Пальне, тютюн, алкоголь: як навести лад на ринках підакцизних товарів 16.05.2023 10:30 Укрінформ Аналізуємо ініціативи, що мають унеможливити щорічні втрати державою десятків мільярдів гривень від несплачених мит та акцизів
Більше третини алкоголю, що збувається в Україні, виготовлено чи завезено незаконно — без ліцензій та дозволів, без сплати мита, акцизів та податків. Те ж стосується й кожної п’ятої пачки цигарок та кожного десятого літра пального.
Такі дані наводили учасники засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який аналізував стан дотримання законодавства на ринку підакцизних товарів та роботу органів, що опікуються боротьбою з тіньовим ринком підакцизної продукції. За підсумками дискусії напрацьовано низку доручень та рекомендацій.
Втім, далеко не всі політики та експерти вірять, що без зміни законодавчого поля, яке містить “лазівки” для уникнення оподаткування підакцизних товарів, і перезавантаження таких, приміром, органів як Державна митна і Державна податкова служби та Бюро економічної безпеки, можна досягнути успіху. А дехто бачить проблему в низькому рівні доходів українців, а також по-філософськи говорить про зміну нашого менталітету: люди, здебільшого, не переймаються походженням тих чи інших товарів — лиш би було дешевше.
Скільки втрачає держава від порушень на підакцизних ринках
Аналітики кажуть, лише з цигарковим димом торік “випарувалися” понад 19 мільярдів гривень, які держава могла отримати у вигляді податкових надходжень. Якби йшлося про легальне виробництво і постачання тютюнової продукції, а не про контрабанду та контрафакт. При цьому увесь обсяг акцизного податку із тютюну, зібраного для держкошторису, трохи перевищив 40 мільярдів гривень. Тобто, лише припинення схем із цигарками могло б збільшити цей показник на половину. Не кажучи вже про ризики для здоров’я споживачів. Адже жодної відповідальності за її якість виробники контрафактної й необлікованої продукції не несуть. І в разі чого — кінців, як-то кажуть, не знайдеш…
За даними дослідження маркетингової компанії Kantar Україна, цьогоріч обсяги нелегального ринку тютюну сягнули майже 22%. Тоді як ще восени минулого року цей показник хоча й був доволі високим, але меншим — лише 18%. Тобто, саме нелегальний тютюновий сектор, за висновками учасників засідання податкового комітету ВР, демонструє найвищі темпи зростання. Понад 60% нелегального ринку – цигарки без акцизних марок, марковані для продажу в магазинах безмитної торгівлі (Duty Free) або для експорту.
При цьому також понад 60% нелегальної продукції продається в кіосках та магазинах поряд із легальною. Тобто, споживач навіть не підозрює, що купує контрафакт чи товар, виготовлений із порушенням правил оподаткування. Лише опосередковано про те, що із походженням пачки цигарок щось не так, може свідчити позначка “duty-free”. Та й то не завжди.
Схема проста. Але коло залучених до неї осіб — доволі широке. Виробники (часто – легальні) виготовляють “понаднормові” партії продукції на пільгових умовах, передбачених для товарів на експорт, – без сплати ПДВ й акцизів. Проте насправді такі партії через напрацьовані логістичні й збутові ланцюжки потрапляють на внутрішній ринок і продаються за ціною цигарок, з яких сплачено всі податки та збори. Враховуючи ж, що частка акцизу у вартості такої продукції — понад 60%, економія досить пристойна. На кожній пачці цигарок вартістю 85-90 гривень ділки “наварюють” гривень 50-60. Аби прикрити порушення, у торговельних закладах Duty Free завищують обсяги реально проданих на пунктах перетину кордону цигарок. Статистика твердить, що торік в Україні працювали лише 15 магазинів безмитної торгівлі із 48 зареєстрованих. До того ж, через війну припинили роботу усі такі заклади у вітчизняних аеропортах, які раніше забезпечували левову частку “вільних від мита” продажів. Однак обсяги збуту через такі заклади цигарок (за паперами) скоротилися лише на чверть…
Подібна ситуація й на ринку спирто-горілчаної продукції. Як наголошували парламентарі, на території України необлікований спирт виробляють на двох десятках спиртзаводів. Деякі з них виготовляють лише контрафакт, інші — частково працюють “у білу”, частково — за “сірими” схемами. Неофіційно виготовлений спирт використовується при виробництві лікеро-горілчаних виробів і у такий спосіб частково легалізується. Частково ж нелегальним є увесь ланцюжок виробництва готового алкоголю.
