Будівельні фірми: техніка, незалежність та відновлення – ключові напрямки кредитування у 2026 році

class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>

Компанії будівельної сфери все частіше залучають позикові кошти для придбання спеціального обладнання, модернізації технічної бази, забезпечення енергетичної незалежності та застосування новітніх матеріалів.

Надійним фінансовим інструментом для суб’єктів малого та середнього підприємництва в цій галузі залишається державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”.

Про це повідомила Оксана Шульга, керівниця департаменту розвитку малого та середнього бізнесу ГЛОБУС БАНКУ.

Згідно з її словами, фінансування будівельної індустрії нині значною мірою пов’язане з необхідністю відновлення України. Це стосується не лише житлового будівництва, але й реконструкції інфраструктурних об’єктів, освітніх та медичних установ, комерційних і промислових споруд.

Водночас, як зазначає експертка, змінилися вимоги до самих будівельних проєктів. Сучасне будівництво дедалі частіше передбачає застосування енергоефективних матеріалів, автономних джерел енергії, систем зберігання енергії та іншого обладнання, яке сприяє більш стабільній роботі об’єктів в умовах енергетичних викликів.

“Будівельна сфера сьогодні має два ключових завдання: відновлювати країну та одночасно покращувати якість і стійкість нових будівель. Тому фінансування все частіше спрямовується не просто на виконання підрядних робіт, а на закупівлю сучасного обладнання, енергоефективних пристроїв та впровадження рішень, що забезпечують автономність майбутніх житлових та інфраструктурних об’єктів”, — прокоментувала банкірка.

Основний напрям кредитування — придбання спецтехніки

Оксана Шульга підкреслила, що одним із найбільш запитуваних напрямів фінансування у будівельному секторі є оновлення та придбання техніки й обладнання, необхідного для виконання будівельних робіт.

У структурі наданих кредитів, фінансування на придбання техніки та обладнання становить понад 42% від загальної кількості кредитних угод у цьому сегменті та 32% від загального обсягу наданих коштів.

За її інформацією, найчастіше будівельні організації залучають позикові кошти або лізингові послуги для купівлі вантажівок, тягачів, бетономішалок, колісних та гусеничних екскаваторів, навантажувачів, автокранів, баштових кранів, асфальтоукладальників, причепів, тракторів та іншого спеціалізованого транспорту.

На думку експертки, потреба в оновленні технічного парку є цілком логічною. Для будь-якої будівельної компанії справна сучасна техніка безпосередньо впливає на темпи виконання робіт, можливість участі в нових проєктах та здатність контролювати виробничі витрати.

“У будівельній індустрії техніка є фундаментом операційної діяльності компанії. Новий екскаватор, кран, бетонозмішувач чи вантажний автомобіль дає змогу прискорити виконання робіт, зменшити залежність від орендованого обладнання та впевненіше планувати залучення до нових проєктів”, — пояснила вона.

“Доступні кредити 5-7-9%” та партнерські програми для МСБ

Оксана Шульга зазначила, що для будівельних компаній малого та середнього розміру, а також для субпідрядників, доволі затребуваним інструментом фінансування залишається державна програма “Доступні кредити 5-7-9%”.

У структурі кредитування будівельних компаній, частка угод, укладених за цією програмою, складає майже 34% від загальної кількості наданих кредитів компаніям будівельної галузі та понад 31% від загального обсягу фінансування.

Найчастіше державною кредитною програмою користуються для закупівлі техніки та обладнання. Банкірка підкреслила, що для малого та середнього бізнесу це особливо важливо, адже придбання спеціалізованої техніки потребує значних інвестицій, які складно одночасно покрити лише власними коштами.

“Для невеликих та середніх будівельних компаній доступ до фінансування часто визначає можливість для розвитку, залучення нових підрядів та модернізації виробничої бази. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” дозволяє придбати необхідну техніку без надмірного тиску на обігові кошти бізнесу. Саме тому вона залишається одним із найпрактичніших інструментів для галузі”, — наголосила Оксана Шульга.

