Фото до статті
Ілля РябінінНовини політики23.08.2026 22:157 хвилин 2,4 т. 0Читать на русском
Підписатися
У Києві, у неділю, проходив саміт “Україна–країни Нордично-Балтійської вісімки” (NB8). В заході брали участь очільники України, Данії, Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та Норвегії.
Відео дня
Водночас прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон долучився до події онлайн. OBOZ.UA інформує про те, що відбувалося на зустрічі.
Що відомо
У своїй вступній доповіді президент України Володимир Зеленський зазначив, що від самого початку цієї війни країни Північної Європи та Балтії були серед тих, хто найбільш стійко й незмінно підтримував Україну.
“І всі ви чудово усвідомлюєте, що наразі відбувається в Україні, знаєте всі деталі, а також те, що Росія готує на цю осінь і, що ще важливіше, на цю зиму. Балістичні ракети залишаються ключовою загрозою, і ми докладаємо максимум зусиль, щоб їй протидіяти”, – підкреслив він.
За його словами, сьогодні під час саміту його учасники розглядали шляхи фінансування цього дефіциту. На думку Зеленського, це можуть бути, зокрема, і заморожені активи Росії, і двосторонні угоди з конкретними державами, деякі з яких не входять до ЄС.
Зеленський знову висловився щодо підриву “Північних потоків”
Глава держави також відкинув звинувачення у причетності України до підриву “Північних потоків”. Він акцентував, що Київ готовий до спільних дій з партнерами для встановлення всіх обставин подій, а українські відомства вже беруть участь у відповідній взаємодії.
“Вони (Німеччина – Ред.) чудово знають, що Україна не була причетна до реалізації і до самого задуму щодо здійснення відповідної операції”, – заявив Зеленський під час спілкування з представниками преси.
Наразі триває розслідування, в рамках якого є підозрювані та свідки. Окремо досліджуються обставини, пов’язані з громадянами, серед яких є і українці.
Угода з Норвегією
Під час саміту Україна та Норвегія підписали Угоду про оборонно-технологічне співробітництво. За словами глави держави, також під час саміту низка країн анонсували надання гуманітарних та військових пакетів допомоги, окрім того, було узгоджено обсяги підтримки України на майбутній рік.
“У сфері безпілотників, яка змінює характер та вигляд сучасної військової діяльності, ми робимо внесок в українську промисловість, трансформуємо нашу власну промисловість і отримуємо дуже цінний внесок від українських фахівців”, – повідомив голова норвезького уряду Йонас Гар Стере.
Допомога від Фінляндії
Водночас фінський президент Александр Стубб оголосив про майбутні військовий та енергетичний пакети задля підтримки України та підкреслив тіснішу взаємодію між українськими та фінськими оборонними підприємствами.
“Маю три конкретні анонси на сьогодні. Перше – це протиповітряна оборона. Ми готуємо наш наступний пакет, і він задовольнить деякі критичні потреби України”, – зазначив він.
Друге, Стубб сказав, що напередодні зими “будуть добрі новини з енергетичного боку, і особливо щодо електроенергетики, щодо двигунів та турбін”, при цьому не розкриваючи точного обсягу допомоги в енергетичній сфері.
“І зрештою, радий, що сім фінських оборонних компаній змогли розпочати тіснішу співпрацю зі своїми українськими колегами”, – додав президент Фінляндії, коментуючи взаємодію Києва та Гельсінкі у виробництві БПЛА.
Співпраця з Ригою
Водночас глава уряду Латвії Андріс Кулбергс заявив, що за період, що минув від підписання Drone Deal між Києвом та Ригою, сторони перейшли до практичних кроків.
“У нас вже є три конкретні компанії, які підписали меморандуми про взаєморозуміння і готові цього року розпочати створення виробничих потужностей у співпраці з латвійською промисловістю”, – повідомив він.
