Гральний бізнес: чому й після реформування галузі бюджет втрачає мільярди 19.05.2023 08:00 Укрінформ Фінансовий комітет ВР визнав державний контроль за ігровою індустрією неефективним, рівень справляння податків – незадовільним. Що далі?
Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики вимагає негайно розблокувати роботу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) і створити систему онлайн-моніторингу учасників грального ринку. Адже, незважаючи на певні поліпшення, ситуація на гральному ринку і зокрема в КРАІЛ, за висновками членів профільного комітету ВР, залишається неприйнятною. Через відсутність кворуму комісія вже тривалий час не може провести засідання й ухвалити рішення про видачу ліцензій учасникам ринку, за що держава мала б отримати понад 300 млн грн. Річ у тім, що один із членів комісії добровільно склав повноваження, ще один пішов на фронт. Звернення ж до уряду щодо призначення нових членів комісії не допомогли.
Тим часом на початку травня в парламенті зареєстрували урядовий законопроєкт, яким пропонується ліквідувати КРАІЛ та передати її функції іншому, не колегіальному, органу. А процес ліцензування хочуть автоматизувати. Парламентарії оцінюють таку ініціативу по-різному. Проте, обговорюючи ситуацію, вони наголошували на необхідності її врегулювання “тут і зараз”, адже при збереженні теперішнього статус-кво, за півроку чи й рік, доки новий закон буде ухвалено, держава втратить на оподаткуванні галузі десятки мільярдів гривень.
РЕФОРМА, ЯКА МАЙЖЕ НІКОГО НЕ ЗАДОВОЛЬНИЛА
Нагадаємо, що у серпні 2020 року набрав чинності закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”, якого чекали кілька років, доки ігрова індустрія в Україні, перепрошуємо за тавтологію, була поза законом. Документ легалізував гральний бізнес та встановив чіткі й, здавалося б, непорушні правила роботи ринку.
Плани реформаторів були доволі амбітними: лише в перший рік роботи ринку за новими правилами держава розраховувала отримати 7,4 мільярда гривень від продажу ліцензій та ще й мати неабиякий доважок – принаймні, кілька мільярдів – у вигляді податків на оборот. Зокрема, гральний бізнес має сплачувати до бюджету податок на прибуток підприємств (18%), податок на виграш (з усієї суми виграшу сплачується ПДФО 18% та військовий збір 1,5%), податок на дохід (18% від доходу за вирахуванням виплат гравцям (для гральних автоматів – 10% від доходу, для організаторів лотерей – 30%), а також вносити плату за щорічні ліцензії на кожен вид діяльності й на окремі гральні столи та автомати.
Насправді ж, не так сталося як гадалося: у 2021-му учасники ринку сплатили за ліцензії заледве 1,5 мільярда, а оподаткування поточної діяльності, то й взагалі принесло лише кілька сотень мільйонів гривень. У 2022 році ситуація майже не змінилася: за річного обороту онлайн-казино (приблизні оцінки) у 180 мільярдів гривень – податків, навіть з урахуванням плати за ліцензії, зібрали менше 2 мільярдів.
Пояснюють такий результат тим, що після початку повномасштабної російської агресії ігрова індустрія отримала можливість оподаткування на пільгових умовах. З 1 квітня набрали чинності поправки до Податкового кодексу, згідно з якими оператори грального бізнесу могли перейти на спрощену систему оподаткування та сплачувати лише 2% податку. Але навіть тоді гравці ринку винаходили нові й нові способи повного уникнення оподаткування.
Як зазначалося на засіданні парламентської ТСК з питань економічної безпеки, що відбулося у лютому цього року, тіньові обороти грального бізнесу сягали 10, а за деякими підрахунками, навіть 15 мільярдів гривень щомісяця, податкові втрати держави при цьому оцінювалися у 15-20 мільярдів гривень на рік.
Причому, до своїх схем учасники ринку долучали й “суміжників” – банки та роздрібні мережі. Дев’ять банківських установ (у тому числі, й деякі державні) надавали послуги із так званого “міскодингу”, що сприяв виведенню грошей без оподаткування. Якщо спрощено, то ставки гравців потрапляли не на рахунки онлайн-казино, збільшуючи їхні обороти, які, звісно ж, мали оподатковуватися “по повній”, а осідали на транзитних рахунках банків або переказувались на картки тисяч працівників торговельних мереж та інших пов’язаних з учасниками грального ринку компаній як частина їхніх “зарплат у конвертах”. Відповідно, з фіскальної точки зору казино начебто нічого не отримували, тобто, на гравцях не заробляли, а отже, й не сплачували податків. Не оподатковували й роботодавців власників банківських карток, на які “падали” ці кошти, і самих власників, адже йшлося про неофіційні зарплатні рахунки. На офіційні ж надходила лише частина щомісячних заробітків – зазвичай, у розмірі мінімальної зарплатні.
Були й інші схеми, коли гроші надходили на рахунки казино не як депозити гравців, а як розрахунок за рекламні чи інші послуги, що оподатковуються за іншими ставками. У такий спосіб учасники ринку також мінімізували податки. Або ж гроші гравців акумулювалися на транзитних банківських рахунках, звідки виплачувалися й виграші, а потому кошти, що залишалися, розподілялися між учасниками оборудки.
Коли за такі схеми нарешті взялися всерйоз (а перші сигнали від правоохоронних органів почали надходити ще у вересні минулого року), бюджетні надходження від ігрової індустрії різко зросли. Менше стала втрачати держава і завдяки логічному рішенню про скасування податкових пільг для ігрової індустрії (це ж, погодьтеся, не виробництво агропродукції й не постачання генераторів). Відповідний закон Верховна Рада ухвалила 12 січня. Як наслідок, вже у лютому до бюджету надійшли 312 мільйонів гривень податків від гемблінгу, що у 1,5 разу більше, ніж за увесь 2021 рік. Також це – приблизно половина усіх минулорічних надходжень.
У березні, коли схеми “міскодингу” вдалося ліквідувати повністю, податкові надходження продовжували зростати. Деякі банки відбулися легким переляком, отримавши попередження від силовиків та НБУ і сплативши штрафи за участь у “схематозі”. А одна з установ – “Айбокс Банк”, через який виводилися в тінь мільярдні доходи ігрової індустрії, – навіть утратив ліцензію.
До того ж, у березні вдалося розв’язати й проблему впливу гральної індустрії на національну безпеку України. Йдеться про припинення роботи на нашому гемблінг-ринку російського бізнесу та виведення коштів на користь держави-агресора. Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування санкцій проти таких суб’єктів господарювання та фізичних осіб і навіть присвятив цій темі частину одного зі своїх вечірніх звернень до українців.
Під дію санкцій, зокрема, потрапили букмекерські компанії і лотереї з Росії – ТОВ Спортлото, Бет.ру, КредитСервіс, Перша міжнародна букмекерська компанія, Букмекерська контора Парі, БетРінг, Букмекерська контора Марафон, Ставка ру, Леон, БК Олімп, Голден Бет, Стар Бет та інші. Крім того, у санкційному списку – українські ТОВ Паріматч, Фінансова компанія Лео і ПокерматчUA.
Источник: www.ukrinform.ua
