Фото до статті
Дарина ГерцеваРинки та компанії25.08.2026 15:544 хвилини 6,1 т. 0Читать на русском
Підписатися
Україна потенційно зможе відновити цивільне авіасполучення ще в період воєнних дій, проте розглядають відкриття неба як поступовий процес, що складатиметься з чотирьох етапів – від виконання технічних рейсів до організації регулярних пасажирських перевезень. На початковій стадії польоти можуть бути суттєво обмежені щодо кількості, часу доби та погодних умов, а ключовою вимогою й надалі залишатиметься безпека.
Відео дня
Про це повідомляє редакторка Юлія Самаєва, посилаючись на експертів у відповідній галузі. Такий підхід вже випробували інші країни, зокрема Ізраїль, де цивільна авіація функціонує в умовах невідступної воєнної небезпеки.
Перший етап – технічні польоти
Першим кроком на шляху до відновлення авіасполучення можуть стати технічні рейси без людей на борту. Їхня головна мета – повернути з України літаки, які залишилися на території країни після початку повномасштабного вторгнення, а також перевірити, наскільки злагоджено працюють усі механізми управління та контролю ризиків.
Тривале простоювання становить серйозну проблему для авіаперевізників. Повітряні судна потребують регулярного технічного обслуговування, а без нього значна частина флоту може втратити можливість безпечної експлуатації.
Показовою стала ситуація з літаками “Міжнародних авіаліній України”. Через тривалу відсутність польотів деякі повітряні судна вже можуть бути непридатними для повноцінної експлуатації.
Певний досвід виконання подібних рейсів Україна вже має. Першими після закриття повітряного простору стали турецькі військово-транспортні літаки, які доставили гуманітарну допомогу в Україну в ніч проти 24 лютого 2022 року та залишилися на українській території через початок повномасштабного вторгнення. Їхнє повернення до Туреччини тривало близько восьми місяців.
Надалі подібні операції стали організовувати оперативніше. За оцінками фахівців, наразі система вже може бути підготовлена до певної систематичності технічних польотів. Саме цей формат вважається одним із найбезпечніших для початку відновлення авіаційного сполучення, оскільки йдеться про невелику кількість літаків без пасажирів.
Другий етап – гуманітарні та медичні рейси
Після успішного виконання технічних рейсів наступним кроком може стати відкриття повітряного простору для медичної евакуації та гуманітарних місій. Йдеться про рейси під егідою ООН та інших міжнародних гуманітарних організацій.
Такий формат дозволив би поступово збільшити навантаження на систему управління повітряним рухом, водночас не переходячи одразу до масових пасажирських перевезень. Однак вимоги до безпеки на цьому етапі будуть значно суворішими.
Якщо під час технічного рейсу ризикує переважно екіпаж, то медичний або гуманітарний літак перевозить людей, зокрема поранених чи хворих. Тому перед переходом до другого етапу необхідно буде переконатися, що всі учасники системи – від диспетчерських служб до військових можуть миттєво координувати дії у разі виникнення небезпеки.
Третій етап – разові чартерні рейси
Наступним кроком може стати запуск окремих чартерних рейсів із поступовим розширенням маршрутів. Саме на цьому етапі система зіткнеться з найбільшими викликами, адже літаки вже перевозитимуть цивільних пасажирів. Відповідно, вимоги до безпеки та страхування будуть набагато вагомішими.
Окремою проблемою залишається захист аеропортів від повітряних атак. Під час роботи систем протиповітряної оборони аеропорт може бути прикритий з різних напрямків, однак виліт цивільного літака створює додаткові складнощі. Коли повітряне судно залишає аеродром, відповідний сектор повітряного простору не може використовуватися ППО так само, як у ситуації, коли з аеропорту нічого не вилітає.
У результаті одночасний запуск великої кількості рейсів може створювати додаткові ризики. Чим більше літаків перебуває в повітрі та чим більше напрямків використовує аеропорт, тим складніше одночасно забезпечувати повне прикриття всіх секторів.
Саме тому повернення цивільної авіації навряд чи відбудеться за принципом “сьогодні небо закрите, а завтра всі аеропорти працюють”. Найімовірнішим сценарієм є поступове збільшення кількості рейсів після перевірки кожного попереднього етапу.
Як можуть контролювати ризики
Безпека залишатиметься ключовою умовою кожного польоту. Повністю виключити загрозу під час війни неможливо, тому основна увага має бути зосереджена на системі управління ризиками та здатності оперативно реагувати на зміну ситуації.
Ще до вильоту має проводитися комплексна оцінка загроз. Вона може враховувати воєнну ситуацію, роботу протиповітряної оборони, погодні умови, стан аеропорту та інші чинники.
Найскладнішими частинами польоту залишаються зліт і посадка. Саме в ці моменти літак перебуває на відносно невеликій висоті та має менше можливостей для маневру.
За оцінками фахівців, особливо небезпечними можуть бути перші та останні 15-20 хвилин польоту. У цей час екіпаж має перебувати в постійному контакті з відповідними службами, а військові структури – бути готовими оперативно реагувати на потенційну небезпеку.
Після набору висоти можливості для маневру значно ширші. Якщо ситуація змінюється, літак можна відвести в інший сектор або скоригувати його маршрут. Таким чином, система безпеки має працювати не лише до вильоту, а протягом усього рейсу.
Четвертий етап – регулярні пасажирські рейси
Фінальним етапом може стати відновлення регулярних цивільних перевезень. Втім, якщо війна на той момент продовжуватиметься, це не буде повноцінне повернення авіації до довоєнного режиму. Ймовірно, кількість рейсів залишатиметься обмеженою, а польоти виконуватимуть лише за сприятливих погодних умов і в певний час доби.
За одним із запропонованих сценаріїв, на початковому етапі регулярного сполучення може йтися максимум про два рейси на годину. Крім того, польоти можуть виконуватися лише вдень та за відсутності несприятливих погодних умов.
Авіаційна галузь потребує складної інфраструктури, кваліфікованих кадрів і значних інвестицій. Чим довше літаки не здійснюють регулярних рейсів, тим складніше відновити всю систему після завершення війни.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, український авіаперевізник SkyUp відкрив продаж квитків на літо 2027 року та запланував із Кишинева 26 регулярних напрямків, зокрема нові рейси до Відня, Родоса, Батумі, Тбілісі, Мілана-Бергамо, Дюссельдорфа, Нюрнберга, Парижа, Пули, Спліта та Праги. Для українців Кишинів є зручним пунктом вильоту, а авіакомпанія заявляє, що частину рейсів заплановано з урахуванням можливості дістатися до молдовської столиці без додаткової ночівлі.
Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!
4104161515270ПідписатисяТегиУкраїнаРосійські обстрілиаеропортавіаквиткиавіаціяРедакційна політика
- Економіка
- Ринки та компанії
- Українські аеропорти можуть…
Повернутися на головну OBOZ