За його словами, це буде реалізовано з використанням відповідного фінансування, а також позики, яку ЄС надає Україні. Крім того, до Латвії прибували українські фахівці, щоб оцінити її спроможності у сфері антидронового захисту.
“Ми визначили конкретні засоби, яких нам бракує для забезпечення таких можливостей відповідно до українських стандартів, і тепер маємо обговорити, як отримати необхідне обладнання та прискорити його доставку до Латвії, щоб створити найкращі можливості для захисту нашого неба від дронів”, – зазначив прем’єр.
Метте Фредеріксен коротко розповіла про переговори
За словами прем’єрки Данії Метте Фредеріксен, війна Росії проти України кардинально змінила підхід до безпеки Європи. Вона підкреслила, що Україна має стати членом ЄС і НАТО, а Європа повинна оновити свої озброєння, щоб мати можливість як допомагати Україні, так і захищати власних громадян.
“Спосіб мислення про європейську безпеку повністю трансформувався. Тому вам потрібне членство в Європейському Союзі. Всі на цій сцені це підтримують. І вам потрібно бути членом НАТО, тому що весь досвід, який ви здобули на полі бою, те, як ви можете виробляти, чисельність вашої армії, ваша готовність померти за те, у що ви вірите, – це те, чому ми маємо у вас навчитися”, – сказала Фредеріксен.
Політикиня зазначила, що під час зустрічі в Києві лідери обговорювали посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Водночас у Європі зацікавлені у використанні українського бойового досвіду, зокрема у сфері безпілотників та інших військових можливостей.
Заяви з Литви та Естонії
Литовський президент Гітанас Науседа заявив, що Вільнюс продовжить щорічно виділяти чверть відсотка свого ВВП на допомогу Києву, допоможе зміцнити протиповітряну оборону та підтримуватиме на шляху до ЄС.
“Я не можу вас підвести, і ми, литовці, не підведемо українців. Тому будемо витрачати не менше 0,25% щороку в різних формах. Але насамперед ми допоможемо вам у зміцненні вашої протиповітряної оборони, придбанні боєприпасів”, – заявив Науседа.
Водночас прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що прямої загрози країнам Північної Європи та Балтії, як і іншим членам НАТО з боку Росії наразі немає, але Москва продовжуватиме діяти так, аби партнери менше надавали допомогу Україні.
“Прямо зараз військова оцінка та оцінка безпеки досить чітка: НАТО працює ефективно. Оцінка Росією могутності та сили НАТО перебуває на такому рівні, що вони знають – не варто атакувати. Це означає, що НАТО та європейські країни можуть почуватися впевнено, безпосередньої небезпеки немає… Але росіяни роблять усе, щоб змусити всіх зосередитися на собі, а не на Україні”, – сказав він.
Після саміту Володимир Зеленський провів індивідуальні переговори з лідерами країн.
“За ці роки ми вибудували з кожною країною Північної Європи та Балтії таке партнерство й дружбу, якими можна пишатися. У нашій співпраці завжди є чітка й практична повістка дня: зміцнення нашої ППО, підготовка до зимового періоду, євроінтеграція та спільні оборонні проєкти. І завтра продовжимо спільну роботу та обговорення”, – написав він у своєму Telegram-каналі.
Як повідомляв OBOZ.UA, Володимир Зеленський провів зустріч із представниками медіа, де були присутні журналісти OBOZ.UA, під час якої окреслив ключові військові, дипломатичні та внутрішньополітичні пріоритети країни. Серед головних тем – динаміка бойових дій, протидія російській балістиці, бачення умов для завершення війни. Також він прокоментував суспільні настрої, антикорупційні розслідування та висловив позицію щодо проведення виборів.
Лише перевірена інформація у нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не потрапляйте на фейки!
33110000ПідписатисяТегиУкраїнаКиївВолодимир ЗеленськийГітанас НауседаМетте ФредеріксенАлександр СтуббРедакційна політика
- Новини політики
- “Не підведемо українців”:…
Повернутися на головну OBOZ