“Обсяги виготовленого необлікованого спирту щомісячно перевищують 2 мільйони літрів. Його використовують для виготовлення необлікованої горілки за так заною “формою 2”. Як наслідок, із нього не сплачується акцизний податок”, – пояснює економіст Олег Гетман.
Загалом через роботу тіньового ринку алкогольних напоїв і тютюнових виробів Україна щороку втрачає понад 30 мільярдів гривень бюджетних надходжень, – це повідомив у колонці для Укрінформу віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Михайло Федоров
Чимало втрачає держава і через схеми на ринку пального. Ще більшим буде збиток після повернення з 1 липня до довоєнного рівня оподаткування цієї галузі, адже частка ПДВ й акцизів у вартості легальної продукції зросте, нелегали ж зароблятимуть більше. Для споживачів же придбання фальсифікату — гарантія швидкого псування двигунів, паливної та інших систем транспортного засобу, аж до зростання ризику аварій.
“Незважаючи на зусилля, що вживаються із 2019 року у боротьбі з нелегальним виробництвом та обігом пального, тіньовий сегмент на ринку палива, за оцінками експертів, зріс. Що свідчить про недостатність проведених заходів із припинення практик з тіньового виробництва пального та торгівлі пальним, зокрема через міні-НПЗ. Навіть легальні мережі торгівлі паливом при середній податковій ефективності (співвідношення сплачених податків до обсягів постачання) галузі в 0,5% декларують низьку податкову ефективність – від 0,18% до 0,42%”, – йдеться у висновках фінансового комітету ВР.
Як зазначається, моніторинг відкритих джерел мережі Інтернет виявив сотні пропозицій придбання фальсифікованої підакцизної продукції: нелегальні веб-сайти зі збуту незаконно виготовленого спирту, лікеро-горілчаної продукції, тютюнових виробів; інтернет-платформи нелегального продажу підакцизних товарів, в тому числі, в соціальних мережах Telegram і Facebook. Депутати вважають: боротьба з таким явищем не має обмежуватися блокуванням підозрілих інтернет-ресурсів: треба виявляти й затримувати причетних до такої діяльності людей та притягувати до відповідальності вигодонабувачів.
Чому боротьба з порушеннями не приносить очікуваних результатів
Звісно ж, сказати, що правоохоронці й фіскальні органи – ДПС, ДМС, БЕБ та МВС (а в окремих випадках — і СБУ) — з такими схемами взагалі не борються, не можна. Час від часу вони звітують про резонансні обшуки й розслідування. Але йдеться, швидше, про поодинокі факти, аніж про системну боротьбу. Також депутати вважають, що в багатьох випадках розслідування у резонансних справах необґрунтовано затягуються.
“Так, зокрема, в кримінальній справі щодо київського виробника тютюнових виробів відсутні підозри з 2020 року; відсутні результати щодо встановлення необлікованих тютюнових виробів у Рівненській, Одеській областях; не вжито дієвих заходів із припинення незаконного виробництва тютюнових виробів у місті Дніпро”, – наголошується у висновках парламентського комітету.
До того ж, буває, що щойно силовики “відрубають” (чи спробують відрубати) одну голову тютюновій чи алкогольній “гідрі”, як десь виростає нова.
Приміром, торік у листопаді зупинили роботу тютюнової фабрики "Юнайтед Табако" у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Дев’ять її виробничих ліній (у тім числі, і дві новенькі, ще не встановлені) демонтували й відправили на зберігання до Кам’янця-Подільського. Частково фабрика працювала легально, але більшість прибутків отримувала саме завдяки необлікованій (державою) продукції. За п’ять місяців до того проти дистриб’ютора ТОВ “Торговий дім Юнайдет Табако” відкрили кримінальне провадження. Підстава – заява жителя Дніпропетровщини, якому стало зле через низьку якість тютюнової продукції. Після цього і вдалося “розплутати клубок”. З’ясувалося, поміж іншого, що необліковану продукцію підприємства постачали на непідконтрольні території Донеччини та Луганщини, а виручкою ділилися із тамтешніми ватажками-терористами. Певно, це й стало причиною доволі рішучих дій силовиків — після обшуків, проведених СБУ, фабрику закрили.
Але цими днями у ЗМІ з’явилася інформація про те, що фабрика відновила діяльність…на Тернопільщині. За даними першого заступника голови фінансового комітету ВР Ярослава Железняка, ймовірним місцем роботи “оновленого” підприємства може бути село Острів Тернопільського району. Опосередковано про відновлення роботи підприємства на новому місці можуть свідчити й дані дослідження Kantar Україна про реальні обсяги нелегального ринку. Торішнє скорочення його частки з 22% до 18% якраз і пояснювали закриттям фабрики в Жовтих Водах. Тепер же, як зазначалося вище, цей показник знову повернувся до 22%…
Ярослав Железняк
Торік, за даними аналітиків, 64% фіктивного виробництва цигарок для duty-free припадали на ТОВ "Винниківська тютюнова фабрика", що підконтрольна ексдепутатові Львівської облради Григорію Козловському. У березні детективи БЕБ провели на підприємстві серію обшуків, поміж іншого, виявивши 1,6 мільйона пачок цигарок без акцизних марок. Йдеться про потенційну втрату державою приблизно 85 мільйонів гривень податків і зборів. Утім, очікуваних суспільством висновків у цій справі досі немає. Подібні розслідування у нас можуть тривати роками. Підприємство продовжує працювати. Що, з одного боку, добре, адже блокувати діяльність суб’єктів господарювання без судових рішень неприпустимо. Та з іншого — чи є гарантії, що фабрика не продовжує гнати “ліву” продукцію?
З останніх прикладів — ліквідація масштабної схеми нелегального виробництва та реалізації тютюнових виробів на Одещині.
“За даними слідства, група осіб організувала підпільну тютюнову фабрику в одному з районів Одеської області. Цех облаштували у підвальному приміщенні, над яким для прикриття звели будинок. Для маскування великих обсягів спожитої електроенергії зловмисники встановили дизельну електропідстанцію", – повідомили у пресслужбі Генеральної прокуратури. Промислові потужності виробництва дозволяли виготовляти до 30 тисяч пачок цигарок на добу. Продукцію маркували етикетками відомих іноземних брендів. Фальсифікат продавали по всій Україні та за її межами. Орієнтовний щомісячний прибуток ділків сягав 12 мільйонів гривень.
Також на території Одещини детективи Бюро економічної безпеки припинили канал постачання електронних цигарок. При обшуку вилучено майже 4 тисячі електронних цигарок без марок акцизного збору на 1,5 мільйона гривень. Справу скеровано до суду.
Інформація про такі випадки надходить ледь не щотижня. Утім, якщо порівнювати цифри, що фігурують у кримінальних провадженнях, з оцінкою бюджетних втрат, ідеться наразі про краплю в морі. Боротьба з контрафактом і податковими зловживаннями при виготовленні та продажу підакцизної продукції потребує масштабування й нових підходів. Пошуком рецептів і переймалися учасники згаданого засідання парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
“Висновки такі. Попри істотне збільшення відрахувань акцизного податку (план 2023 року перевиконується щомісяця), ситуація є, мʼяко кажучи, складною:
– організовані злочинні групи продовжують роботу, незважаючи на війну;
– на ринку, вочевидь, побільшало нелегального спирту;
– деякі виробники контролюються росіянами;
– на легальному ринку податкове навантаження різних субʼєктів відрізняється у декілька разів;
– кустарні виробництва тютюну процвітають широко використовуючи для реалізації безакцизноі продукції рекламу в соцмережах та сайтах.
