Фото до статті Read in EnglishЧитайте на русскомГалина Єрмоленко
Розмір збору залежить від частки імпорту брухту за попередні 12 місяців
Пакистан запроваджує збір частини податку з реалізації для сталеливарних, прокатних та комбінованих підприємств, що базується на спожитій електроенергії на одиницю випущеної продукції. Цю інформацію поширило видання Pakistan Calculator.
Згідно з наказом, виданим Федеральною радою з податків Пакистану (FBR), встановлено нижчий податок з продажу (ставка Rs5) у розмірі 5 пакистанських рупій ($0,018) на одиницю спожитої електроенергії для 31 компанії.
Цей захід набуває чинності з ретроактивним застосуванням до всіх підключень до електромережі відповідних виробників, починаючи з 1 липня.
Пільга щодо податку поширюється на зареєстрованих виробників, імпорт/закупівля брухту яких відповідає встановленому критерію, і чия діяльність інтегрована з системою FBR. Зокрема, для задоволення цих умов металургійні підприємства мали імпортувати понад 70% від загального обсягу брухту за визначеними кодами гармонізованої системи протягом минулих 12 місяців.
Виробники сталі, які не увійшли до цього переліку, будуть сплачувати податок за ставкою 30–35 пакистанських рупій на одиницю використаної електроенергії.
4 серпня поточного року FBR опублікувала початковий список із 99 зареєстрованих виробників, що підпадають під дію схеми пільг. Через два дні, після перевірки даних щодо коефіцієнта імпорту, цей список було скорочено до 31 підприємства.
Виробництво сталі з використанням брухту, як зазначає видання, тривалий час є одним із найскладніших секторів для документування з боку FBR. Неофіційна торгівля цією сировиною, заниження вартості в імпортних деклараціях та місцеві ланцюги постачання, які переважно працюють з готівковими розрахунками, створювали сприятливі умови для незареєстрованих обсягів виробництва. Прив’язка збору до показників споживання електроенергії дозволяє подолати ці перешкоди.
Нагадаємо, що загальне світове споживання металобрухту зросло на 4,5% порівняно з попереднім роком, досягнувши 480 млн тонн, незважаючи на загальне зниження світового виробництва сталі на 2,5%.