотності населення
- Сприяння реалізації економічних реформ, включаючи фінансову децентралізацію
- Сприяння розвитку підприємництва тощо.
Дата: 19.02.2026 Джерело: Фінансовий пульс