Судовий розгляд щодо захисту Черкаського цукрового заводу 1854 року/Черкаська обласна прокуратура
Черкаський цукровий завод, зведений у 1854 році, може врешті-решт отримати офіційний статус пам’ятки. Представники влади протягом понад 15 років нехтували укладенням охоронної угоди та включенням будівлі до державного реєстру.
За інформацією, опублікованою Delo.ua, про це заявили в Черкаській обласній прокуратурі.
Прокуратура започаткувала судовий процес з метою охорони об’єкта культурної спадщини — Черкаського цукрового (рафінадного) заводу, датування якого припадає на 1854 рік.
Прокурори подали позов до компетентного органу з питань охорони культурної спадщини на обласному рівні.
Під час ретельної перевірки з’ясувалося, що ще у листопаді 2010 року, відповідно до наказу профільної Служби Черкаської ОДА, рафінадний завод був внесений до переліку нововиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак, за понад 15 років відповідальний орган не вчинив жодних дій для оформлення необхідної облікової документації.
Через бездіяльність посадовців, дотепер не підписано охоронний договір і не забезпечено внесення цієї будівлі до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкта місцевого значення.
Судова справа попри відхилену петицію
Питання збереження 170-річної будівлі виникло на тлі того, що електронна петиція щодо надання заводу статусу пам’ятки, яка була розміщена 28 лютого 2026 року на офіційному сайті Черкаської міської ради, не змогла зібрати достатньої кількості голосів і не розглядалася місцевою владою. Незважаючи на це, прокуратура взяла ініціативу на себе.
У своєму позові прокурор наполягає на визнанні протиправною бездіяльності органу, відповідального за охорону спадщини, та вимагає зобов’язати його підготувати необхідні документи, укласти охоронну угоду та подати об’єкт для включення до Державного реєстру.
Черкаський окружний адміністративний суд вже розпочав розгляд цієї справи.
Варто зазначити, що у місті Сміла Черкаської області також планують відновити залізничний вокзал, який має таку ж назву і вважається об’єктом культурної спадщини. З огляду на те, що споруда тривалий час не експлуатувалася і почала занепадати, місцева влада виступила з ініціативою її ревіталізації.