Як жнивують українські аграрії в умовах спеки та війни

Як жнивують українські аграрії в умовах спеки та війни Репортаж 16.08.2024 15:35 Укрінформ Треті жнива під час повномасштабного вторгнення – із вдячністю ЗСУ

Українські аграрії завершують збір ранніх зернових культур. Попри війну, вдалося виростити гарний урожай – уже намолотили понад 31,9 млн тонн зернових та олійних культур. Це вже треті жнива під час повномасштабного вторгнення. Незважаючи на труднощі, пов'язані з низькими цінами на збіжжя, дефіцитом працівників та проблемами з експортом, Україна далі забезпечує світ продовольством.

Щоб побачити на власні очі, як збирають урожай, кореспонденти Укрінформу відвідали поле компанії «Контінентал» на Тернопільщині.

РАННІ ЖНИВА І ЩЕДРИЙ ВРОЖАЙ

Вирушаємо до села Нижбірка Васильковецької громади, поблизу якого триває збір озимої пшениці. На полі площею 100 гектарів працюють 4 комбайни, поряд фури очікують на збіжжя, щоб доставити його до елеваторів. Зустрічаємо на полі операційного директора «Контінентал Фармерз Груп» Костянтина Шитюка. За його словами, збір ранніх зернових у компанії наближається до завершення.

Костянтин Шитюк

«Цьогоріч жнива як у всій Україні, так і в західному регіоні, почалися раніше. Це пов'язано зі швидкою вегетацією завдяки теплій та ранній весні. У третій декаді червня ми почали збір озимих ячменю та ріпаку. Перебуваємо на екваторі обмолоту озимої пшениці загалом у компанії. Сподіваємося, що нам погода дасть змогу завершити без зупинок площі, які залишилися. Потрібно сказати, що цього року маємо гарні результати з урожайності усіх озимих культур, які вирощуємо, показники вищі, аніж планові», – зазначив Костянтин Шитюк.

Зокрема, урожайність озимого ячменю в компанії становить 6,5 тонн з гектара, озимого ріпаку – 3,4 тонн з гектара. Проміжна врожайність озимої пшениці, яка ще на етапі збору, становить 7,1 тонн з гектара.

Це гарний результат, враховуючи, що  середня врожайність пшениці по Україні становила 4,7 т/га.

За словами Костянтина Шитюка, запорукою таких показників є якісна технологія і те, що професійна команда ретельно її дотримується. Але цього важко досягти, якщо ти не маєш сприятливих погодних умов. У цьому році погода сприяла аграріям центральних та західних регіонів, що дало свої результати.

ЗА ДЕНЬ КОМБАЙН ОБМОЛОЧУЄ 35–37 ГЕКТАРІВ ПШЕНИЦІ

На полі кипить робота – комбайни оперативно збирають урожай. Під час зупинки техніки вдається поспілкуватися з Русланом Явним із Великого Говилова, який уже 8 років працює в компанії. Розпитую його,  скільки доводиться працювати в таку гарячу пору.

Руслан Явний

«Під час жнив щоранку прокидаюся о 6-й і вирушаю на роботу, –  розповідає Руслан. – Готуємо комбайни, після цього починаємо обмолот. Працюємо до 9-ї вечора. Мій рекорд – коли вдалося за день обмолотити 63 гектари ріпаку. А на пшениці цьогоріч намолот – великий, то не встигаємо обробити великі площі – близько 35–37 гектарів обмолочуємо за день».

Брат Руслана працює трактористом у компанії. Вони продовжили справу своїх тата й дідуся, які теж обробляли землю, були механізаторами.

«Дуже люблю свою роботу, розумію, яка вона важлива, ми збираємо хліб. Щороку дуже чекаю жнив, того моменту, коли виїдемо в поле. Тоді відчуваю  особливий настрій. Моя найбільша мрія – щоб закінчилася війна, щоб мої родичі, друзі, співробітники, які захищають Україну, повернулися додому», – каже Руслан.

НЕ ЛИШЕ МОЛОТЯТЬ, А Й ГОТУЮТЬСЯ ПОЧИНАТИ ПОСІВНУ

Аграрії не тільки збирають урожай, а й закладають основу для наступного року. У «Контінентал Фармерз Груп» планують початок посівної кампанії під урожай 2025 року.

«Міжсезоння у нашій компанії майже немає, зважаючи на нашу структуру посівів: 50% – озимі культури і 50% – ярі культури. Хіба лише від Різдва до Нового Року і ще трішки, – усміхаючись, каже Костянтин Шитюк. – Тож сьогодні ми тільки завершуємо збирання озимих культур, а водночас сіємо озимий ріпак. Наша компанія – один із найбільших виробників цієї культури в Україні, адже вирощуємо 35–40 тисяч гектарів». 

«УПЕРШЕ ЗА ДВА РОКИ МИ ЗМОГЛИ ПОЧИСТИТИ НАШІ ЕЛЕВАТОРИ»

Аграрний сектор під час війни зазнав чи не найбільше випробувань, однак українці не вміють здаватися і вирощують хліб, незважаючи на все.

«Питання відкриття морського коридору й експорту продукції суттєво змінило ситуацію для агровиробників. І сільське господарство загалом трішки видихнуло. Адже, незважаючи на низькі ціни та низьку прибутковість, ми мали змогу продавати свою продукцію. Це дуже важливо, бо всі пам'ятають 2023 рік, коли не було можливості продати збіжжя і вся інфраструктура зберігання була переповнена. Тепер, коли логістика налагодилася, уперше за два роки ми змогли почистити наші елеваторні потужності й підготувати їх, зробити хоча б мінімальні ремонти перед закладанням нового врожаю», – зазначив операційний директор Костянтин Шитюк.

Одна з проблем, які турбують аграріїв, – дефіцит працівників, адже в агросекторі працюють більшість чоловіків, а законодавство дозволяє забронювати лише 50% військовозобов'язаних. Також виникають труднощі з постачанням певних груп агроресурсів для вирощування культур.

«Зокрема, дефіцит і перебої з постачанням електроенергії суттєво впливають на спроможності України виробляти азотні добрива, а в минулі роки 90% продукції на ринку було українського виробництва, – каже Костянтин Шитюк. – Тому всі ці зміни зумовлюють потребу, щоб агровиробники, особливо великі, були дуже гнучкими, шукали нові шляхи, нових постачальників, ресурси. Але загалом можемо сказати, що АПК справився. Багато змінилося за останні роки. Я говорю не лише про нашу компанію, а й про все сільське господарство, яке змогло підлаштуватися під ситуацію. Це дало можливість галузі підтримувати економіку України. Але все завдяки тому, що наші Збройні сили дають нам таку можливість – працювати, сіяти, збирати врожай і допомагати нашій країні».

Матеріал розміщено згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023 та на підставі рахунку.

п.3 ст.9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996: Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару, який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів, користувачів) щодо цих особи чи товару та який розповсюджується за грошову чи іншу винагороду, повинен ідентифікуватися як реклама з дотриманням вимог цього Закону з використанням слова «реклама».

Зерно Аграрії Війна з Росією Агропродукція жнива

Источник: www.ukrinform.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *