Оподаткування посилок вартістю до 150 євро є необхідним не лише для виконання міжнародних зобов’язань, але й для створення рівних умов для українських та іноземних виробників. Наразі держава фактично надає пільги, переважно, китайським компаніям, що доставляють товари в Україну.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі Громадського радіо. Він наголосив, що Україна таким чином надає переваги іноземним виробникам, тоді як український бізнес сплачує податки та створює робочі місця.
Гетманцев визнав, що частина українців дійсно користується міжнародними замовленнями для особистих потреб. Однак головне питання полягає у нерівних умовах для українського та іноземного бізнесу.
“Чи справедливо це, коли, купуючи в Україні, ти платиш ці 20% податку, а купуючи в Китаї, ти ці 20% не платиш? Якщо ми говоримо про цей закон, то сам факт дискусії щодо нього був дещо дивним”, – зазначив він.
За словами Гетманцева, пільга на дешеві міжнародні посилки виникла близько 30-40 років тому через складність адміністрування податку. Тоді цифровізація ще не дозволяла ефективно контролювати такі операції, тому було простіше не обкладати дешеві посилки податком. Така практика існувала в багатьох країнах. Однак сьогодні, завдяки цифровізації, цей податковий мінімум скасовано практично всюди, включно з Євросоюзом та США. Це дозволило використовувати пільгу для масових продажів з-за кордону.
Гетманцев підкреслив, що нинішня система надає перевагу китайським продавцям. “Китайський товаровиробник, який не сплачує податки в Україні, не створює робочі місця, не потерпає від обстрілів, не сплачує податки, – ми його пільгуємо. А нашого товаровиробника тут ми оподатковуємо. Тобто ми створюємо невигідні умови для тих, хто дає людям роботу і сплачує податки, і фактично пропонуємо їм перенести бізнес за кордон”, – пояснив він.
Депутат також зазначив, що скасування пільги підтримують представники української легкої промисловості та працівники підприємств. “Вся легка промисловість наша просто кричить про необхідність скасування цієї пільги. Це не лише інтереси власників бізнесу, а й робочих колективів, сімей, які хочуть отримувати зарплату і працювати за фахом тут”, – додав Гетманцев.
Відмова від скасування пільги на міжнародні посилки має не лише економічні, але й бюджетні наслідки. “На сьогодні ми маємо дефіцит військового бюджету на 27 мільярдів доларів. І до цього – ще 29,5 мільярдів доларів, які ми маємо отримати від іноземних партнерів за нашими зобов’язаннями. Збитки від цих необкладених посилок становлять 4,2 мільярда євро. Крім того, це зрив програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, де скасування цієї пільги є структурним маяком і нашим зобов’язанням”, – підкреслив він.
Раніше народні депутати вже двічі провалили законопроєкт про скасування податкової пільги для посилок вартістю до 150 євро. Офіційною причиною називають бажання зберегти можливість для українців замовляти дешеві товари, переважно з Китаю. Однак ціна такої можливості – мільярди євро допомоги, які Україна може втратити, не виконавши свої зобов’язання, а також можливість своєчасно фінансувати потреби української армії.