Крім цього, будівельні підприємства часто користуються партнерськими кредитними програмами банків із виробниками та дилерами техніки, а також грантовими програмами від місцевих органів влади. Такі спеціальні кредитні рішення є актуальними для компаній, які не зовсім відповідають певним вимогам державної програми “Доступні кредити 5-7-9”, потребують специфічного обладнання або ж прагнуть придбати транспортні засоби на більш вигідних партнерських умовах.

“Наразі кредити за партнерськими та грантовими програмами складають вже близько 65% від їхньої загальної кількості для підприємств будівельної галузі. Іншими словами, такі програми вже переважають позики виключно за державними програмами, що пояснюється більш лояльними умовами для позичальника”, — підкреслила експертка. 

Ще одним напрямком, що набуває все більшої актуальності, є кредитування енергоефективного обладнання та автономних джерел живлення.

Оксана Шульга звернула увагу на те, що будівельні компанії активніше інвестують у дизельні генератори, сонячні електростанції, системи накопичення енергії, інвертори та інші рішення, здатні забезпечити функціонування будівельних майданчиків або майбутніх об’єктів у разі перебоїв з електропостачанням.

За її даними, цей тренд спостерігається як щодо житлових комплексів, так і комерційних, виробничих та соціальних об’єктів. Вона пояснює це тим, що для покупців житла, бізнесу та громад наявність автономного живлення та використання енергоощадних технологій дедалі частіше стає одним із ключових критеріїв вибору об’єкта.

Банки, зі свого боку, також приділяють підвищену увагу проєктам, які передбачають сучасні енергетичні рішення. Адже такі об’єкти потенційно мають вищу стійкість, кращу ліквідність та нижчі ризики проблем в експлуатації через енергетичні виклики.

“На сьогодні від нового будинку, офісу, школи чи виробничого приміщення вимагають не лише якісного будівництва. Важливим є те, чи зможе такий об’єкт функціонувати в умовах нестабільного енергопостачання. Саме тому автономність та енергоефективність поступово переходять із категорії бажаних переваг до базових вимог сучасного будівництва”, — зауважила Оксана Шульга.

Воєнні ризики вплинули на підходи банків до фінансування проєктів

Банкірка також звернула увагу на те, що умови війни змусили банки значно ретельніше аналізувати будівельні проєкти перед прийняттям рішення про надання кредиту.

Так, за її словами, сьогодні оцінюється не лише фінансовий стан компанії, але й географічне розташування об’єктів, потенційні ризики пошкодження або руйнування, стан дозвільної документації, реалістичність термінів будівництва та можливість успішного завершення проєкту.

Через це у фінансуванні будівельних компаній більш пріоритетними є об’єкти, розташовані у центральних і західних регіонах України, де ризики фізичного пошкодження значно нижчі порівняно з іншими регіонами країни.

Вона підкреслила, що війна значно посилила вимоги банків до акредитації житлових комплексів. 

“Для банків принципово важливим є наявність у девелопера прозорої структури власності, належним чином оформлених документів на земельну ділянку, економічно обґрунтованого проєкту та ресурсів для завершення робіт. Також надзвичайно важливими є якість проєкту, його відповідність заявленим характеристикам, а також терміни реалізації. Банки беруть на себе вагому частину фінансових та репутаційних ризиків, тому питання акредитації можна вважати певною гарантією не лише для субпідрядних організацій, але й загалом для потенційних покупців. Ми розуміємо, що дуже часто репутація окремого проєкту може суттєво вплинути на ставлення громадян до первинного ринку нерухомості загалом”, — вважає Оксана Шульга. 

Які умови кредитування найчастіше обирають будівельні компанії

Банкірка акцентувала, що потреби будівельних компаній варіюються залежно від обсягів їхньої діяльності та мети залучення фінансування.

