ПДВ на 21% та “друк грошей”: як держава планує компенсувати збитки
Уряд розглядає дві потенційні моделі для компенсації збитків, завданих підприємствам війною. Одна з них передбачає добровільне страхування виробничих активів, а інша – можливе збільшення ставки податку на додану вартість (ПДВ) до 21%.
Перша ініціатива полягає в тому, щоб дозволити підприємствам-платникам ПДВ застрахувати свої виробничі чи складські активи від знищення. За це вони сплачуватимуть 2% від вартості активів. Цей механізм працюватиме через страхові компанії та спеціальний фонд, для якого Україна планує залучити близько 1 мільярда доларів. Ще 1 мільярд доларів очікується у вигляді співфінансування від міжнародних партнерів.
Як одне з джерел фінансування української частини, розглядається підвищення ставки ПДВ на 1%, тобто до 21%. Це стосуватиметься всіх платників податку, а не лише тих, хто застрахує свої активи.
Добровільне страхування під час війни: сумнівна ідея
Автор статті висловлює сумніви щодо доцільності добровільного страхування в умовах війни. Він зазначає, що страхові випадки не виникають випадково, а мають певну вірогідність передбачення як у регіональному, так і в галузевому вимірі. Це, на його думку, нагадує страхування напередодні пожежі, коли інші не поспішають страхуватися.
Підвищення ПДВ: додаткове навантаження на бізнес
Якщо ж мова йде про загальне підвищення ПДВ до 21% для полегшення компенсації збитків державою, то це буде “краплею в морі” для держави, але значним додатковим навантаженням для платників податків під час війни.
Автор також висловлює скептицизм щодо тимчасового характеру такого підвищення. Він нагадує про “тимчасовий” військовий збір, який, ймовірно, залишиться і після війни, а також про “пенсійні” податки часів Кучми, які проіснували довго під різними назвами.
Крім того, згадується про “тотальну й незмінну корумпованість” відшкодування ПДВ. Автор наголошує, що ПДВ є непрямим податком, який сплачують споживачі, і його підвищення призведе до зростання цін, що є додатковим тягарем для покупців українських товарів.
“Друк грошей” як альтернатива?
Інша інфляційна ініціатива, яка розробляється, – це можливість “друку грошей” (монетарного фінансування бюджету) з боку Міністерства фінансів. Міністр фінансів вже припустив таку можливість, зазначивши, що це призведе до девальвації гривні, інфляції та інших негативних наслідків.
Автор зауважує, що самі по собі офіційні інфляційні очікування вже провокують інфляцію. Особливо небезпечним “друк грошей” є під час війни, оскільки на відміну від мирного часу, коли “дешеві гроші” можуть стимулювати інвестиції, в умовах війни це призведе лише до шкоди.