Росія зіткнулася з різким падінням експорту пшениці: порти закриті, а Латвія готує 300% мита
Російський експорт пшениці переживає стрімке падіння через проблеми з роботою чорноморських та азовських портів. У серпні поставки скоротилися до найнижчого рівня за останні 16 років. Водночас спроби Росії переорієнтувати частину зернових вантажів на Балтійське море стикаються з новими перешкодами: Латвія планує запровадити 300-відсоткове мито на зерно з Росії та Білорусі.
За оцінками агроконсалтингової компанії SovEcon, у серпні Росія могла експортувати близько 2,2 мільйона тонн пшениці. Це значно менше, ніж у попередні роки: торік за цей місяць було відвантажено майже 4,5 мільйона тонн, а середній показник за останні п’ять років становив близько 5 мільйонів тонн. Востаннє серпневий експорт був нижчим у 2010 році, коли Росія вивезла 1,6 мільйона тонн на тлі запровадженої після посухи заборони на експорт зерна.
Основною причиною нинішніх проблем є перебої в роботі російських портів на Чорному морі. За даними SovEcon, на момент аналізу всі зернові термінали Новоросійська залишалися закритими для завантаження суден, а порт Тамань також не функціонував. Атаки на портову та судноплавну інфраструктуру створили серйозні обмеження для перевезень, що негативно вплинуло на один із головних експортних секторів російського аграрного ринку.
Наслідки вже відчувають російські фермери. Великий обсяг нового врожаю надходить на внутрішній ринок, тоді як експортний попит обмежений. Це призвело до падіння цін на продовольчу пшеницю в Росії приблизно на 18% з червня, до 11 025 рублів за тонну. Водночас обмежена пропозиція російського зерна на світовому ринку підтримує міжнародні ціни на пшеницю.
Москва намагається компенсувати проблеми на південному напрямку за рахунок Балтійського моря. Минулого експортного сезону (з липня 2025-го до червня 2026 року) через порти Чорного та Азовського морів Росія відправила 46,3 мільйона тонн зерна, що становило близько 90% усього її морського зернового експорту. На російські порти Балтійського моря припало лише близько 1 мільйона тонн.
Зараз ситуація змінюється. Після початку нового сезону попит на відвантаження зерна до російських балтійських портів різко зріс. Російські експортери також почали активніше розглядати порти країн Балтії, особливо Латвії, як альтернативний маршрут.
Однак саме тут Москва може зіткнутися з новим бар’єром. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що уряд планує запровадити 300-відсотковий тариф на зернові вантажі з Росії та Білорусі, а також на їхню переробку. Мета цього рішення — обмежити використання латвійської інфраструктури для російського та білоруського зерна.
Латвія також прагне створити механізми для перевірки походження зерна. Зокрема, йдеться про можливість виявлення продукції, яка могла бути вивезена з окупованих територій України, та співпрацю з українською стороною і лабораторіями для встановлення її походження.
Для Росії це важливо не лише через втрату окремого маршруту. Російські порти на Балтійському морі самі по собі не здатні повністю замінити чорноморські та азовські. Доступ до інфраструктури Латвії та інших балтійських країн міг би частково компенсувати проблеми з південним експортним напрямком. Таким чином, російський аграрний сектор опинився у подвійній пастці: проблеми з портами обмежують експортні можливості, а надлишок зерна всередині країни тисне на ціни.
Як повідомляв OBOZ.UA, Туреччина прагне відновити експорт зерна Чорним морем, розробивши план та обговорюючи його з українською та російською сторонами. Анкара сподівається домовитися про новий механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи, що діяла на початку повномасштабної війни.