Розв’язання проблеми бачимо в об’єднанні зусиль і відповідальності всіх правоохоронних органів із визначенням чітких строків”, – наголошує голова комітету Данило Гетманцев.
Данило Гетманцев
Яких змін потребують держава, суспільство й легальні учасники ринку
Поміж рекомендацій парламентського комітету — проведення вже до 25 травня перевірок виробників тютюнових виробів та імпортерів щодо усіх питань виробництва та обігу тютюнової сировини. До 19 червня мають перевірити роботу заводів – виробників спирту, аби з’ясувати, чи не виготовляють там необліковану продукцію. А до 19 липня перевірять і виробників готової лікеро-горілчаної продукції.
Прийдуть інспектори і на АЗС та на інші об’єкти роздрібної торгівлі пальним, у тому числі – заправні комплекси блочного, контейнерного та модульного типів. Перевірятимуть наявність ліцензій на роздрібну торгівлю пальним на місце торгівлі, реєстрацію РРО, акцизного складу, зареєстрованих рівнемірів та витратомірів – лічильників, дотримання касової дисципліни, оформлення найманих працівників, надання звітності та інших вимог. Для ефективності перевірок вдаватимуться до контрольних закупівель.
Також комітет запропонував постійно перевіряти ліцензіатів, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами з порушенням чинного законодавства. У планах – розробка алгоритму удосконалення функціонування цілодобової системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском алкогольної продукції. Така система дозволить централізовано зберігати інформацію та здійснювати відеотрансляцію в онлайн-режимі.
Перевірятимуть і самих контролерів. Зокрема, йдеться про перевірки дотримання законодавства посадовими особами ДПС, відповідальними за роботу податкових постів та працівниками таких податкових постів управління контролю за підакцизними товарами.
Правоохоронцям доручили жорсткіше боротися із випадками стихійної нелегальної торгівлі тютюновою продукцією, в тому числі, на ринках та через роздрібні мережі (магазини, кіоски, пересувні об’єкти торгівлі) з порушенням порядку провадження господарської діяльності.
СБУ рекомендували посилити перевірки та ініціювати застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо виробників підакцизної продукції, які контролюються громадянами країни -агресора.
Тим часом самі депутати мають розробити законодавчі зміни, які сприятимуть боротьбі з порушеннями на ринках підакцизних товарів. Поміж варіантів, про які пишуть у ЗМІ, – заборона роботи магазинів duty-free на автомобільних пунктах перетину кордону. На цій пропозиції, зокрема, наполягає Державна митна служба. Інша пропозиція — заборона торгівлі підакцизною продукцією в магазинах безмитної торгівлі при дозволі продавати там інші товари. Третій варіант – дозволити продавати підакцизні товари в магазинах duty-free, проте обкладати їх усіма податками та митом, тобто, на звичайних для внутрішнього ринку умовах.
Яким шляхом підуть народні обранці, стане відомо ближче до кінця травня. Ярослав Железняк натякнув, на що незабаром може з’явитися законопроєкт, підготовлений на основі однієї із цих пропозицій.
Також нагадаємо, що Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти 8286 та 8287, остаточне затвердження яких дасть старт впровадженню е-марки акцизного податку для алкогольних та тютюнових виробів, а також створенню електронної системи обігу цих видів підакцизної продукції.
За словами віцепрем’єра Михайла Федорова, паралельно готується революційне рішення – усі операції з перевезення, зберігання, продажу кожної одиниці алкогольної та тютюнової продукції фіксуватимуться в електронній системі. А на кожен товар наноситиметься DataMatrix-код, який можна просканувати через "Дію" та отримати необхідну інформацію про товар. “Впровадження електронної системи зменшить обсяги нелегального ринку цих продуктів та на 15% збільшить надходження до бюджету від сплати акцизного податку”, – переконаний урядовець.
Отже, попереду багато копіткої роботи з наведення “акцизного” ладу.
Владислав Обух, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
