Промислова складова післявоєнної відбудови 02.08.2023 10:46 Укрінформ Наступної весни треба починати будувати заводи, які братимуть участь у відновленні України
За оцінками аналітиків, близько 10 років знадобиться на відбудову зруйнованої країною-терористом інфраструктури, підприємств, домівок. Але якщо вже зараз почати проєктувальні роботи, а весною 2024-го – будівництво в Україні заводів, які братимуть участь у післявоєнній відбудові, забезпечуюючи її матеріалими й устаткуванням, то можна скоротити цей термін на 4-5 років. Звісно, якщо обсяги руйнувань істотно не збільшаться. Крім того, треба забезпечити щонайменше 5 основних промислових умов, які сприятимуть відновленню України не за 10, а за 5-6 років. Про правила і засади післявоєнної відбудови Укрінформу розповів керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко.
Оцінки втрат промисловості
За 2022 рік обсяги промислового виробництва в Україні впали на 40-45%. Було зруйновано близько 1500 середніх та великих заводів, приблизно чверть з яких українська економіка втратила назавжди. Серед них два найпотужніші експортери продукції ГМК – “Азовсталь” та ММК ім. Ілліча. В цілому втрачені заводи – це близько 150-170 тисяч робочих місць.
Треба розуміти: те, що було під окупацією, швидкому вдновленню та вібудові не піддається. Знадобиться принаймні 2-3 роки та мільйони євро інвестиций, аби наново відбудувати підприємство. І наразі немає жодної програми компенсації збитків для перезапуску зруйнованих виробничих компаній на своїй території або в безпечнішій частині України.
Вже зараз потрібно створити механізми компенсацій/ стимулів саме для відновлення зруйнованих заводів. Це може бути фонд підтримки виробничого бізнесу, який би надавав – або у вигляді безповоротних грантів (до 10-15 млн грн) або пільгових кредитів на кшталт програми “5-7-9” (до 100 млн грн) — ресурс підприємцям, що втратили заводи через війну і хочуть відновити виробництво в Україні. Звісно, потрібна чітка система перевірки та контролю використання коштів. Але цей перший крок для відновлення та відбудови потрібно робити вже зараз, не чекаючи перемоги.
Олександр Бондаренко
Скільки будівельних заводів необхідно для відновлення країни
80% післявоєнної відбудови будь-якої країни зосереджувалося навкруги промисловості й будівництва. Починали в першу чергу споруджувати заводи, як це не дивно, з виробництва будматеріалів.
І Україна – ідеальне місце для побудови сучасних підприємств із виготовлення будівельних матеріалів та будівельного обладнання. У нас є пісок, цегла та майже всі природні копалини, з яких можна виробляти більшість видів будівельної продукції, є кваліфікований персонал і топ-менеджмент. Тож маємо стати будівельним майданчиком Європи.
Останній рік компанії будівельної галузі з Франції, Німеччини, Польщі, США, Туреччини придивляються, шукають промислові ділянки під будівництво своїх потужностей. Причому, це переважно компанії, у яких вже є 10-20 заводів із виробництва будівельних матеріалів по світу. Наступні свої підприємства вони мають намір побудувати в Україні для процесів масштабної відбудови.
Звісно, треба розуміти, що половина промислових інвесторів чекає на офіційне закінчення війни. При цьому решта готові і проєктувати, й починати будівельні роботи протягом наступних 6-12 місяців. Вони розуміють: у нас буде будівельний бум, і готуються до нього заздалегідь, не чекаючи перемоги. Адже в середньому на будівництво заводу з урахуванням проєктування та оформлення всіх дозвільних документів потрібно від 18 до 24 місяців.
Тож вже зараз треба починати створювати промислові хаби для розташування таких підприємств. Наприклад, в одному з індустріальних парків на Волині 24 гектари промислової землі вже відвели під заводи з виробництва будівельних матеріалів.
Для післявоєнної відбудови України, за приблизними підрахунками, достатньо 60-80 великих заводів з виробництва різних видів будматеріалів. Вони, поміж іншого, забезпечать 8-10 тисяч робочих місць. За умов, що стан руйнувань залишиться приблизно таким як зараз, ми зможемо відбудувати Україну силами цих заводів не за 10 років, як прогнозують зараз, а за 5-6.
Але треба розуміти: інвестиція в 1 середній за розмірами завод сягає від 5-7 млн євро. Все залежить від виробництва, його потужності і технологій. Наприклад, на завод повного циклу з виробництва скла, на кшталт такого, який ми втратили на Луганщині, потрібно близько 120-140 млн євро інвестицій. Я особисто бачив подібні заводи Euroglass у Польщі (біля Томашува Мазовецькі) – вражає масштабом та потужністю. Але можливі й менші інвестиції: якісний завод з виробництва цвяхів/метизів можна побудувати і за 3 млн євро. І він теж братиме участь у відбудові України.
Зекономити на будівництві заводу можна. Так, близько 25% інвестицій заощаджуються, якщо будувати підприємство на території індустріальних парків, бо там діють податкові пільги, затверджені на законодавчому рівні: 0%-ва ставка податку на прибуток на 10 років для виробничих компаній; немає сплати ПДВ та мита на ввезення імпортного обладнання й запчастин; пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від громади або міста, де розташовано індустріальний парк. Враховуючи ці пільги, на будівництві заводу можна заощадити близько 1-2 млн євро (залежно від бюджету будівництва і технології).
|
|
Техніка і транспорт на відбудову
Машинобудування – ще одна важлива промислова галузь у системі післявоєнного відновлення країни. Більше 9 тис одиниць комунального та господарчого транспорту було знищено під час війни, понад 80 тис сільськогосподарської техніки пошкоджено або знищено.
До початку повномасштабної війни 30% комунальної техніки Україна імпортувала з Білорусі. Зрозуміло, що цього імпорту більше не буде. 50% постачань – це вживана техніка із Європи. Якщо говорити про с/г техніку і машини – там історично теж більше 60% споживання – це імпорт з країн ЄС та США. Тож виробництво комунального транспорту і сільськогосподарської техніки – ще одна галузь, яка є перспективною з точки зору створення власної промисловості. Тим більше, що зараз діють пільги для українських виробників вітчизняного комунального транспорту в межах закону про локалізацію.
Децентралізація логістики
Близько 20% складів класу А та В було знищено за час повномасштабної війни. Тож зараз є дефіцит складських приміщень. Тому для відбудови після війни важливо створити систему децентралізованої логістики з великою кількістю регіональних хабів. Тобто потрібен великий логістичний склад у кожній області. Щонайменше 10 логістичних хабів біля кордонів з країнами ЄС. І логістичні хаби безпосередньо біля міст, де відбуватиметься масштабна відбудова.
Як їжа допоможе відбудувати Україну
Переробка агропродукції й виробництво продуктів харчування – ще одна промислова галузь, яка важлива у відбудові після нашої перемоги. Це виготовлення напівфабрикатів, м'ясних та овочевих готових і напівготових страв, вирощування органічних фруктів та овочів для ЄС, та всього, що пов’язане із їжею.
20-30% експорту щорічно дають економіці України саме товари агровиробників. За рік повномасштабної війни експорт в агропромисловому секторі становив $20,9 млрд, що на 13% менше, ніж у 2021 році. У 2023-му прогнозуємо агроекспорт десь на рівні $22–23 млрд. Поки що, на жаль, здебільшого експортуємо їжу у вигляді сировини (зернові, бобові). Не вистачає саме виробництва українських брендованих продуктів з великою доданою вартістю та в ритейл-упаковці. Це допомогло б ефективніше наповнювати бюджет. Наприклад 50 середніх заводів з виробництва продуктів харчування можуть акумулювати приблизно 4-5 тисяч робочих місць і дати місцевим бюджетам до 1 млрд грн податкових надходжень щороку.
Лише врахувавши усі ці нюанси та здійснивши “прорив” за цими напрямами, Україна зможе суттєво прискорити процес відновлення. І часу “на розкачування” немає.
Марина Нечипоренко, Київ
Источник: www.ukrinform.ua
