НАБУНаціональне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) оголосили про викриття організованої злочинної групи, яка, за версією слідчих органів, функціонувала під керівництвом діючого та колишнього народних депутатів, залучаючи до своєї діяльності посадових осіб Офісу Президента та інших осіб. Ця операція відома як «Форест Гамп».Правоохоронні органи стверджують, що учасники цієї схеми займалися легалізацією 150 мільйонів гривень готівки, здобутої злочинним шляхом, з метою подальшого внесення застави за одного з фігурантів у справі «Мідас».Згідно з повідомленням правоохоронців, до складу цієї групи входили заступник керівника Офісу Президента України, колишній народний обранець, голова правління державного банку, голова наглядової ради цього ж банку та інші індивіди.НАБУ та САП повідомили про підозру особам, які, за версією слідства, організували процес та забезпечили внесення застави, використовуючи кошти, отримані незаконним шляхом. Їхні дії кваліфіковано за статтею 209 Кримінального кодексу України, що стосується легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом. Розслідування на досудовому етапі триває.
Процес легалізації коштів
Регуляторні органи оприлюднили аудіозаписи розмов учасників справи, які, на думку слідства, підтверджують підготовку та реалізацію схеми з легалізації коштів для внесення застави у справі «Мідас».За інформацією детективів, для відмивання коштів були задіяні підконтрольні компанії та приватні особи, а пізніше — топменеджмент державного Sense Bank, з яким узгодили процедуру проведення транзакцій в обхід системи фінансового моніторингу. «На початку червня поточного року організатори схеми отримали фактичний контроль над АТ „Сенс Банк“. Це дозволило їм використовувати його у своїх інтересах», — зазначив детектив НАБУ.На оприлюднених записах голова наглядової ради Sense Bank доповідає заступнику керівника Офісу Президента про перерахування коштів на рахунки компаній, залучених до схеми.Крім того, як повідомляє Суспільне, у відеозаписі НАБУ присутній фрагмент розмови між особами, голоси яких, ймовірно, належать заступниці керівника Офісу президента Ірині Мудрій та колишньому народному депутату Максиму Микитасю. З викладеного випливає, що співрозмовники обговорювали вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, а також майбутнє керівництво антикорупційних органів.Місце для вашої рекламиПід час обшуків у рамках операції «Форест Гамп» НАБУ та САП також виявили документ, що містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.«Документ містить комунікаційні кроки та ключові повідомлення, спрямовані на врегулювання публічної ситуації навколо роботи ТСК», — пояснили в НАБУ. Фотографія документа свідчить, що «антикризовий» план стосується антикорупційної інфраструктури і передбачає заходи в медіа та соціальних мережах.Слід зазначити, що після розголошення аудіозаписів Ірину Мудру було звільнено з посади заступниці керівника Офісу Президента.
Значення фінансового моніторингу у справі
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк звернула особливу увагу на роль фінансового моніторингу в описаній НАБУ та САП схемі. На її думку, сам факт необхідності побудови складної системи для проведення грошових коштів свідчить про те, що фінансовий моніторинг є перешкодою для легалізації незаконних доходів.«Якщо дуже коротко, то, за даними слідства, учасникам схеми потрібно було легалізувати 150 мільйонів гривень для внесення застави за фігуранта справи „Мідас“. І вони не могли просто принести ці кошти до банку та здійснити платіж. Це сталося через систему фінансового моніторингу», — зазначила депутатка.Василевська-Смаглюк уточнила, що, згідно з даними слідства, для обходу цих процедур учасники схеми залучали підконтрольні компанії та осіб, відкривали банківські рахунки, готували підроблені документи та використовували транзитні операції.
Правила фінмоніторингу з серпня: банки вводять нові ліміти на перекази для ФОПів і юросіб
«Найголовніше — досягли домовленості з керівництвом державного банку про проведення платежів в обхід належних перевірок», — додала вона.На думку депутатки, ця ситуація демонструє, що фінансовий моніторинг здатний створювати перешкоди для відмивання нелегальних коштів. Однак вона підкреслила, що це не свідчить про досконалість системи. За її словами, трапляються випадки, коли моніторингові процедури створюють непотрібні труднощі для сумлінних клієнтів або виходять за межі необхідного.«Проте, „фінмоніторинг потрібно вдосконалювати“ і „фінмоніторинг не заважає нікому, окрім чесних людей“ — це два абсолютно різні твердження», — зазначила Василевська-Смаглюк.Вона також закликала не ігнорувати вимоги фінансового моніторингу, оскільки спроби їх обійти можуть мати кримінальні наслідки.За матеріалами: Finance.ua# Корупція# Корупціонери# Протидія корупції# Фінансовий моніторинг# Сенс БанкМісце для вашої реклами