Так, за її словами, для підприємств малого та середнього бізнесу типовим запитом при купівлі спеціалізованої техніки є кредит у розмірі 3-5 мільйонів гривень. Таке фінансування може бути використане для придбання однієї або кількох одиниць обладнання, необхідного для розширення виробничих потужностей компанії.

Великі підприємства частіше потребують значнішого обсягу фінансування для поповнення обігових коштів. У таких випадках сума позики може сягати до 30 мільйонів гривень.

Найбільш типовими термінами кредитування для будівельного сектору є:

  • для поповнення обігових коштів — до 1-3 років;
  • для придбання техніки та обладнання через інвестиційні кредити або лізинг — до 3-5 років;
  • власний внесок або аванс компанії — переважно від 20% до 40% вартості об’єкта фінансування.

За словами експертки, компаніям важливо коректно співвідносити термін погашення позики з метою використання коштів. 

“Очевидно, що техніка, яка буде експлуатуватися кілька років і приноситиме дохід, може бути профінансована на довший термін. Натомість короткострокові потреби в матеріалах або оборотному капіталі вимагають іншої кредитної моделі”, — зазначила фахівчиня.

Що варто врахувати компаніям перед зверненням за кредитом

Оксана Шульга надала декілька рекомендацій, що варто врахувати будівельним компаніям, ухваливши рішення про необхідність отримання кредиту.
Зокрема, вона радить таким компаніям подбати про прозорість фінансової та юридичної документації. Адже банки зацікавлені у кредитуванні підприємств із зрозумілою фінансовою звітністю, прогнозованими грошовими потоками та належно оформленими документами. 

“Для компаній, які спеціалізуються на будівництві житла, особливо важливо мати повний та юридично бездоганний пакет дозвільної документації: без цього пройти банківську акредитацію неможливо”, — пояснила вона.

Друга важлива порада — порівняти доступні програми фінансування. Якщо компанія може скористатися державною програмою, фінансуванням енергоефективності або партнерською програмою банку та постачальника техніки, це може виявитися вигіднішим за стандартний комерційний кредит.

Вона наголошує: у деяких випадках партнерські або спеціалізовані програми можуть бути доступнішими за вартістю на 3-7 відсоткових пунктів порівняно з “класичними” кредитами, що дозволяє суттєво скоротити витрати на обслуговування позики та зберегти більше коштів для розвитку бізнесу.

“Компаніям варто підходити до кредитування прагматично: заздалегідь підготувати документи, оцінити реальну потребу в коштах, порівняти державні, партнерські та стандартні банківські програми. Правильно обраний кредит сьогодні може надати будівельному бізнесу не лише техніку або додатковий оборотний ресурс, а й можливості для розвитку, що вкрай важливо у процесі поступового відновлення країни”, — підсумувала Оксана Шульга.

Для довідки

Станом на червень 2026 року ГЛОБУС БАНК уклав із будівельними компаніями понад 200 кредитних угод на загальну суму, що перевищує 700 мільйонів гривень. Це становить приблизно 15% від загальної кількості кредитних договорів банку з юридичними особами та майже 35% кредитного портфеля юридичних осіб.

На придбання техніки та обладнання будівельним компаніям було виділено 91 кредит на загальну суму понад 220 мільйонів гривень.

У рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%” будівельним компаніям було надано 73 кредити на загальну суму, що перевищує 215 мільйонів гривень.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році. 

Станом на червень 2026 року регіональна мережа банку включає 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу навіть за відсутності електропостачання.

ГЛОБУС БАНК має підтверджений найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".

Пріоритетними напрямками діяльності банку є кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу. 

ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”. 

Банк є партнером ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.

Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК став одним із 17 найбільших українських банків, що підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. 

Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов обіймає посади віцепрезидента Конфедерації будівельників України та віцепрезидента Асоціації українських банків.

Дата: 09.06.2026

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *