class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>
Сервісний центр МВС може переоформити автомобіль без згоди другого з подружжяТранспортний засіб, набутий у шлюбі, за загальним правилом є спільною власністю подружжя. Проте, під час його перереєстрації у сервісному центрі МВС, письмове дозвіл другого з подружжя не запитують. Однак, це не означає, що один із подружжя може самостійно розпоряджатися спільним майном без правових наслідків.Про це інформує Судово-юридична газета.Якщо автомобіль продали без відома та дозволу чоловіка чи дружини, інший з подружжя має право захищати свої майнові права через суд. Зокрема, є можливість вимагати визнання угоди недійсною або стягнення половини вартості транспортного засобу.Розлучення також не змінює ситуації: майно, набуте в період шлюбу, не перестає бути спільною сумісною власністю лише через припинення шлюбних відносин.Місце для вашої реклами
Чому сервісний центр МВС може переоформити автомобіль без згоди другого з подружжя
Більшість угод купівлі-продажу автомобілів укладаються безпосередньо в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України та не засвідчуються нотаріально.Відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, під час переоформлення авто письмовий дозвіл другого з подружжя у сервісних центрах не вимагається.Однак, можливість провести переоформлення без такого дозволу не скасовує правил щодо розпорядження спільною сумісною власністю подружжя. Якщо продавець не узгодив з другим із подружжя продаж автомобіля та відчужив його приховано, це може мати правові наслідки.
Автомобіль, придбаний у шлюбі, за загальним правилом є спільним майном
Згідно зі статтями 60, 63 та 65 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один із них з поважних причин — через навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хворобу тощо — не мав самостійного заробітку чи доходу.Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, окрім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження таким майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджатися спільною власністю вони повинні за взаємною згодою.Для укладення одним із подружжя угод, які потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, а також угод щодо цінного майна, згода другого з подружжя має бути надана у письмовій формі. Згода на укладення угоди, що потребує нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Що передбачає Цивільний кодекс щодо продажу спільного майна
Питання розпорядження спільною власністю врегульовано також Цивільним кодексом України.Згідно зі статтею 369 ЦК України, розпорядження майном, яке перебуває у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.Якщо один зі співвласників вчиняє правочин щодо розпорядження спільним майном, вважається, що він діє за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, має бути висловлена у письмовій формі та нотаріально посвідчена. Співвласники також можуть уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.Водночас, правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним зі співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника, якщо особа, яка уклала правочин, не мала необхідних повноважень.
Чи потрібна згода колишнього чоловіка або дружини після розлучення
Сам факт розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, яке було набуте під час шлюбу.Стаття 68 СК України передбачає, що розпорядження майном, яке є об’єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою відповідно до Цивільного кодексу України.Верховний Суд також наголошував, що розірвання шлюбу не спричиняє зміни правового статусу майна подружжя. Воно продовжує залишатися їхньою спільною сумісною власністю.Лише після вирішення питання про поділ спільного майна та визначення конкретних часток кожного зі співвласників таке майно може набути статусу спільної часткової власності або особистої приватної власності.Отже, якщо автомобіль був придбаний у шлюбі та після розлучення не був поділений, сам факт припинення шлюбу не надає одному з колишнього подружжя автоматичного права одноосібно розпоряджатися спільним транспортним засобом.
Коли автомобіль, придбаний у шлюбі, може не бути спільним майном
Водночас, не будь-яке майно, яке з’явилося у чоловіка або дружини під час шлюбу, автоматично є спільною сумісною власністю.Подружжя може набувати і майно, яке належить одному з них на праві особистої приватної власності.Зокрема, відповідно до статті 57 СК України, до особистої приватної власності дружини або чоловіка належить, серед іншого, майно, набуте під час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, придбане за кошти, які належали їй чи йому особисто.Тому у спорі щодо автомобіля важливим є не лише те, коли саме його придбали, а й за яких обставин та за які кошти він був набутий. Якщо автомобіль належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, правила про необхідність згоди другого з подружжя на розпорядження спільним майном до нього не застосовуються.За матеріалами: Судебно-юридична газета# АвтоМісце для вашої реклами